Кераміка. Фаянс як і раніше користується широким попитом, у всякому разі серед людей з обмеженими засобами

Фаянс як і раніше користується широким попитом, у всякому разі серед людей з обмеженими засобами. Збереглися фамільні тарілки, замовлені із приводу весілля; на них є імена молодих і зображення святого — заступника родини або знарядь потомственого ремесла. Сенсаційний успіх польоту братів Монгольф’є в 1783 р. викликав появу різноманітних і нерідко дуже декоративних тарілок з повітряною кулею (іл. 40). Під час революції 1789 р. на фаянсовому посуді почали зображувати символи трьох станів, прославленого Мирабо, пильного галльського півня, що сидить на гарматі, а коли почала позначатися утома від нескінченних воєн, з'явилося зображення «Тихої пристані» з написом «прагну сюди».

У Страсбургові Жозеф Ханнонг продовжує робити фаянсовий посуд з декором з роз, півоній і інших натуралістично трактованих квітів, яка як і раніше користується широким попитом. Люневіль славиться фаянсовими парними симетричними фігурами левів і собак у загрозливій позі, призначених для установки по обидві сторони від входу в будинок. Однак у цілому французьке фаянсове виробництво хилиться до заходу, якщо не вважати тонкого фаянсу. Фабрика в Понт-о-Шу (іл. 628) якийсь час продовжує дотримуватися стилю рококо, потім переходить до наслідування англійській техніці декорування за допомогою трафарету й декалькоманії. Подібні вироби не мають художньої цінності фаянсу ручної роботи, однак забезпечують можливість масового виробництва по набагато більш низьких цінах.

В Англії в стилі класицизму роблять майстерні Лідса, де виготовляється посуд із сітчастим візерунком, ажурна або декорована друкованим орнаментом. Процвітає й ряд інших областей, однак їх продукція не йде в порівняння зі створеннями Веджвуда. Джозайя Веджвуд, виходець із родини потомствених керамістів з Берслема, вчився в Стоці на Тренті, а в 1768 р. заснував у своєму ріднім місті фаянсовий завод «Етрурія», сама назва якого символізує повернення до античності. Незабаром він освоює чорну матову, так звану «базальтову» масу. Талановитий технолог і художник, Веджвуд прагне виготовляти продукцію, розраховану на широкого споживача. Він розробляє фаянс кольору вершків. Перші вироби із цього матеріалу були виконані в 1762 р. для сервізу королеви (звідки й пішла назва «кераміка королеви»); цей тип фаянсу користувався настільки шаленим успіхом, що в 1773 р. Веджвуд створює для Катерини II сервіз «Зелена жаба» з 952 предметів. Сервіз призначався для Чесменського палацу біля Петербурга, розташованого в місцевості, раніше, що називався «Жаб'ячим болотом». На кожному предметі по кремовім тлу зображені в темно-коричневих тонах різні види Англії й зелена жаба в гербовому щитку.

Потім Веджвуд почав створювати погруддя й статуетки видних письменників, зокрема Вольтера (1772 р.), для прикраси приватних бібліотек. Пізніше, під впливом свого компаньйона Т. Бентлі, Веджвуд починає захоплюватися античністю; він присвячує п'ять років розробці кераміки синього кольору, що дозволило йому скопіювати знамениту римську скляну амфору, так звану «Портлендську вазу». З 1785 по 1795 р. він створює вази з ясно-синьої кам'яної маси з імітаціями античних сюжетів, виконаними з білої маси в невисокому рельєфі (іл. 631); ці вироби приносять йому величезний успіх. Світова слава виробів Веджвуда викликала численні наслідування на інших англійських підприємствах і навіть на фабриці Буен Ретиро в Іспанії. Веджвуд залучив до своєї роботи Джона Флаксмана, уміло, що пристосовував античні мотиви для кераміки. Веджвуд винайшов «яшмову» кам'яну масу й імітацію мармуру. Йому ж належить ідея декорувати меблі й різні прикраси маленькими медальйонами, що нагадують античні камеї.

У виробництві порцеляни також поширюються сюжети, почерпнуті з античності. В 1785- 1800 рр. на чолі Севрського виробництва стоїть Лагрене, який створює моделі в античному дусі (наприклад, блюдце з молочної ферми Марії-Антуанетти в Трианоні). Там же виготовляються монументальні вази, такі, як «Ваза Медичи» роботи Л.-С. Буазо в бронзовім монтуванні П.-Ф. Томира (1784 р.); рельєфні людські фігури в античному стилі розташовані навколо горла вази, тулуб оперезаний пальметками. Потрясіння революції 1789 р. сильно загальмували керамічне виробництво. У наступні роки в результаті повільного підйому в Севрі були створені так звані «етрусскі» вази, одна з яких у 1813 р. була розписана Беранже. Севрський завод продовжує працювати в стилі рококо аж до іректорії. У прейскуранті, складеному при Людовику XVI уже після 1778 р., є акварельні зображення 255 моделей тарілок, прикрашених переважно розами й птахами. У 1782 р. на замовлення графа Артуа був виконаний сервіз із птахами з «Природньої історії» Бюффона. У Мейсені й інших керамічних центрах спостерігається поступовий спад. Здебільшого вони продовжують використовувати арсенал мотивів рококо.

Класицизм відродив ще одну галузь кераміки - виробництво статуеток з теракоти; особливого розвитку воно досягло в Лотарингії, у Люневілі, де скульптор Сиффле, виходець із Брюгге, успішно освоює «лотарингську глину». Клод Мішель із Нансі, прозваний Клодионом, ліпить чарівно граціозні статуетки й барельєфи з теракоти. Античні сюжети трактуються їм у дуже самобутній манері. Вони нагадують грецькі статуетки з Танагри, але, зрозуміло, їхній стиль не має нічого загального з мистецтвом Фідія. Успіх статуеток Клодиона спонукує Севрську мануфактуру репродукувати їх у бісквіті. Цікаві барельєфи роботи Ж.-П. Бове у вигляді десюдепортів для інтер'єрів Марії-Антуанетти в палаці Фонтенбло (іл. 630)

Дата добавления: 2014-01-04