В. Старосольський та О. Бочковський, який вперше розмежував етногенез

та націогенез. Цю лінію дослідників в галузі соціології націй закінчує

сучасний професор Колумбійського університету США О. Мотиль,

який розрізняє національні спільноти за допомогою семіотичної мережі,

до якої відносить спільні способи і знаки комунікації, спільні символи,

мову, спосіб мислення, поведінки, міфологію тощо.

Тим часом в Америці, яка завдяки дослідженням представників

Чиказької школи (В. Томас, Ф. Знанецький, Р. Парк, Е. Берджес), а

згодом Колумбійського та Гарвардського університетів стала центром

розвитку соціології, дедалі більшого авторитету набували структуралізм

Т. Парсонса і функціоналізм Р. Мертона. Т. Парсонс перейшов від опису

окремих фактів до з'ясування динамічних структурних зв'язків між ними.

Ідеєю ж функціоналізму Р. Мертона стало положення про те, що кожний

елемент системи суспільства має свою функцію. Відповідно, структуралісти

з'ясовували суть і зв'язки між функціями, їхню спрямованість. Р. Мертон,

до речі, висунув ідею про соціологічні теорії «середнього рівня» (їх тепер

називають спеціальними), які пов'язали емпіричні дослідження і загальну

соціологічну теорію. На відміну від Т. Парсонса, який головну увагу приділяв

механізмам підтримки соціального порядку, Р. Мертон зосереджується

на дослідженні дисфункцій, поведінки, що відхиляється від суспільних

норм, соціальних конфліктів тощо, вдається до глибшого пояснення

суспільних і соціально-психологічних явищ'.

Злиття структуралізму і функціоналізму дало новий напрям -

структурний функціоналізм, який, трансформувавшись в академічну

1 Див. про це: Черниш Н. Соціологія. - С. 87.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГИ

соціологію (тобто науку, яка віддає перевагу теоретичним

проблемам), став провідним у соціології

XX сторіччя. Його суть - у дослідженні соціальних

явищ і процесів як системи, у якій кожний

елемент має своє призначення (функцію).

У цьому плані низку переваг над структурним

функціоналізмом має психологічний напрям

із різнимивідгалуженнями. Побудований

на засадах бігевіоризму, він дає змогу пояснювати

соціальні явища через призму поведінки окремої

людини, її реакції на зовнішні стимули. Сучасні

психологічні напрями соціології ґрунтуються на

ідеях фройдизму. Практичним результатом розроблення

психологічного напряму стала так звана

«теорія людських стосунків на виробництві».

Своєрідною противагою психологічному

напрямові є технократичний, найяскравіше виражений

у теорії менеджеральної революції

Е. Фромма. Головною фігурою в суспільстві, згідно

з вченнями цього напряму, є менеджери, які

розвивають суспільство без соціальних революцій, завдяки технічному

прогресові. У духовній сфері, вважають «технократи», неминуче від-'

бувається стандартизація смаків, спрощення художніх творів та інші

явища, властиві масовій культурі. Німецький соціолог Т. Адорно

вважає, що розширення масової культури неминуче і фатально веде до

появи «одномірної людини» (назва однієї з робіт Г. Маркузе) зі стандартністю

мислення і поведінки, намаганням в усьому бути «як усі». У

таких умовах, на думку Г. Маркузе, суспільство досить легко поділяється

на маніпуляторів і маніпульованих.

Своєрідним різновидом маркузіанства є теорія канадського соціолога

М. Маклюена, який проголосив еру «візуалізації культури», при

якій під впливом телебачення та інших електронних засобів масової

комунікації виникає «світове село» з ідилією вільного від індивідуалізму

спілкування людей.

Однією з найважливіших теоретичних концепцій у сучасній соціології

є теорія соціальної дії, досить близька до структурного функціоналізму.

Дата добавления: 2014-01-04