Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Електорату




Використовувати

Який

Не

Похибка становила

Середня

Виборах були правильними.

Президентських

Щодо перемоги на

Прагне втамувати

Явищами

Зводять до встановлення

Пояснення часто

Прихильники

Факти. Правда,

А й пояснювати

Структурного

Заснована на поглядах М. Вебера, Ф. Знанецького, Т. Парсонса,

ця теорія розглядає дії індивіда як соціальні лише тоді, коли вони

орієнтовані на дії інших індивідів і взаємопов'язані (Ф. Знанецький вважав,

що соціолог має вивчати передусім не стосунки індивідів, а відио-

Відмінність

функціоналізму

від позитивістських

течій у тому,

що він дає змогу

не тільки вимірювати,

соціальні

виходячи з незмінності

функцій

соціальних систем

та їх елементів,

цього напряму такі

кількісних

зв'язків між

Історія розвитку І сучасний стан соціології

1 Див.: Социологический справочник. - К., 1990. - С. 303-304.

2 Див.: Американская социология. - М, 1972. - С. 151.

" Там само. - С. 150.

" Творчий внесок П. Сорокіна в розвиток сучасної соціологічної думки справді вагомий.

Він автор всеосяжної макросоціальної соціологічної теорії, яка містить

елементи мікросоціального аналізу та принципів інтегрального синтезу; інтегральної

соціології із соціальною аналітикою, соціальною механікою та соціальною

генетикою як складниками; моделі соціокультурної динаміки з центральною

категорією «цінність». Йому також належить розробка теорії соціальної дії,

розв'язання проблем горизонтальної та вертикальної мобільності, поняття

«соціальна стратифікація» як постійної характеристики будь-якого організованого

суспільства. (Див. Черниш Н. Соціологія. - С. 97.)

Р. Макґінс: «У

результаті американський

соціолог

виявляється залитим

морем фактів,

однак він страждає

від спраги: він

потребу в надійних

теоріях, які могли

б упорядкувати ці

факти»

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ

Материальї VI Всемирного социологического конгресса (Звиан, 04.09.66) // Рс-

іеративньш сборник Института философии AH СССР. - М., 1967. - С. 22-23.

GauldnerA. The Coming Crisis of Western Sociology. - N.Y., 1970. - P. 48,

Про це й про головні риси емпіричної соціології див.: Черниш Н. Соціологія. - С, 9У.

15 із 16 прогнозів

Дж. Ґеллапа

Дж. Ґеллап відкрив

математичні

закони вибіркового

аналізу, але він

став першим соціологом,

глибоко їх зрозумів,

оцінив і почав

цілеспрямовано

у вивченні

VI Всесвітньому соціологічному конгресі в Евіані зауважив: «Харшстор

нинішньої соціології пояснюється її зосередженням на техніці, її

захопленням збором фактів і порівняним браком значних,синтезів та

крупних систем соціології. Сучасна соціологія розкопала так багато

фактів, що часто не знає, що з ними робити.

...Подобається нам це, чи ні, але сучасна соціологія на роздоріжжі:

одна дорога веде її до нових вершин великих синтезів і до адекватніших

систем соціології, інша ж - до банальних,штампованих, вкрай технізованих

наборів догм, позбавлених творчого натхнення і пізнавального зростання».

Причин цієї кризи кілька. Передусім - це нехтування загальнотеоретичним

аспектом і орієнтація західної соціології на практичні цілі. По-

друге, менша, ніж у соціології марксистської, але все ж помітно виражена

ідеологічна заангажованість.

Відомий американський соціолог Е. Ґоулднер (він, до речі, перший

аргументував кризу академічної соціології), аналізуючи книгу

«Американська соціологія», спостеріг, наприклад, таке: «Попри те, що

книга опублікована в розпал війни у В'єтнамі й написана в період, коли

ворожнеча між чорними і білими досягла стадії

періодичного насильства і бунтів, її основний

настрій - це настрій самовихваляння і самопро-

славляння»2.

Ясна річ, що така ситуація не могла не розчарувати

і соціологів, і суспільство - самою соціологією.

Тим паче, що соціологи не зуміли передбачити

соціальних потрясінь кінця 60-х років.

Усе ж криза теоретичної соціології не призвела

до занепаду соціології практичної, яка успішно

розвивалася і навіть стала особливою галуззю

індустрії3. Виокремилися два напрями емпіричних

досліджень: соціальна інженерія й клінічна соціологія.

Чимало соціологічних інститутів вийшли на

міжнародну арену. Американський інститут громадської

думки Джорджа Ґеллапа, який регулярні

опитування в Америці розпочав 1935 року, заснував

дочірні організації у 20 країнах і вже з

1976 року проводив дослідження у понад 60

шенмя між їхніми діями)1. Прихильники цієї теорії за допомогою поняття

«соціальна дія» пояснюють найрізноманітніші соціальні явища -

від вчинків індивіда до масштабних суспільно-історичних процесів.

Серед інших напрямів сучасної соціології виділяється побудований

на необігевіоризмі інтеракціонізм (Дж. Гоманс, Е. Гофман), який

створення і розвиток соціальних структур ставить у залежність від взаємодії

індивіда і групи.

На методику і тематику сучасних соціологічних досліджень суттєво

впливають неопозитивізм, феноменологія, неофройдизм. Скажімо,

той же інтеракціоніст вивчає переважно міжособові стосунки, ігноруючи

загальні проблеми структури суспільства.Соціолог-позитивіст зосереджується

на зовнішніх фактах поведінки людей і з них виводить соціальні

цінності та норми. Феноменолог, навпаки, цікавиться внутрішнім змістом

тієї чи іншої соціальної дії.

Такий різнобій дав американському соціологові

Р. Мертону підстави заявити у 50-х роках:

у США 5 тисяч соціологів і кожний має свою соціологію.

У 70-х роках соціологів, які належать до

«власного» наукового напряму, стало вже понад 8

тисяч2. Інший американський соціолог Р. Макгінс

твердить: «Соціолог є збирачем фактів... Існує,

звичайно, й інше плем'я соціологів - теоретики,

але порівняно з ордами збирачів емпіричних відомостей

їх зовсім мало»3.

Звичайно, не можна ігнорувати і деяку образність

цих тверджень і те, що при всій багатоманітності

американських соціологічних теорій вони так чи інакше

належать до названих вище напрямів. На початку 40-х років минулого

сторіччя криза західної соціології, однак, стала відчутною, а наприкінці

60-х початку 70-х - очевидною. Класик соціології Питирим Сорокін4 на

Історія розвитку і сучасний стан соціології

1 Дим.: ФомичеваИ. Методика конкретних социологических исследований и пе-

МІІ'І'Ь. - С. 24.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 323; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.