КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Електорату
Використовувати Який Не Похибка становила Середня Виборах були правильними. Президентських Щодо перемоги на Прагне втамувати Явищами Зводять до встановлення Пояснення часто Прихильники Факти. Правда, А й пояснювати Структурного Заснована на поглядах М. Вебера, Ф. Знанецького, Т. Парсонса, ця теорія розглядає дії індивіда як соціальні лише тоді, коли вони орієнтовані на дії інших індивідів і взаємопов'язані (Ф. Знанецький вважав, що соціолог має вивчати передусім не стосунки індивідів, а відио- Відмінність функціоналізму від позитивістських течій у тому, що він дає змогу не тільки вимірювати, соціальні виходячи з незмінності функцій соціальних систем та їх елементів, цього напряму такі кількісних зв'язків між Історія розвитку І сучасний стан соціології 1 Див.: Социологический справочник. - К., 1990. - С. 303-304. 2 Див.: Американская социология. - М, 1972. - С. 151. " Там само. - С. 150. " Творчий внесок П. Сорокіна в розвиток сучасної соціологічної думки справді вагомий. Він автор всеосяжної макросоціальної соціологічної теорії, яка містить елементи мікросоціального аналізу та принципів інтегрального синтезу; інтегральної соціології із соціальною аналітикою, соціальною механікою та соціальною генетикою як складниками; моделі соціокультурної динаміки з центральною категорією «цінність». Йому також належить розробка теорії соціальної дії, розв'язання проблем горизонтальної та вертикальної мобільності, поняття «соціальна стратифікація» як постійної характеристики будь-якого організованого суспільства. (Див. Черниш Н. Соціологія. - С. 97.) Р. Макґінс: «У результаті американський соціолог виявляється залитим морем фактів, однак він страждає від спраги: він потребу в надійних теоріях, які могли б упорядкувати ці факти» ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ Материальї VI Всемирного социологического конгресса (Звиан, 04.09.66) // Рс- іеративньш сборник Института философии AH СССР. - М., 1967. - С. 22-23. GauldnerA. The Coming Crisis of Western Sociology. - N.Y., 1970. - P. 48, Про це й про головні риси емпіричної соціології див.: Черниш Н. Соціологія. - С, 9У. 15 із 16 прогнозів Дж. Ґеллапа Дж. Ґеллап відкрив математичні закони вибіркового аналізу, але він став першим соціологом, глибоко їх зрозумів, оцінив і почав цілеспрямовано у вивченні VI Всесвітньому соціологічному конгресі в Евіані зауважив: «Харшстор нинішньої соціології пояснюється її зосередженням на техніці, її захопленням збором фактів і порівняним браком значних,синтезів та крупних систем соціології. Сучасна соціологія розкопала так багато фактів, що часто не знає, що з ними робити. ...Подобається нам це, чи ні, але сучасна соціологія на роздоріжжі: одна дорога веде її до нових вершин великих синтезів і до адекватніших систем соціології, інша ж - до банальних,штампованих, вкрай технізованих наборів догм, позбавлених творчого натхнення і пізнавального зростання». Причин цієї кризи кілька. Передусім - це нехтування загальнотеоретичним аспектом і орієнтація західної соціології на практичні цілі. По- друге, менша, ніж у соціології марксистської, але все ж помітно виражена ідеологічна заангажованість. Відомий американський соціолог Е. Ґоулднер (він, до речі, перший аргументував кризу академічної соціології), аналізуючи книгу «Американська соціологія», спостеріг, наприклад, таке: «Попри те, що книга опублікована в розпал війни у В'єтнамі й написана в період, коли ворожнеча між чорними і білими досягла стадії періодичного насильства і бунтів, її основний настрій - це настрій самовихваляння і самопро- славляння»2. Ясна річ, що така ситуація не могла не розчарувати і соціологів, і суспільство - самою соціологією. Тим паче, що соціологи не зуміли передбачити соціальних потрясінь кінця 60-х років. Усе ж криза теоретичної соціології не призвела до занепаду соціології практичної, яка успішно розвивалася і навіть стала особливою галуззю індустрії3. Виокремилися два напрями емпіричних досліджень: соціальна інженерія й клінічна соціологія. Чимало соціологічних інститутів вийшли на міжнародну арену. Американський інститут громадської думки Джорджа Ґеллапа, який регулярні опитування в Америці розпочав 1935 року, заснував дочірні організації у 20 країнах і вже з 1976 року проводив дослідження у понад 60 шенмя між їхніми діями)1. Прихильники цієї теорії за допомогою поняття «соціальна дія» пояснюють найрізноманітніші соціальні явища - від вчинків індивіда до масштабних суспільно-історичних процесів. Серед інших напрямів сучасної соціології виділяється побудований на необігевіоризмі інтеракціонізм (Дж. Гоманс, Е. Гофман), який створення і розвиток соціальних структур ставить у залежність від взаємодії індивіда і групи. На методику і тематику сучасних соціологічних досліджень суттєво впливають неопозитивізм, феноменологія, неофройдизм. Скажімо, той же інтеракціоніст вивчає переважно міжособові стосунки, ігноруючи загальні проблеми структури суспільства.Соціолог-позитивіст зосереджується на зовнішніх фактах поведінки людей і з них виводить соціальні цінності та норми. Феноменолог, навпаки, цікавиться внутрішнім змістом тієї чи іншої соціальної дії. Такий різнобій дав американському соціологові Р. Мертону підстави заявити у 50-х роках: у США 5 тисяч соціологів і кожний має свою соціологію. У 70-х роках соціологів, які належать до «власного» наукового напряму, стало вже понад 8 тисяч2. Інший американський соціолог Р. Макгінс твердить: «Соціолог є збирачем фактів... Існує, звичайно, й інше плем'я соціологів - теоретики, але порівняно з ордами збирачів емпіричних відомостей їх зовсім мало»3. Звичайно, не можна ігнорувати і деяку образність цих тверджень і те, що при всій багатоманітності американських соціологічних теорій вони так чи інакше належать до названих вище напрямів. На початку 40-х років минулого сторіччя криза західної соціології, однак, стала відчутною, а наприкінці 60-х початку 70-х - очевидною. Класик соціології Питирим Сорокін4 на Історія розвитку і сучасний стан соціології 1 Дим.: ФомичеваИ. Методика конкретних социологических исследований и пе- МІІ'І'Ь. - С. 24.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 350; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |