КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Морксистская и буржуазная социология сегодня. - М, 1964. - С. 169
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ ' Іванов В. Соціологія масової комунікації. - С. 17. 1 Див.: Черниш Н. Соціологія. - С. 84. бажань виконавців або замовників. Результати грунтовно й об'єктиино проведених досліджень публікували рідко і ще рідше серйозно аналізували. Утім саме в 70-ті роки було реалізовано низку ґрунтовних проектів під керівництвом Б. Грушина, Т. Заславської, Є. Прохорова (Москва), В. Сесюніна (Свердловськ), Б. Фірсова (Ленінград), Ю. Вооглайда (Тарту). У них активно використовували здобутки західної соціології. Та все ж до кінця XX сторіччя подолати наслідки кризи так і не вдалося. Тому В. Іванов має рацію, коли твердить, що «у наш час більшість соціологів відмовилась від пошуку загальних соціологічних законів. Соціологія XX ст. вже не ставить перед собою завдання розв'язати проблеми долі людства, прогресу, конфлікту між особистістю і суспільством, психічним і соціальним, вирішального фактора і пошуку соціологічних законів»1. Спираючись на думки П. Сорокіна, Н. Черниш виокремлює такі характерні ознаки сучасної соціології: інтернаціоналізація, академізація, експертизація (означає дедалі ширше залучення соціологів як експертів до діяльності державних, громадських і приватних структур), фактогра- фізація (зростання об'єктивності), соціологізація інших наук, диференціація 2. Погоджуючись із цим автором, мусимо зважати, що академізація соціології, її диференціація, експертизація й фактографізація були актуальними ще в часи П. Сорокіна, тепер - це вже пройдений етап. Що ж до інтернаціоналізації, то вона полягає не лише в «зростанні кількості праць із питань соціології в усіх цивілізованих державах та регіонах світу », а й у проведенні спільних міжнародних досліджень, перетворенні соціологічних структур у міжнародні, вивченні проблем, актуальних для великої кількості країн та регіонів. За таких умов для сучасних соціологів актуальними стають дослідження нових явищ, а саме: - подолання масового виробництва і споживання індивідуалізованим виробництвом і споживанням; - перетворення інформації на основний виробничий ресурс; - швидке заміщення праці знаннями; - заміна трудової діяльності новим типом активності - активності творчої, креативної; - заміна старих методів організації праці й максимальне використання творчого потенціалу робітників; - зміна соціального статусу і ролі виробника на просьюмера і когнітаря (терміни О. Тофлера, перший складається з двох англійських країнах за глобальною вибіркою 7,5 тис. людей1. Дочірні фірми інституту є тепер і в Україні. З ним співпрацює декілька українських соціологічних організацій. Серед американських соціологічних фірм найвідоміші Елмо Роу- иера, Льюіса Гарріса. Кризу в західній соціології вдалося подолати значною мірою завдяки теорії конвергенції, основою якої є ідея поступового згладжування відмінностей між капіталістичною та соціалістичною системою і відповідними ідеологіями - на підставі результатів науково-технічної революції, яка змінює природу суспільств. Провідними теоретиками теорії конвергенції були американські вчені П. Сорокін, В. Ростоу, Д. Белл. Вони виходили з того, по-перше, що в постіндустріальному суспільстві, яке приходить на зміну капіталістичному, уже нема місця класовій боротьбі. По-друге, вони визнавали, що для суспільно-наукових досліджень Заходу в 60- і 70-ті роки характерним був крах марксистської ідеології і дедалі більший інтерес до марксистської методології. Французький соціолог та ідеолог правого лібералізму Раймон Арон на V Всесвітньому соціологічному конгресі у Вашингтоні навіть назвав К. Маркса «великим соціологом»2. Це не означає, що західні соціологи стали марксистами. Вони були і надалі є противниками марксистської ідеології. Це означає, що вони, сприймаючи марксизм як одну з теорій, відкидаючи в ній неприйнятне, використовували закладені в ній раціональні зерна, серед них елементи загальної соціальної теорії. Це й давало підстави прихильникам теорії конвергенції говорити про конверґенцію (від лат.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 304; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |