Запитання,

Використовуючи

Опитування та його види

Треба

Формулюючи запитання,

А по-друге,

Використовувати.

чітко обумовити

його тип (наприклад:

«підкресліть

не більше трьох варіантів

», «пронумеруйте

» тощо)

які з них є найважливіші, які менш важливі (і наскільки) і т. д. Це не

Означає, що ранґовані запитання ліпші - навпаки, їх можна вважати гіршими

з огляду на те, що на них відповідати складніше. Вибираючи тип запитання,

дослідник має виходити з того, яка саме інформація йому потрібна,

і яку інформацію несуть відповіді на запитання того чи іншого типу.

Якщо в згаданому прикладі з навчальними предметами дослідник збирається

обмежитися їх констатацією (переліком), то доречним буде поліва-

ріантне запитання. Якщо ж у його планах - аналіз розуміння важливості,

потрібності предметів, чи, скажімо, кореляція важливості з особливостями

викладання предмета або його об'єктивної ролі у фаховому вишколі, то

запитання має бути ранґованим.

Важливо також, щоб поліваріантні й деякі

альтернативні запитання містили варіант

відповіді «не знаю, важко сказати». По-перше,

це відображає дійсний стан речей (опитуваний

може чогось не знати, щось забути; фіксуючи

це, ми теж одержуємо інформацію - про те, що

з такого-то приводу людина інформації не має).

По-друге, такий варіант відповіді дає зрозуміти

респондентові, що його незнання не є ЧИМОСЬ'

ненормальним. Ненормальне інше: коли з'ясовується,

що більшість опитаних не можуть результативно

відповісти на запитання. Це означає,

що запитання або ж невдале, або взагалі

недоречне. Цей недолік запитання треба виявити

і виправити ще перед опитуванням1.

Стосовно мети дослідження запитання класифікують

гна програмно-тематичні (основні), відповіді

на які дають підставу для висновків про явище,

яке вивчається, функціональні, призначені для оптимізації опитування

(стимуляція уваги респондента, можливість відпочити, переключення його

уваги тощо), фільтрувальні, які дають змогу виділити частину респондентів

за якоюсь ознакою (найчастіше за їх включеністю в досліджуване

явище чи проблему, за тим, чи мають вони стосунок до досліджуваної

теми), і контрольні, які або побудовані на зіставленні з іншими запитаннями,

або ж стосуються наперед відомих чи вигаданих фактів.

Мета к о н т р о л ь н и х запитань - з'ясувати, наскільки щиро і

серйозно опитуваний відповідає на анкету. Скажімо, якщо на запитання «Як

часто Ви читаєте газету?» опитуваний відповів: «Практично щодня», а

поліваріантні

та, частково, альтернативні

можна зіткнутися

із загрозою,

що опитувані

не до кінця ознайомилися

з усіма

варіантами відповідей

і відзначатимуть

переважно ті

з них, які вміщені

на початку переліку.

Дата добавления: 2014-01-04