Запитання

Ця газета.

Важлива також форма запитань - особова чи безособова. Особова

Опитуваного до еротичних видань.

Опитування та його види

Варто уникати

таких конструкцій,

замінюючи їх

іншими: «наскільки

подобається Вам...»,

«як Ви ставитеся

до...», «що Ви можете

сказати про...»

тич мі видання Ви знаєте?». З відповіді на нього можна судити про ставлення

форма спонукає відповідати стосовно себе, а безособова - не

про реальну поведінку опитуваного, а про його уявлення про те,'як

треба, чи як інші чинять у пропонованій ситуації'.

Зрозуміло, для респондента запитання анкети - різні за складністю.

Існує думка, що складні запитання, які вимагають концентрації

уваги, слід уміщувати на початку анкети, а простіші, що вимагають

відповіді «так-ні» - наприкінці2. Це, однак, не означає, що перше, чи

навіть перші запитання анкети мають бути найскладнішими. Головне

завдання початкових запитань - встановити контакт з опитуваним, зацікавити

його і залучити його в роботу. Саме тому вони не мають бути

важкими, не мають вимагати від опитуваного розкриття своїх таємниць

(було б помилкою одразу після преамбули, яка гарантує анонімність, зап№

тувати: «Як Ви ставитеся до свого бригадира, директора?»). Зате перше

запитання має зацікавити його. Бажано також, щоб відповідь на нього

одночасно несла для соціолога якусь інформацію. Скажімо, анкета однієї з

газет починалась запитанням: «Спробуйте пригадати, скільки років Ваша

сім'я передплачує нашу газету?». Перше запитання в іншій анкеті було

таким: «Уже давно зауважено, що люди читають не завжди те, що передплачують.

Назвіть будь-ласка, які газети Ви передплачуєте, а які читаєте?».

Найчастіше перші запитання виконують ще одну функцію - вони

фільтрувальні. Згідно з технікою стадійного розгортання запитань

Дж. Ґеллапа першу групу запитань в анкеті мають становити запитання-

фільтри, які з'ясовують, наскільки опитуваний обізнаний із проблемою взагалі,

наскільки вона його стосується. Якщо з'ясується, що опитуваний не

читає газети «Молодь України», то нема потреби говорити з ним про цю

газету: далі він може не заповнювати анкету або перейти до запитань, які

з'ясовують ставлення респондента до журналістики чи до проблем, які висвітлює

Наступні запитання, за Дж. Ґеллапом, мають з'ясувати, як опитуваний

ставиться до цієї проблемивзагалі. І наступна група запитань - до

конкретних її аспектів. Оскільки йдеться про конкретні аспекти, які

найбільше цікавлять дослідника, то найчастіше тут використовують закриті

З'ясувавши, як опитуваний ставиться до певної проблеми, дослідник

далі використовує запитання про причини таких поглядів респон-

' Див. про це: Социология и журналистика. - С. 95.

Див.: Социологический справочник. - С. 199.

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

дента. Оскільки всі можливі причини передбачити важко, то тут иайчао*

тіше використовують напівзакриті запитання. Прикінцева група запитань,

за технікою стадійного розгортання Дж. Ґеллапа, стосується сили

Тих поглядів, яких дотримується опитуваний, і найчастіше закриті.

Важливо, щоб запитання були логічно по-

п'язані між собою. Послідовність запитань, однак,

не може бути надто тривалою і цілеспрямованою.

Послідовні запитання, наприклад, про недоліки

можуть викликати в респондента критичну настроєність

(«погано все»), а це вплине на достовірність

інформації.

Ліпше вичленовувати з головної проблеми

низку її елементів і будувати анкету блоками,

тобто застосовувати техніку стадійного

р о з г о р т а н н я з а п и т а н ь до кожної із частин

загальної проблеми, зокрема:

1) група запитань про ставлення до часткової проблеми;

2) до її конкретних моментів;

Дата добавления: 2014-01-04