Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дпетосовують спостереження, доводиться проводити його стосоймо

Неможливо

Спостереження

Належить, наприклад, принципово частковий

Зокрема, опитування, а спостереження

застосовують лише для попереднього збору інформації,

для реалізації розвідувального плану

дослідження2.

До об'єктивних труднощів при спостереженні

характер кожної ситуації, за якою спостерігають. Якою б

' Journal Commun. - 1972. - Vol. 22. -№ 2. - P. 142-158.

2 Про розвідувальний план дослідження див. параграф 3.1.

При застосуванні

як методу збору інформації

виникає

чимало об'єктивних

і суб'єктивних

труднощів, подолати

які досить важко,

а інколи й просто

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

— Е = = =

показовою, якою б типовою ця ситуація не була, її обставини не МОЖНА

беззастережно екстраполювати на інші ситуації. Тому соціологам, які

Кількох, або й багатьох ситуацій, які тільки разом можуть репрезентувати

сукупність досліджуваних явищ1. До речі, соціальні психологи зі

Спостереженням у цьому плані не мають жодних проблем. Адже вони

найчастіше вивчають поведінку людей у малих соціальних групах, і

спостереження - найпридатніший для цього і тому часто вживаний у

Соціальній психології метод.

Другою об'єктивною складністю у проведенні спостереження є його

трудомісткість (потреба залучати велику кількість професійно вишколених

Спостерігачів: одній людині, як ми побачимо далі, надзвичайно складно

Здійснити об'єктивне спостереження, тим паче, серію спостережень).

Третя об'єктивна перешкода в тому, що ситуація, за якою спостерігають,

завжди унікальна, повторення її з абсолютною точністю неможливе

в принципі. Це означає, по-перше, що неможливе й повторне

Спостереження, і, по-друге, що спостереження як таке не відповідає одному

З критеріїв науковості методу - можливості повторити дослідження.

Однак ця суперечність зникає, якщо згадати, що соціолог вивчає

не окремі ситуації, які справді одномоментні та неповторні (хоч, зауважмо,

завжди в чомусь подібні), а процеси, які завжди мають часову протяжність

і вже тому можлива їх повторна фіксація. Тут йдеться про

філософську проблему, відому ще з часів гераклітового «панта рей» (все

тече) і розв'язану діалектикою ще на початкуXIX ст. Соціологи ж

розв'язують її, проводячи систематичні спостереження - або тривалі

неперервні, або в циклічному режимі - так звані панельні спостереження,

які проводять за однаковою програмою, за одним об'єктом із

конкретним інтервалом (раз на тиждень, раз на місяць і т. д.) і які дають

амогу зафіксувати динамічні зміни.

Суттєвий недолік спостереження як методу збору інформації в тому,

що в його ході фіксують не реальну дійсність, а відображення цієї

дійсності у свідомості спостерігача. Саме з цією обставиною пов'язані

суб'єктивні труднощі: по-перше, спостерігач неминуче фіксує не те, що

с насправді, а те, що він бачить; по-друге, присутність спостерігача більшою

чи меншою мірою впливає на ситуацію та її учасників, і визначити

цю міру практично неможливо.

Як видно, на відміну від природничих наук, де спостереження

вважають чи не найпростішим видом дослідження, у соціології спостереження,

передусім через згадані суб'єктивні труднощі, - один із МйМ»

Про вибірку та її репрезентативність див. параграф 3.2.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Спостереження | Соцкологический справочник. - С. 227
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 234; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.