Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ка - С. 38-40

Окт. и др.

Вестия. - 1992. - 11 марта и др.

Сент. идр.

Маяидр.

Правда. - 1991. - 9 марта.

Використання матеріалів КСД у журналістиці

мацію. У ній навіть з'явилось нове явище - «соціологічна публіцистика

». Воно не обмежилося відповідною рубрикою в журналі «Социо-

логические исследования», а вийшло на сторінки «Литературной

газетьі», «Комсомольской правдьі»2, «Известий»3, «Независимой газе-

тьі». Автори таких матеріалів не звертаються до окремих, хай навіть

значних фактів, а досліджують соціальні об'єкти, їх функціювання,

їм властиве концептуальне бачення причиново-наслідкових зв'язків,

широке використання соціологічної і статистичної інформації. Це,

однак, не безпристрасне дослідження науковця, а органічне поєднання

соціологічного і журналістського підходів5. Зрозуміло, що для написання

таких текстів потрібний не лише високий рівень журналістської

майстерності, а й ґрунтовний соціологічний вишкіл. На

жаль, української соціологічної публіцистики, за поодинокими винятками

, ще нема. Ліквідувати це відставання можна лише за умови,

що журналісти достатньо глибоко опанують соціологію, вільно володітимуть

матеріалом7.

Важливо, зокрема, уміти правильно оцінити репрезентативність соціологічної

інформації, яка є в розпорядженні журналіста: врахувати завдання,

методику дослідження, вибірку, на якій воно було проведене. Помилкою

було б, наприклад, застосовувати результати всеукраїнського

опитування до ситуації в окремому регіоні чи, навпаки, відомості дослідження

однієї соціальної групи поширювати на весь регіон чи й усе

1 Див.: ВелитноваЛ. Кто последний - очередь в жизни наших соотечественни-

ков // Литературная газета. - 1990. - 20 апр.; ЖуховицкийЛ. Причуда националь-

ного духа - проблема национального зкстремизма // Литературная газета. -

Див.: ВощановП. Кулаки. Раскрестьянивание деревни // Комсомольская правда. -

Бочаров Г. Гамбургский счет политикам. Отчуждение народа от власти // Из-

Беляеваконеген С. Дублирование реальносте // Независимая газета. - 1993. -

Докладніше про соціологічну публіцистику див.: Социология и журналисти-

Див. напр.: Бадзьо Ю. Поразка української революції // Літературна Україна. -

1997. - 21 серп., 28 серп.; Вишняк А., Небоженко В. Социологические прогнози:

мифьі и реальность // 2000. - 2002. - 19 апр.

Схоже, що нашим журналістам варто поновити знання і з математики: якось у

львівській "Суботній пошті" з'явилася замітка «170% (! - І. Л.) громадян ПАР -

за смертну кару» (у замітці йшлося про те, що 96% білих та 76% чорних

мешканців південноафриканських міст підтримують відновлення смертної

кари). Див.: Суботня пошта. - 1997. - ЗО трав.

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГИ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

суспільство. Зрештою, соціологія фіксує масові

тенденції, а їх не можна ототожнювати з окремими

явищами - потрібно витримувати зв'язок загального,

часткового і конкретного. Врешті-решт

журналіст має уміти відрізнити кваліфіковане

дослідження від шарлатанства. Адже наводячи

результати КСД, журналіст популяризує їх, «узаконює

», подає як такі, що заслуговують на довіру.

Деякі структури і діячі, прагнучи здобути авторитет

і вводячи в оману спочатку журналіста, а

потім і громадську думку, «придумують» соціологічні

дослідження та їх результати. Відомі факти,

коли в політичній боротьбі фальсифікували

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Громадська | В середньому вони
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 265; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.