Громадська

Причому

Ефективний аргумент.

Як особливо

Фактом, який

Можна пояснити

Використовувати

Використання,

Дзеркало тижня. - 2004. - 3 лип.

Високий Замок. - 1996. - 1 жовт.; 2005. - 5 берез.

4 Див.: Робітнича газета. - 1999. - 21 січ.

5 Див. напр.: КіпіаніВ. Що таке екзит-пол?// Молодий буковинець. - 2004. -

14 жовт.; Чалий С. Соціологічні ігри // Час. - 2004. - 14 жовт.; Інфляція честі //

Галицькі контракти. - 2004. - 22 листоп.; Україна перед вибором - яким він буде //

а ще більше - бажання

у ЗМІ результати

соціологічних

досліджень

просто: встановлений

соціологами

((процент» є науковим

аудиторія сприймає

аргумент цей стосується

явищ, оцінюючи

які, не застосуєш

інших аргументів:

думка, суспільні

настрої,

оцінки тощо

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

мовою публіцистики. Журналісти ж часто неготові «перекласти» соціологічний

звіт на мову журналістських текстів. А науковий стиль, наукова

аргументація з десятками і сотнями цифр не сприймаються на газетній

сторінці, і, тим паче, у теле- чи радіопередачі. Тому й з'являються

такі публікації надто рідко, а якщо й з'являються, то відзначаються, здебільшого,

низьким рівнем фахового журналістського вишколу.

Без сумніву, стаття «Немає терпіння, але немає й непокори. Неу-

рочисті думки, навіяні соціологами напередодні свята», підготована і

передана каналами Укрінформу1, порушує надзвичайно важливу проблему:

настрої суспільства в умовах кризи, його ставлення до повторення

новою адміністрацією давніх помилок, дискредитація в державі ідеї ринкових

перетворень. І аргументи автор подає серйозні - результати

дослідження, проведеного Інститутом соціології (стаття подана не за

підписом учених, а від імені Укрінформу). Однак вона не досягає мети, і

якраз тому, що в ній немає журналістських думок, «навіяних соціологами

», а є лише виклад наукового звіту про соціологічне дослідження.

Сприймання статті ускладнює її науковий стиль: «Соціальний поділ

суспільства... є сьогодні чи не найзначнішим. Виходячи з цього, соціальну

структуру українського суспільства на початок 1995 року слід визначити

як структуру конфліктного типу, в якій напруження має прихований

характер».

Нагадаймо, що це цитата з твору журналіста, а не науковця. А ось

інший уривок - зі статті вченого-соціолога, опублікованій у «Комсо-

мольской правде»: «У людей суто людські потреби, а для відомств цей

факт - абстракція незбагненна. Тому і забудови в наших мікрорайонах

адресовані не людям, а «робсилі», точніше, тим підприємствам, до яких

вона приписана... Здавалось би, ніяк не пов'язаний із цим факт - поголовне

псування телефонів-автоматів. Звідки цей побутовий вандалізм?

Будь-який соціолог скаже вам звідки: в мікрорайонах нової забудови, в

лабіринтах однакових дев'ятиповерхівок, серед гір будівельного сміття і

мотлоху, серед суцільного, без єдиної травинки, асфальту нормальна дитина

не може вирости в принципі. Людина, позбавлена здорового, добре

облаштованого, безпечного і привабливого життєвого середовища, позбавлена

тим самим і повноцінного дитинства»2.

Досить порівняти ці два уривки, щоб зрозуміти: московська

журналістика значно ефективніше використовує соціологічну іифор-

1 Див.: Високий Замок. - 1995. - 19 серп.

2 Стариков Е. На асфальте может вьірасти только чертополох // КомсомоЛЬОІШ

Дата добавления: 2014-01-04