Результати експерименту

Преси

Вплив на людину,

Преси, окреслив коло

М. Вебер,

Започаткував

Журналистика. - 1975. - № 12. - С. 45.

Социология и журналистика. - С. 126.

Проведення експерименту

Методики

Ставить експеримент.

Структурами, або

Владними

Або це експеримент,

Експеримент

Тим само. - С. 188.

З бригадою А. О. Кузнецова, який працював

по-старому»2. Однак, на відміну від колег, які

цікавилися перемінами в експериментальній бригаді

М. Злобіна, А. Аграновськийвивчив, наскільки дотримано

принципу рівності умов у контрольній

бригаді А. Кузнецова. І почув від А. Кузнецова:

«Другий кран йому (Злобіну. - І. Л.) на централізацію

дали? А нам - ні. Коли зупинився бетонний

вузол, йому возили із Тушина? Нам не возили. З піском

у нас знову перебої, а йому подають, як годинник,

тому що експеримент»3. Вивчення ситуації в

обох (експериментальній і контрольній) бригадах свідчило, що в рівних

умовах постачання і технічного забезпечення бригада А. Кузнецова працю-

вала б не гірше від злобінської. Саме такий кваліфікований підхід дав змогу

А. Аграновському не піти руслом офіційної пропаганди і зробити мужній,

як на той час, висновок: «Ви розумієте, в принципі дослід має лише дати

відповідь на запитання. Позитивну чи негативну - будь-яка для науки цінна.

Але ж хочеться, щоб вийшло! У фізиці, хімії, чи, скажімо, у медицині допомогти

цьому «хочеться» не можна. В економіці, виявляється, можна»4.

Цей висновок розвінчував «показуху» не лише в конкретному випадку.

Адже подібні «експерименти» проводили в радянській економіці ще від

мисів О. Стаханова, і ніхто навіть не приховував, що «експериментатори

» завжди були в особливо вигідних умовах.

Див.: Шумшина Т. Методьі сбора информации в журналистике. - С. 69.

Аграновский А. Своего дела мастер. - М., 1980. - С. 182.

Аграновский А. Своего дела мастер. - М., 1980. - С. 182.

на шляху журналіста

з'являється

двома способами:

організований

журналіст самостійно

І в обох

випадках необхідне

знання соціологічної

1 3 2 j ^) ^ В п л и в соціологічних методів збору інформації на журналістську методику ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

* Прохоров Е. Социология журналистики // Вестник. Моск. ун-та. «С о р \ І 1

Соціологію журналістики

який у виступі на

Першій сесії Німецької

соціологічної

асоціації 1 9 1 0 р.

методологічно

обґрунтував потребу

соціології

її проблем: орієнтація

на різні групи,

вимоги до журналістів,

методи аналізу

4. Які небезпеки можливі при здійсненні журналістського аі((>

перименту і які способи їх уникнення Ви знаєте?

5. Чому в журналістиці експеримент застосовують відносно рідко?

4.3. СОЦІОЛОГІЯ журналістики і журналістська

діяльність

Як уже згадувалось, соціологія журналістики

- спеціальна соціологічна теорія, предметом

якої є проблеми журналістики, передусім - ефективність

діяльності ЗМІ. Ґрунтуючись на законах

функціювання ЗМІ, враховуючи предмет і специфіку

журналістського пізнання дійсності, соціологія

журналістики з'ясовує місце ЗМІ в суспільстві,

закономірності взаємовпливу ЗМІ та суспільства.

Тісний зв'язок теорії і соціології журналістики

стимулював появу теорії функціювання ЗМІ,

яка до масової інформації відносить «повідомлення,

які відображають об'єктивну і суб'єктивну

соціальну реальність: про факти, процеси, результати

діяльності та поведінки, про мотиви, настрої,

почуття, вимоги, що ґрунтуються на інтересах і

потребах різних соціальних груп»1, а журналістику

розглядає «як функціональну систему на основі взаємодії «видавця» (партійні,

державні, громадські та інші органи й організації), «журналіста»

(колективи редакцій газет, журналів, програм радіо і телебачення),

«аудиторії» ^реальні й потенційні споживачі інформації'), «каналів інформації

» (газетні та журнальні видавництва, радіо і телестанції)»2. Згодом ця

схема стала стрункішою і її подають у такому вигляді:

Видавець Канал —> Аудиторія.

До того ж, «Канал» поділяють на дві частини: журналістський корпус

(«Журналіст», який є двигуном журналістського процесу) і журналістську

продукцію («Тексти», до яких належать і газетні публікації, і теле- та

радіопрограми, через які журналісти здійснюють вплив на аудиторію).

Автор же публікації у «Тижні» (до речі, як і абсолютна більшість

інших журналістів) не зауважила, що йдеться не стільки про експеримент,

скільки про бюрократичні викрутаси: спочатку була запроваджена громіздка,

забюрократизована система надання субсидій, а згодом - «у порядку

експерименту» - часткове її спрощення у кількох районах країни, яке, до

того ж, не поспішали впроваджувати. Тут слід було констатувати ускладненість,

бюрократизацію оформлення субсидій, з'ясувати, хто зацікавлений у

такій бюрократизації та її прикритті «експериментами» - якщо не дослідити

доцільності переливання коштів із однієї статті бюджету в іншу.

У соціології збір інформації методом експерименту передбачає

написання програми експерименту, яка, згадаймо, містить гіпотезу. У

журналістському експерименті гіпотеза, загалом, необов'язкова: журналіст

теоретично знає, які результати він одержить. Йому потрібні лише

факти, які підкріпили б його припущення. Такий «фактологічний» пошук

(з огляду на відмінність журналістської методики від наукової)

створює, як мінімум, дві небезпеки:

1) тенденційний добір результатів (те, що не відповідає моїм припущенням,

я відкидаю);

2) скептичне ставлення до можливостей самого експерименту (навіщо

його проводити, якщо його результат відомий наперед).

Уникнути першої можна, строго дотримуючись соціологічних вимог

щодо методики експерименту. Вони дають змогу одержати об'єктивні

й надійні результати, які стають особливо ефективним засобом впливу на

аудиторію, до того ж убезпечують автора від нападок тих, кого не влаштовують

Друга небезпека підстерігає тих, хто не усвідомлює ваги результатів

експерименту як засобу впливу на аудиторію.

Загалом же згадані обставини в сукупності з трудомісткістю експериментального

методу і недостатньою розробленістю методики його застосування

в журналістиці призводять до того, що цей метод у ЗМІ використовують

рідко. Значно частіше експериментом називають те, що ним

якраз не є - деякі види спостережень, різноманітні випробування тощо.

Створення та відображення експериментальної ситуації в журналістиці

є і продуктивним методом збору інформації, і основою для

ефективних засобів досягнення журналістських цілей.

Запитання для самоконтролю

1. Чому публікації, побудовані на експерименті, здебільшого викликають

в аудиторії значний інтерес?

2. Які передумови застосування експерименту в журналістиці?

3. Наведіть приклади корисності для журналіста знань соціО'

логічної методики проведення експерименту.

134 Соціологія журналістики і журналістська діяльність

Дата добавления: 2014-01-04