План заняття. 1. Передумови виникнення соціології, її класичний період (О

1. Передумови виникнення соціології, її класичний період (О. Конт, Г. Спенсер, М. Вебер, Е. Дюркгейм).

2. Об`єкт та предмет, основні закони та категорії соціології.

3. Місце соціології в системі суспільствознавства.

4. Структура і функції соціології.

5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем українського суспільства.

6. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні і сучасні проблеми та тенденції розвитку соціології в Україні.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

У першому питанні слід звернути увагу, що соціальне пізнання у кінці XVIII ст. створило якісно нові умови свого повільного розвитку у XIX ст. Криза абстрактно-філософських принципів аналізу людини загострило питання про необхідність нових пізнавальних підходів у розумінні людини і суспільства. Розвиток природничих наук свідчив про те, що без вивчення конкретних явищ, взаємовідносин між ними неможливе пізнання закономірності суспільного розвитку. Студенти повинні знати внесок О.Конта (спостереження, експеримент) Г.Спенсера (виявив головні положення соціології), М. Вебера (соціологічні механізми влади, концепція бюрократії, соціологія релігії).

Приступаючи до вивчення другого питання, слід звернути увагу, що об’єктом соціологічного пізнання виступає соціальна реальність, тобто повсякденне життя суспільства. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об`єкта дослідження, що підлягають безпосередньому вивченню з допомогою притаманних саме цій науці методів. Студенти повинні знати, що існують три групи категорій. До головних належать такі категорії: соціальне, соціальні відносини, суспільство, соціальна система, соціальний статус, стратифікація, соціальний інститут, соціальна мобільність, соціалізація та ін.

Розглядаючи зміст третього питання слід визначити, що соціологія є науковим знанням про суспільство. Це означає, що вона використовує наукові способи вивчення дійсності. Соціологія відрізняється від інших наук про людину і суспільство своїм специфічним кутом зору. Сутність соціологічного підходу полягає в тому, що соціологія співвідносить досліджувані суспільні явища зі стану суспільства загалом, вона досліджує всі соціальні процеси незалежно від того, якими вони є: економічними, політичними, правовими, творчими, релігійними, філософськими, етичними і т. ін. Отже, на відміну від інших суспільних чи соціогуманітарних наук соціологія є генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людину як істоту соціальну.

У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією, філософією, економічною наукою, політологією, правовими науками, психологією, етикою та іншими.

При підготовці третього питання потрібно звернути увагу, що при найширшому визначенні відокремлюють дві досить самостійні зони: макросоціологію, мікросоціологію, а також два основних напрямки: та теоретичний і емпіричний. Функції соціології зумовлюють основні її обов’язки перед суспільством. Найголовнішими функціями соціології є пізнавальна, практична, теоретична, інформаційна, прогностична, гуманістична, ідеологічна.

При підготовці до обговорення п`ятого питання необхідно звернути увагу на те, що роль соціології в суспільстві визначається її предметом та функціями. Студенти повинні знати, що основним завданням соціології є дослідження соціальних явищ і процесів. При цьому кожне явище, кожний процес слід розглядати в комплексі, у взаємозв`язку з іншими явищами.

У шостому питанні студенти повинні знати, що початком самостійних соціологічних праць слід вважати досліди женевського гуртка українських вчених 80-х рр. XIX ст. До нього належали М. Драгоманов, якого називають піонером української соціології, М. Грушевський, плідно використовував історико-соціологічний метод, В. Антонович використовував свої історичні, етнографічні знання для вивчення соціальної структури, факторів соціального розвитку. Соціологічні аспекти праць мають українські філософи: П. Юркевич, І. Федорович, історики М. Костомаров, В. Липинський, економісти, М. Ковалевский, Туган-Барановський, практики – Б. Кістяковський. У другій половині XIX ст. слід відзначити М.І. Зібера, С.А. Подолинського, О.С. Терсецького, І.Я. Франко, О.О. Потебню та інших, які висловили ряд важливих положень щодо ролі особи в історії перебудови суспільства на справедливих засадах, місця і ролі робітничого класу в суспільстві.

Дата добавления: 2014-01-04