Соціологія вільного часу

Соціологія книги і читання

Соціологія книги і соціологія читання - це споріднені соціологічні дисципліни, які відокремились в процесі диференціації соціологічного знання із соціології культури. Вони тісно взаємодіють, одна одну взаємозбагачують.

Соціологія книги - це галузь соціології культури, яка вивчає книгу як вияв людської діяльності, як соціокультурний феномен, закономірності функціонування соціальних зв'язків у системі „книга-суспільство", а також місце і роль книги в культурному просторі, духовному житті суспільства, її соціальні функції.

Предметне коло соціологи книги включає в себе наступні питання:

• господарсько-побутова - відображається у веденні
господарства, підтримці фізичного здоров'я членів сім'ї, догляді за
дітьми, одержанні господарсько-побутових послуг одними членами сім
від інших;

• економічна - реалізується у економічній підтримці неповнолітніх
та непрацездатних членів, одержанні матеріальних засобів одними
членами від інших;

• сфера первісного соціального контролю - полягає у
моральному регламентуванні поведінки, формуванні та підтримці
правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення
моральних норм у сім'ї;

• сфера духовного спілкування - полягає у розвитку особистості
членів сім'ї, їх духовному взаємозбагаченні;

• соціально-статусна - реалізується у відтворенні соціальної
структури, наданні певного статусу і задоволенні потреби у статусі;

• дозвільна - полягає у організації дозвілля і задоволенні потреби
в ньому;

• емоційна - полягає в емоційній підтримці, задоволенні потреб у
щасті та любові;

• сексуальна - заключається у сексуальному контролі та
задоволенні сексуальних потреб.

Соціологія вільного часу - галузь соціології, яка вивчає життєдіяльність, відносини й орієнтації людей у сфері вільного часу.

Соціологічний аналіз вільного часу, як соціального і духовно-морального феномена, дозволяє не лише теоретично поставити, але й практично вирішити питання, пов'язані з розробкою загальнонаціональних програм раціонального використання вільного часу, подолавши невиправдану в недалекому минулому ідеалізацію характеру його засвоєння людьми.

Соціальний час є часом існування, функціонування і розвитку сукупності систем, часом зміни якісних станів суспільства та його підсистем, свого роду ресурс, яким володіє будь-який соціальний суб'єкт. Соціальний час - це єдність обсягу діяльності людей та їх результатів у вигляді явищ, подій, процесів, предметів.

Сутність вільного часу полягає у вільній діяльності, яка означає, насамперед, наявність часового простору, вільного від необхідних, невідкладних справ, свідоме прагнення людини опанувати цей час, самостійно (з певною мірою розумності), вибрати варіант імовірної дії, вміння досягти поставленої мети і, безумовно, саму дію, що є об'єктивним змістом діяльності.

З - із вищеназваного випливає наявність певної соціальної структури - це різні соціальні утворення, зв'язки, відносини, соціальні спільності, соціальні інститути тощо.

Дата добавления: 2014-01-04