Структури рудних полів Криворізького залізорудного басейну 2 год

Методика структурних досліджень. 2 год.

Особливості локалізації ендогенного зруденіння в різних структурних поверхах і ярусах. 2 год.

Структурні типи рудних тіл і рудних стовпів. 4 год.

Год.

Головні структурні типи ендогенних рудних полів та родовищ.

Систематика структур рудних полів та родовищ. Рудні поля і родовища, що приурочені до складок ускладнених розривними порушеннями. Рудні поля і родовища, що приурочені до розривних порушень. Рудні поля і родовища, що приурочені до зон контактів інтрузивів ускладнених розривними порушеннями. Рудні поля і родовища, що приурочені до розшарованих інтрузивів. Рудні поля і родовища, що приурочені до багатофазних інтрузивних масивів кільцевої будови (центрального типу). Рудні поля і родовища, що приурочені до вулканічних споруд. Рудні поля і родовища, що приурочені до полів розвитку трубок, які утворилися внаслідок прориву газів. Рудні поля і родовища складної будови, обумовлені співвідношенням декількох структурних типів.

Магматичні родовища. Пегматитові родовища. Грейзенові родовища. Скарнові родовища. Середньо-низькотемпературні гідротермальні родовища. Типи рудних стовпів.

Структурні поверхи і яруси та їх вплив на локалізацію зруденіння. Глибина формування гідротермального зруденіння. Порівняльна характеристика умов локалізації ендогенних родовищ, що розташовані на різних структурних поверхах і ярусах.

Геологічне картування. Вивчення тріщинної тектоніки. Дослідження рухів вздовж розривних порушень, що проявилися в різні етапи деформації. Мікроструктурний аналізі можливість його використання при вивченні структур рудних полів і родовищ. Дослідження петрографічного і хімічного складу, а також фізико-механічних властивостей вмісних порід.

Загальна структура Криворізького залізорудного басейну і послідовність її формування. Структурний аналіз метаморфічних порід. Типи рудних полів багатих рудних покладів. Структури, що контролюють локалізацію багатих залізних руд. Структури родовищ багатих залізних руд Саксаганського району.

[1] Корольов А В -

[2] Пек А В -

[3] Захаров Є Є -

[4] Крейтер В М -

[5] Ломоносов Михайло Васильович -

[6] Соколов Д І -

[7] Висоцький Н К -

[8] Федоров Є К -

[9] Конюшевський Л К -

[10] Обручев В А -

[11] Котульський В К -

[12] Ферсман А Е -

[13] Смірнов С С -

[14] Заварицький А Н -

[15] Бетехтін А В -

[16] Вольфсон Ф І -

[17] Смірнов В І -

[18] Шехтман П А -

[19] Єлісєєв Н А -

[20] Горбунов І Г -

[21] У відповідності до закону Гука між подовженям стрижня та навантаженням на нього існує пряма пропорційна залежність, а між його подовженням та площею перетину стрижня – зворотна пропорційна залежність. При навантаженні, яке не досягло визначеної межі, подовження зразка прямо пропорційно cилі (Р), що розтягує зразок, довжині зразку (l) та зворотно пропорційне площі перетину зразка (F). Ці експериментальні дані зв’язані відношенням:, де Δl – збільшення довжини, яке носить назву абсолютного подовження стрижня від сили Р; Е – коефіцієнт пропорційності – модуль пружності або модуль Юнга (різний для різних матеріалів).

Відношення Δl / l – носить назву відносного подовження та позначається ε.

Якщо врахувати, що напруження, то закон Гука одноосьового розтягнення можна записати наступним чином: або.

Стрижні, що працюють на розтягнення або стискання, зазнають крім повздовжніх також і поперечних деформацій. Абсолютна величина відношення відносної поперечної деформації ε₁ до відносної повздовжньої деформації ε носить назву коефіцієнта Пуассона та позначається μ. Тобто. Разом з модулем пружності (Е) це відношення є важливою характеристикою пружних властивостей матеріалу. Ці два коефіцієнти (Е та μ) повністю характеризують пружні властивості всіх ізотропних матеріалів.

У випадку здвигу дотичне напруження, де γ – величина відносного здвигу; G – модуль здвигу.

[22] Бластомілоніт -

[23] Катаклазит -

[24] Віргація складок (лат. virga – гілка) – у геології віялоподібне розходження пучку розщепляючихся складок гірських порід, що супроводжується поступовим зануренням шарнірів складок. Спостергігається зазвичай у місцях закінчення складчастих споруд. Наприклад, Північний Тянь-Шань у области свого західного закінчення утворює віяло складок, що складають хребти Чу-Ілійський, Каратау та Чаткальский, а Гіссаро-Алай закінчується на заході віялоподібно розходячимися складками хребту Нуратау, хребтів Таджикської депресії та Дарваза.

Дата добавления: 2014-01-04