Поняття джерел права соціального забезпечення пов’язане із з’ясуваннямформи вираження норм права

Таким чином соціальне забезпечення можна визначити як систему суспільних відносин, що існують для створення достатніх умов життя і діяльності осіб, які з незалежних від них обставин втратили засоби до існування, завдяки мережі соціального страхування, бюджету та іншого фінансування.

Встановлення та виплата соціальної допомоги встановленої законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг.

Соціальне забезпечення це не тільки заходи держави як основного соціального гаранта, спрямовані на матеріальну допомогу непрацездатним, хворим, інвалідам, безробітним тощо, а й створення спеціальної мережі соціального страхування з метою мобілізації коштів (страхових внесків) роботодавців, найманих працівників для забезпечення гарантій соціального захисту громадян.

Мережа соціального страхування діє у системі правових норм, встановлених державою, що регулюють:

- соціальне страхування;

- пенсійні й деякі інші відносини по забезпеченню громадян у старості й при непрацездатності;

- державну допомогу сім’ям з дітьми;

- медичне, санаторне – курортне лікування,

а також тісно пов’язані з ними процедурні відносини по встановленню юридичних фактів та й по вирішенню спорів.

2. Принципами права соціального забезпечення є керівні засади, які визначають сутність цієї системи правових норм. Принципами правового регулювання соціального забезпечення є основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в самих правових актах, що регулюють соціальне забезпечення. Вони визначають сутність і напрямок розвитку правових норм у конкретній сфері суспільних відносин.

Принцип може визнаватися правовим, тобто принципом правового регулювання лише у тому випадку, якщо він прямо закріплений у нормах права або безпосередньо випливає з їх змісту.

Умовно можна класифікувати принципи, що визначають суть та закономірності розвитку права соціального забезпечення наступним чином:

- загальний характер права соціального забезпечення;

- залежність права на соціальне забезпечення від соціального ризику;

- соціальне страхування;

- гарантуванням соціального забезпеченням гідного рівня життя особи;

- відповідність соціального забезпечення міжнародним стандартам соціального захисту.

До галузевих принципів можна віднести:

- здійснення соціального забезпечення на умовах обов’язкового державного пенсійного страхування всіх працюючих громадян;

- різноманіття підстав, форм і видів соціального забезпечення застрахованих працівників в усіх страхових випадках;

- диференціація умов і норм соціального забезпечення залежно від характеру й продовження трудової діяльності, рівня заробітної плати й розмірів страхових внесків працівників;

- державне керування соціальним забезпеченням;

- забезпечення пенсіями і допомогами на рівні прожиткового мінімуму;

- фінансування соціального забезпечення за рахунок страхових внесків і Державного бюджету;

- охорона й захист прав і законних інтересів громадян на соціальне забезпечення.

Розглянуті принципи правового регулювання соціального забезпечення є сьогодні діючими. Подальше реформування системи соціального забезпечення припускає, що її принципи одержать якісно новий зміст і розвиток.

Дата добавления: 2014-01-04