Суб’єктами правовідносин по соціальному забезпеченню є громадяни з одного боку, і державні органи з іншого

Це волевиявлення виражається у формі заяви самої особо або її представників до відповідного уповноваженого органу про встановлення юридично значущого факту для призначення конкретного виду соціального забезпечення.

Ця процедура дістає вияв у формі заяви самої особи або її законних представників до відповідного уповноваженого органу з метою встановлення юридичного факту для призначення конкретного виду соціального забезпечення.

Соціально – забезпечувальні правовідносини це врегульовані нормами права відносини, які стосуються матеріального забезпечення громадян чи надання їм соціальних послуг і пільг у разі настання соціальних ризиків за рахунок коштів соціальних фондів та бюджетів різних рівнів.

Правовідносини соціального забезпечення – це врегульовані нормами права однойменної галузі права суспільні відносини, що існують у сфері соціального забезпечення осіб, які зазнали соціального ризику (соціально – забезпечувальні відносини), а також пов’язані з ними процедурні та соціально – страхові відносини.

Правовідносини соціального забезпечення уявляють собою виникаюче на основі норми права по волевиявленню правоздатного громадянина й за рішенням уповноваженого на те органом державної влади юридичне відношення, у якому один суб’єкт має право на одержання певного виду соціального забезпечення, а іншій несе юридичні обов’язки надати йому певний вид соціальних виплат.

Правовідносини соціального забезпечення за кількісним складом суб’єктів є простими, оскільки права і обов’язки учасників поділені між сторонами у протилежних напрямах – особа, що зазнала впливу соціального ризику, має право, а уповноважені державою орган чи установа – відповідні обов’язки.

За характером дії зобов’язаного суб’єкта ці правовідносини вважаються односторонньо активними.

Правовідносини у сфері соціального забезпечення слід вважати не тільки соціально – забезпечувальні (матеріальні), а й соціально – страхові, а також пов’язані з встановленням юридичних фактів.

За своїм характером ці відносини належать до розподільчих відносин, оскільки в юридичній формі виражають і закріплюють економічні відносини перерозподілу відповідних грошових коштів державного та місцевих бюджетів і спеціально створених фондів.

Характерною рисою соціально – забезпечувальних правовідносин є їх персоніфікація (індивідуалізація). Вона дістає вияв у тому, що обсяг права на соціальне забезпечення конкретної особи, наприклад, розмір пенсії зумовлюється саме її періодом трудової діяльності та сплатою страхових внесків, розміром середнього заробітку, відсотком втрати працездатності, сімейним станом. кількістю утриманців тощо.

Критеріями класифікації допомогових правовідносин виступають наступні ознаки:

- за характером суб’єктного складу всі ці правовідносини поділяються на правовідносини з надання соціальної допомоги сім’ям з дітьми, тимчасово непрацездатним громадянам, безробітним, малозабезпеченим особам, особам, що постраждали в наслідок аварій, катастроф, стихійного лиха;

- за джерелами фінансування – на допоміжні правовідносини в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та в бюджетній сфері.

Дуже важливе значення у праві соціального забезпечення займають процедурні правовідносини які регулюються галузевими нормами, що виникають в наслідок встановлення юридичних фактів.

З метою реалізації права соціального забезпечення процедурні правовідносини виникають на добровільній підставі вільного волевиявлення особи.

Процедурні правовідносини є результатом добровільного волевиявлення особи, що претендує на той чи інший вид соціального забезпечення.

Ця особа повинна мати суб’єктивне право на отримання певного виду соціального забезпечення. Тому він повинен разом із заявою подати необхідні документи, що підтверджують це право.

Велику кількість у структурі правових відносин соціального забезпечення займають соціально – страхові відносини.

Такими вважаються врегульовані нормами права суспільні відносини щодо збору страхових внесків та акумуляції коштів соціальними страховими фондами. Саме завдяки соціально – страховим правовідносинам реалізується право застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання соціальних виплат за кошти соціально страхових фондів у разі настання страхового випадку.

Для отримання соціального забезпечення важливе значення мають всі елементи правового статусу громадянина, і в першу чергу його правоздатність і дієздатність.

Дата добавления: 2014-01-04