Офіційно визначення термінів «інвалідність», «інвалід», «дитина - інвалід» дається у ЗУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні»

Поняття інвалідності та її правові наслідки.

Згідно з ним інвалідність – міра втрати здоров’я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає конкретній особі здійснювати діяльність у спосіб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих соціальних і культурних факторів, або позбавляє її відповідної здатності чи можливості.

Інвалід – особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі та посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.

Дитина – інвалід – особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту.

Інвалідність пов’язана їз втратою здоров’я та обмеженням життєдіяльності. Втрата здоров’я – це наявність хвороб і фізичних дефектів, які призводять до фізичного, душевного і соціального неблагополуччя.

Життєдіяльність – повсякденна діяльність, здатність організму особи здійснювати діяльність у спосіб і межах звичайних для людини.

Обмеження життєдіяльності – повна або часткова втрата особою внаслідок захворювання, травми або вроджених вад здатності або можливості самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, орієнтації, контролювання своєї поведінки. ЗУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

В Інструкції про встановлення груп інвалідності, затверджений наказом МОЗ України від 07. 05 2004р. № 183, дається визначення обмеження життєдіяльності як неможливість виконувати повсякденну діяльність способом та в обсязі звичайних для людини, що створює перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і виявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниження кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації.

Критеріями життєдіяльності є:

- здатність до пересування;

- здатність до самообслуговування;

- здатність до орієнтації;

- здатність до спілкування;

- здатність контролювати свою поведінку;

- здатність до навчання;

- здатність до трудової діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04