Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання

Безпосереднім об’єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном.

Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410 КК).

Предмет злочину — зброя, боєприпаси, вибухові або інші бойові речовини, засоби пересування, військова і спеціальна техніка чи інше військове майно.

Об’єктивна сторона цього злочину виражається у різних способах викрадення зазначених предметів: їх крадіжці, привласненні, вимаганні, розбої, шахрайстві, розтраті, заволодінні із зловживанням службовим становищем.

У частині 2 ст. 410 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду, а в ч. 3 — вчинення цього злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, або шляхом розбою чи вимагання, що поєднується з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з корисливим мотивом.

Суб’єкт цього злочину — військовослужбовець або військовозобов’язаний, у тому числі й військова службова особа.

Умисне знищення або пошкодження військового майна (ст. 411 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину виражається в умисному знищенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим або непрямим умислом.

Суб’єкт злочину — військовослужбовець або військовозобов’язаний.

Кваліфікуючі ознаки злочину — вчинення його шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або спричинення ним загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2); вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 3).

Необережне знищення або пошкодження військового майна (ст. 412 КК).

Цей склад відрізняється від злочину, передбаченого ст. 411 КК, своєю суб’єктивною стороною — необережністю у формі злочинної самовпевненості або недбалості.

Втрата військового майна (ст. 413 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину виражається у втраті, зіпсуванні військового майна. У цій статті встановлена відповідальність за втрату або зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєприпасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання, а в ч. 3 — за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Злочин вважається закінченим з моменту втрати або зіпсування військового майна.

Із суб’єктивної сторони втрата або зіпсування вчиняється через необережність.

Суб’єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину включає: діяння – порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; наслідок – тілесні ушкодження потерпілому або створення небезпеки для довкілля і причинний зв’язок між ними.

Суб’єктивна сторона цього злочину щодо порушення правил — умисел або необережність, щодо наслідків — лише необережність.

Суб’єктами злочину можуть бути військовослужбовці.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам або смерть потерпілого (ч. 2); загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки (ч. 3).

Дата добавления: 2014-01-04