Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб

Злочини проти порядку експлуатації військової техніки

Безпосереднім об’єктом цих злочинів є порядок експлуатації військової техніки.

Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину включає в себе як дію, так і бездіяльність, які виражаються в порушенні правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, суспільно небезпечні наслідки (тілесні ушкодження або загибель людей) і причинний зв’язок між ними.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом або необережністю щодо порушення правил, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб’єктом цього злочину може бути військовослужбовець, який відповідає за експлуатацію військової машини або безпосередньо керує нею.

Частина 2 ст. 415 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, що спричинило загибель кількох осіб.

Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416 КК).

Об’єктивна сторона полягає в порушенні правил польотів або підготовки до них, а також порушенні правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом або необережністю щодо порушення правил, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб’єкт цього злочину — військовослужбовець, на якого спеціально покладені обов’язки із забезпечення правил польотів чи підготовки до них.

Порушення правил кораблеводіння (ст. 417 КК).

З об’єктивної сторони це діяння виражається в порушенні правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом або необережністю щодо порушення правил, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб’єкт цього злочину — командир корабля, катера, шлюпки, помічник командира, вахтовий офіцер, який перебуває при виконанні обов’язків управління кораблем або маневрування.

Безпосереднім об’єктом цих злочинів є порядок несення бойового чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).

Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання (ст. 418 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання.

Із суб’єктивної сторони порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — вина необережна.

Суб’єктом порушення правил вартової служби може бути будь-яка особа, яка входить до складу варти: начальник варти, караульний, вартовий тощо, а також особи, які керують несенням служби вартою, — черговий частини і його помічник.

Суб’єктом порушення правил вахтової служби можуть бути особи, які несуть вахтову службу у складі як корабельної, так і спеціальної вахти, — вахтовий офіцер, командир вахтового поста, вахтовий плавзасобів, вахтовий шлюпки, вахтовий стерновий, вахтовий механік та ін.

Суб’єктом порушення правил патрулювання є особи зі складу гарнізонного патруля — начальник патруля і патрульні.

У частині 2 ст. 418 КК встановлена відповідальність за те саме порушення, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Порушення правил несення прикордонної служби (ст. 419 КК).

Об’єктивна ст орона цього злочину полягає в порушенні правил несення прикордонної служби, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Із суб’єктивної сторони цей злочин може характеризуватися будь-якою формою вини, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб’єктом цього злочину може бути тільки особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України. Відповідальність настає тоді, коли особа допустила порушення безпосередньо під час несення нарядом служби з охорони ввіреної йому ділянки кордону.

Склад злочину — матеріальний та вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків.

Порушення правил несення бойового чергування (ст. 420 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ч. 1).

Із суб’єктивної сторони порушення правил може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — лише необережність.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка заступила на бойове чергування (бойову службу) у встановленому порядку.

У частині 2 ст. 420 КК встановлена відповідальність за ті самі порушення, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Порушення статутних правил внутрішньої служби (ст. 421 КК).

З об’єктивної сторони статутні правила внутрішньої служби можуть бути порушені як дією, так і бездіяльністю.

Диспозиція цієї статті бланкетна, тобто самі правила передбачені Статутом внутрішньої служби. Злочин передбачає спричинення тяжких наслідків, запобігання яким входило в обов’язки добового наряду.

Із суб’єктивної сторони це порушення може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — вина лише необережна.

Суб’єктом цього злочину можуть бути тільки військовослужбовці, які входять до складу добового наряду частини (крім варти і вахти).

У частині 2 ст. 421 КК передбачена відповідальність за те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Дата добавления: 2014-01-04