Гельсінкський Заключний акт

Востанній день Наради було підписано її підсумковий документ - Заключний акт, у якому учасники визначили напрями свого співробітництва в політичній, економічній і гуманітарній сферах (так звані «три корзини»).

Насамперед, учасники Наради оголосили принципи, якими зобов'язалися керуватися у взаємних відносинах. Першими серед цих принципів було названо право кожної держави на рівність, на територіальну цілісність, свободу і політичну незалежність. Крім того, учасники зобов'язалися не застосовувати сили у міжнародних відносинах, визнавати цілісність інших держав, вирішувати спірні проблеми лише мирними засобами, не втручатися у внутрішні справи один одного, поважати права і свободи людини та право народів самим вирішувати власну долю. Вони висловили намір розвивати співробітництво між собою і зобов'язалися додержуватись міжнародного права.

Заключний акт задекларував ті заходи, до яких збиралися вдаватися держави заради зміцнення довіри між собою. Зокрема, вони зобов'язалися заздалегідь повідомляти один одного про воєнні навчання, допускати на них спостерігачів, зарані повідомляти про великі пересування військ.

«Економічна корзина» Акта містила в собі ретельний перелік кроків по зміцненню і поглибленню співробітництва у сфері торгівлі, ділових контактів, промисловості, транспорту, науки і техніки, охорони навколишнього середовища, туризму, обміну робочої сили і підготовки кадрів.

Особливу увагу світової громадськості привернула «третя корзина», яка стосувалася співробітництва в гуманітарній та інших галузях. Радянський Союз та інші соціалістичні країни традиційно відмовлялися запроваджувати у себе закони, які повторювали б положення міжнародних пактів з прав людини, особливо таких, як свобода друку, організацій, виїзду з країни та повернення до неї, мітингів та зборів і т. п. В Акті вперше радянське керівництво офіційно зобов'язалося співпрацювати з іншими європейськими країнами у таких питаннях, як возз'єднання сімей, шлюби між іноземцями, свобода пересування, туризм і контакти між людьми.

Підписавши Акт, учасники також зобов'язалися обмінюватися інформацією, полегшувати доступ до неї журналістам, налагоджувати культурний обмін, опікуватися національними меншинами, розвивати співробітництво у сфері освіти.

Виконання цих умов Радянським Союзом мало б зробити його значно демократичнішим і відкритішим. Однак усіх цікавило, чи погодиться радянське керівництво на демократизацію своєї країни. Те саме стосувалося й решти соціалістичних країн.

Гельсінкський Заключний акт, хоча і породжував сумніви щодо його виконання, став видатним документом періоду розрядки. Він засвідчив докорінні зміни у міжнародних відносинах, заклав підвалини для подальшого розширення загальноєвропейського процесу. Наради з безпеки і співробітництва в Європі стали відтоді періодичними, вони почали відігравати велику роль у забезпеченні стабільності на континенті.

Дата добавления: 2014-01-04