Зчіпні пристрої

Тема 3. ЗЧІПНІ ПРИСТРОЇ АВТОПОЇЗДІВ.

Зчіпні пристрої автопоїздів призначені для з'єднання автомобіля-тягача з причіпним складом, передачі тягового зусилля, а у сідельно-зчіпного пристрою і для передачі значного вертикального навантаження від напівпричепа на тягач.

Загальні вимоги до зчіпних пристроїв:

– висока надійність;

– забезпечення відповідним типом пристроїв гнучкості автопоїзда;

– можливість швидкого і безпечного зчеплення і розчеплення;

– амортизація навантажень в зчіпному пристрої при русі автопоїзда;

– зменшення цих навантажень і надання їм сприятливого характеру.

Зчіпний пристрій причепа зображений на рисунку 3.1 і має трикутну форму з рознесеними шарнірами для переміщення кінця дишла з петлею у вертикальній площині. Для фіксації дишла в положенні для руху по прямій влаштований стопор, а для утримання в горизонтальному положенні - лебідковий механізм з тросом, обладнаним гаком.

Рисунок 3.1 - Зчіпний пристрій причепа:

1 - дишло; 2 - зчіпна петля; 3 - палець; 4 - кронштейн; 5 - стопор;

6 - механізм лебідки; 7 - трос; 8 - гак

1. Тягово-зчіпні пристрої складаються з роз’ємно-зчіпного, аморти-заційно-поглинаючого механізмів і деталей кріплення.

За міжнародним стандартом ISО 1102-75 тягово-зчіпний пристрій шворневого типу повинен забезпечувати у вертикальній площині кут гнучкості не менше ±20°, в горизонтальній - не менше ±75°, навколо повздовжньої осі зчіпного пристрою - не менше ±25°.

Основною класифікаційною ознакою тягово-зчіпних пристроїв є конструкція основної пари, що з’єднується. Розрізняють:

– гаковий - пара гак-петля;

– шворневий - пара шворень-петля;

– кульовий - пара куля-петля.

Додаткова ознака - тип пружного поглинаючого елементу для амортизації механізму:

– виті циліндричні пружини;

– кільцеві пружини;

– гумові елементи.

Найбільш поширені в нашій країні гакові пристрої з пружнним гумовим елементом, зображеним на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Тягово-зчіпний пристрій автомобіля-тягача КамАЗ-5320:

1 - масельничка; 2 - гак; 3 - вісь защіпки гака; 4 - собачка защіпки; 5 - вісь собачки; 6 - защіпка; 7 - гайка; 8 - ланцюжок шплінта; 9 - пружний елемент; 10 - гайка гака; 11 - шплінт; 12 - захисний кожух; 13, 14 - шайби; 15 - корпус; 16 - кришка корпусу.

Защіпка, що стопориться собачкою, перешкоджає самовідмиканню гака, а гумовий попередньо стиснутий елемент має нелінійну характеристику, тому його жорсткість коли автопоїзд рушає з місця відносно невелика, а при русі зростає, тобто оптимізує навантаження при роботі гака.

Недоліком гакових пристроїв є швидкий знос зіву гака, що призводить до його поломки і появи поперечних коливань автопоїзда.

Шворневі напівавтоматичні тягово-зчіпні пристрої при зниженні гнучкості автопоїзда значно спрощують і роблять безпечним процес зчеплення і розчеплення автопоїзда, забезпечують беззазорне зчеплення або дуже малий зазор. При входженні петлі причепа у вилку шворень автоматично опускається, фіксуючи зчеплення (петля підводить шворень і спускає затвор). Шворень фіксується запобіжником.

Розміри тягових гаків стандартизовані: п'ять типорозмірів залежно від повної маси буксируваного причепа (не більше):

0 - 3 000 кг

1 - 8 000 кг

2 - 17 000 кг

3 - 30 000 кг

4 - 80 000 кг

Тягові гаки і зчіпні петлі виковують із сталей 40, 45 та ін. Твердості поверхонь, що з’єднуються: у тягового гака не менше 45 HRC, а у петлі 35 HRC.

Діаметр шворня і отвору зчіпної петлі - 50 мм.

2. Сідельно-зчіпні пристрої складаються з роз'ємно-зчіпного механізму, що забезпечує гнучкість автопоїзда і деталей кріплення.

Основна класифікаційна ознака сідельно-зчіпних пристроїв - конструкція зв'язаної пари.

Розрізняють:

– шворневі пристрої;

– роликові пристрої.

Шкворневі пристрою бувають:

– однозахватні;

– двозахватні;

– автоматичні;

– напівавтоматичні;

– що не забезпечують усунення зазору;

– що забезпечують усунення зазору з ручним або автоматичним його регулюванням.

Найбільш поширений двозахватний, напівавтоматичний, без усунення зазору сідельно-зчіпний пристрій, показаний на рисунку 3.3.

На підрамнику тягача закріплено два кронштейни, в проушини яких з гумометалічними втулками входять дві осі сідла. Втулки забезпечують амортизацію і поворот сідла в поперечному напрямі до 3°. Поворот сідла в повздовжній площині вільний.

Два захоплювачі встановлено на осях і фіксуються замочним кулаком з штоком і пружиною, защіпкою з пружиною, а також запобіжною планкою.

Горизонтальна гнучкість автопоїзда забезпечується можливістю повороту шворня в захоплювачах.

Рисунок 3.3 - Сідельно-зчіпний пристрій автомобіля-тягача КамАЗ-5410:

1 - вісь запобіжної планки; 2 - запобіжна планка; 3 - кронштейн; 4 - сідло; 5, 9, 10 - масельнички; 6 - вісь шарніра; 7, 16 - пружини; 8 - вісь захоплювача; 11, 13 - захоплювач; 12 - шплінт; 14 - важіль; 15 - замочний кулак; 17 - защіпка.

Горизонтальна гнучкість автопоїзда забезпечується можливістю повороту шворня в захоплювачах.

При зчепленні шворень, після входу в захоплювачі, закриває їх, а кулак, увійшовши у пази захоплювачів, фіксує з'єднання.

При розчепленні необхідно вивести кулак з пазів захоплювачів, які вільно розкриваються і "випускають" шворень.

За кордоном широко поширені однозахватні сідельно-зчіпні пристрої з косим прорізом на захопленні для утримання шворня. Захоплювач обертається на осі і в закритому положенні фіксується від повороту замочним кулаком.

Розрахунок тягово-зчіпного приладу зводять до розрахунку тягових гаків і вилок.

Діаметр тягового стрижня розраховують, виходячи з максимальних навантажень (вага автомобіля) і допустимого напруження, ріг тягового гака, що має форму кривого бруса, розраховують за напруженням в найбільш небезпечному перерізі (дещо нижче за зів гака), що виникають при дії вигинаючого і розтягуючого моментів.

При роботі сідельно-зчіпного пристрою виникають сили, направлені на зім'яття опорної площі під замок (поверхня захоплювача, що взаємодіє із замочним кулаком). Інший розрахунок - на зріз пальців (осей) захоплювачів. Розрахунки детально викладаються в наступних учбових питань.

Дата добавления: 2014-01-04