Радикалізація суспільно-політичного руху

Повстання декабристів

Після закінчення наполеонівських війн.

Суспільна опозиція російському царизму

У наполеонівських війнах у Європі брали участь багато царських офіцерів. Повернувшись до Росії, вони сподівалися на проведення Олександром І реформ на західний зразок. Але імператор натомість доручив управління країною реакціонерам. Розчарована діями імператора невелика група армійських офіцерів, переважно представників найзнатніших родів Росії, утворила таємні товариства. Перше таке товариство — «Союз порятунку» — було засноване в Петербурзі в 1816 р. Радикально налаштована його частина в 1818 р. створила іншу таємну організацію - «Союз благоденства». На початку 20-х років ХІХ ст. вона реорганізувалася у дві окремі групи.

Аристократичне Північне товариство, що перебувало в Петербурзі, мало програму - «Конституцію», розроблену М. Муравйовим. Вона передбачала встановлення конституційної монархії та федеративний устрій держави.

На півдні України діяло Південне товариство з осередком у Тульчині, де служив його керівник — полковник Павло Пестель. Програмний документ Південного товариства під назвою «Руська правда» передбачав скасування самодержавства, встановлення республіканської форми правління, ліквідацію кріпацтва, соціальної та політичної нерівності, модернізацію господарства країни, демократизацію суспільного життя тощо. Не зважаючи на те, що діяльність самого Пестеля здійснювалася на Україні, його погляди не відбивали інтересів українського народу.

Смерть Олександра І в грудні 1825 р. несподівано застигла ідеалістично налаштованих учасників як Північного, так і Південного товариств. 14 грудня 1825 р. керівники Північного товариства підняли повстання на Сенатській площі у Петербурзі. Виступ декабристів і в

Петербурзі, і в Україні був придушений царськими військами. Учасники повстань були відправлені у заслання до Сибіру, а керівники, в тому числі Південного товариства: П. Пестель, С. Муравйов-Апостол, М. Бестужев-Рюмін - страчені.

Так, повстання декабристів як перший в історії Російської імперії революційний виступ закінчилося катастрофічною поразкою. Причинами поразки декабристського руху була відсутність широкої народної підтримки, нерішучість керівництва в потрібний час перейти до наступальних дій, ігнорування національного фактору. Але в наступні десятиріччя ідеї декабристів мали значний вплив на формування революційної суспільно-політичної думки українства.

Дата добавления: 2014-01-04