Місце і роль соціології в майбутній структурі наукового знання. Е.Гіденс “Дев’ять тез про майбутнє соціології”

Соціологія є наукою про суспільство, його явища і процеси. Вона містить у собі загальну соціологічну теорію або теорію суспільства, яка виступає методологією всіх інших гуманітарних та суспільних наук.

Всі гуманітарні та суспільні науки (історія, політологія, правознавство, економічна теорія, психологія тощо) вивчають різні сторони соціальної реальності. Тобто, соціальний аспект присутній у всіх цих дисциплін. Методика ж вивчення соціальної системи, яка розробляється соціологією, необхідна і використовується всіма гуманітарними та суспільними науками. Складається ціла система досліджень, проведених на стику соціології та інших наук (соціально-економічних, соціально-правових, соціально-політичних, соціально-психологічних і т.д.).

Місце соціології серед інших гуманітарних та суспільних наук можна проілюструвати наступною формулою:

Якщо мається n різних соціальних об’єктів для вивчення, то наук їх вивчаючих буде n+1, тобто n наук, що вивчають об’єкти, і n+1 – теорія, що вивчає те загальне, що властиво всім цим об’єктам.

Отже, соціологія займає загальне (а не приватне) місце серед гуманітарних та суспільних наук. Вона змальовує цілісну картину або забезпечує фото суспільства, забезпечує розуміння закономірностей соціальної взаємодії. Пооложення соціології стосовно іншихгуманітарних та суспільних дисциплін те саме, що положення біології стосовно анатомії, фізіології, морфології, положення загальної фізики до акустики, електроніки, оптики і т.д.

Ще П.Сорокін відзначав, що соціологія – наука генералізуюча. Вона вивчає типові, родові та повторювані у часі і просторі соціальні явища і процеси. До прикладу, вивчаючи проблематику чеченської військової кампанії історика буде цікавити перебіг подій по днях, кількість учасників конфлікту, вбиті та поранені тощо. Натомість соціолога буде цікавити типове (поведінка людей, їхнє соціальне самопочуття під час конфлікту, можливості задоволення соціальних потреб, зміна соціальних статусів та ролей, трансформація соціальної структури суспільства в умовах кризи і т.д.).

Соціологія вивчає цілісні суспільні структури, те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства. Саме тому зустрічаються словосполучення “соціально-економічні”, “соціально-культурні”, “соціально-правові”, “соціально-політичні” явища і процеси.

Соціологія – наука, яка вивчає зв’язки між різними сферами життя суспільства. До прикладу, цикли економічної активності вивчає економічна наука, а явище злочинності – сфера правознавства. Соціолога є буде цікавити взаємозв’язок між цими сферами. Тобто, яким чином змінюється динаміка правопорушень відповідно до циклів економічного розвитку.

Саме в XX ст. на стику соціології та інших гуманітарних наук виникають ряд нових дисциплін: соціопсихологія, соціолінгвістика, соціоніка, соціальна екологія та ін.

Таким чином, соціологія є методологічною підставою формування міждисциплінарної матриці (сукупності наук, що вивчають один об’єкт, поєднаних логічними зв’язками, спільними категоріями та методами). До цієї міждисциплінарної матриці соціологічного знання належать філософія, історія, політологія, економіка, психологія, соціальна антропологія, етнологія та ін. Отож роль соціології в майбутній структурі наукового знання буде вирішальною. Про це відзначає відомий соціолог Ентоні Ґіденс.

В основі статті Е.Ґіденса “Дев’ять тез про майбутнє соціології” лекція, прочитана ним у квітні 1986 р. з метою окреслити коло завдань теоретичної соціології у найближчому (для лектора) майбутньому. Це наступні тези:

1. Соціологія поступово втратить соціально-теоретичний присмак минулого століття.

2. Виникне новий теоретичний синтез, який знову надасть зв’язаності соціологічним дискусіям.

3. Головний об’єкт соціологічного аналізу буде істотно переосмислений.

4. Соціологія приділятиме більшу увагу вивченню світової системи, ніж досі.

5. Міждисциплінарні межі в соціальних науках поступово втратять колишню чіткість.

6. Соціологи знову зацікавляться великомасштабними довготривалими процесами соціальної трансформації.

7. Участь соціології у формуванні практичної соціальної політики і проведенні реформ стане більш активною.

8. Соціальні рухи, як і раніше, відіграватимуть першорядну роль як стимули соціологічної уяви.

9. Соціологія, як і раніше, залишиться предметом дискусій.

Отже, можна підсумувати, що соціологія займає центральне місце в системі гуманітарних та суспільних наук. Вона є методологічною підставою формування міждисциплінарної матриці. Е.Ґіденс майбутнє соціології пов’язує із новим теоретичним синтезом, переосмисленням об’єкту соціологічної науки (тобто, соціальної системи) та участю соціологів у формуванні практичної соціальної політики, соціального менеджменту та соціального маркетингу. Саме тому соціологія як наука заслуговує особливої уваги.

Дата добавления: 2014-01-04