КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
.
Коли при відомих геометричних розмірах, конфігурації і матеріалі магніторповоду потрібно визначити МРС (струм в котушці), необхідну для утворення у магнітному колі заданого магнітного потоку (магнітної індукції), то прийнято вважати, що вирішується так звана пряма задача розрахунку магнітних кіл. Разом з тим, на практиці часто доводиться вирішувати і зворотну задачу – коли при відомих діючій МРС і геометричних розмірах, конфігурації та матеріалі магніторповоду, потрібно визначити магнітний потік кола. Хоча методики вирішення прямої і зворотної задач розрахунку магнітних кіл відрізняються між собою, але початковий етап у них є спільним. Спочатку, за заданим кресленням кола (рис. 4.4), керуючись однорідністю та однаковістю поперечного перерізу матеріалу, наявністю або відсутністю обмотки, магнітопровід розбивають на k окремих ділянок. Потім, для кожної з виділених ділянок визначають довжину її середньої лінії lk та площу поперечного перерізу Sk. Далі, при вирішенні прямої задачі, для кожної ділянки кола обчислюють магнітну індукцію: і за кривими намагнічування В = f (H) матеріалів знаходять Нk. Напруженість магнітного поля у повітряному зазорі з площею поперечного перерізу S d розраховують, як лінійну задачу за формулою: , де m0 = 4p×10-7 Гн. Магніторушійну силу кола і струм обмотки розраховують за формулами, відповідно: , . У зв’язку з тим, що для феромагнітних матеріалів залежність В від Н є нелінійною функцією, розв’язати зворотну задачу безпосередньо аналітичним шляхом достатньо складно, а у випадках коли магнітопровід складається з кількох різнорідних ділянок стає просто неможливо. Тому для вирішення зворотної задачі часто застосовують графоаналітичний метод, суть якого наступна. Після визначення довжин середніх ліній і площ перерізів ділянок кола для декількох заданих довільно значень Ф вирішують пряму задачу (визначають F = IW). Далі за результатами обчислень будують вебер-амперну характеристику розрахункового кола, з якої для заданого значення F н = I н W визначають магнітний потік Фн.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 669; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |