Метод розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку

Пвк

С_аб — сума активу балансу; С_пв — сума постійних витрат;

К — кількість одиниць реалізованої продукції;

З_в — змінні витрати на одиницю продукції.

Перевага цього методу полягає, передусім, у можливості врахування платності фінансових ресурсів, необхідних для виробництва та реалізації продукції. Деякі складності у ви­користанні цього методу з'являються у період інфляції, коли ставки відсотків за кредит мають високий ступінь невизначе­ності.

Цей метод є продовженням підходу до розрахунку ціни за допомогою витратного механізму. Це більш складний, але й гнучкіший метод. Він передбачає порівняння різних комбінацій цін та обсягів продажу, у результаті чого обирається такий варіант, що дає змогу подолати рівень беззбитковості й отрима­ти запланований прибуток. В основі такого розрахунку — по­будова графіка беззбитковості (рис. 7.4).

Із графіка беззбитковості можна дійти такого висновку: якщо, наприклад, на підручник "Економіка та організація ви­робництва", який вивчає читач, установити ціну 15 грн і розраховувати на продаж партії книг у кількості 800 шт. на суму 12 тис. грн, видання буде беззбитковим у разі продажу 600 по­сібників, а очікуваний прибуток 2 тис. грн надійде за умови розповсюдження 800 книг. На перший погляд, можна встано­вити ціну дещо вищу і продати меншу партію товару для отри­мання очікуваного прибутку. Але треба орієнтуватися на плато­спроможність читача, в ролі якого виступає насамперед сту­дент, а отже, завищена ціна може відштовхнути його від купівлі підручника.

Точка беззбитковості встановлюється як співвідношення суми постійних витрат виробництва за певний період (С_пв) до різниці між ціною Щ) та питомими змінними витратами (З_в):

де X — беззбитковий обсяг виробництва або продажу, шт.;

Ц — ціна одиниці продукції, грн;

С_пв — постійні витрати, грн;

З_в — змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції, грн.

За формулою 7.7 можна визначити максимальну суму ви­трат виробництва, якщо відомі значення інших складових:

Є можливість розрахувати й мінімальну ціну, за якою реалі­зується продукція на основі встановленого обсягу продажу, суми постійних та питомих змінних витрат виробництва:

де П_зт — загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;

N — обсяг продажу продукції (надання послуги) в натураль­ному вираженні.

Метод встановлення ціни відповідно до "кривої освоєння" або "кривої досвіду" підприємство застосовує за умови, коли воно налаштоване знизити поточну ціну. Це відбувається, як правило, тоді, коли знижуються витрати.

Підприємство здійснює або вибіркове зниження цін з метою розширення ринку або різке зниження цін, якщо відчутно за­гострюється конкуренція на ринку чи покриття витрат буде • гарантовано швидким зростанням обсягу продажу. Ламаною лінією на рис. 7.5 показано змінювання фактичних витрат про­тягом певного періоду, а плавною лінією — вирівняні витрати, отримані згладжуванням вихідного часового ряду за методом найменших квадратів.

Метод встановлення ціни на основі ціннісної значущості товару

Використання цього методу передбачає врахування обсягу продукції, яку споживач має намір придбати за різних рівнів цін. Тобто ціна ґрунтується на кривій споживчого попиту, який може бути як еластичним, так і нееластичним.

Цінову еластичність попиту (Ц_е) визначають відношенням зміни попиту до зміни цін (у відсотках):

де -В_Сі — попит на товар у певний час за ціною Ц^,

В_С2 — попит на товар у певний час за ціною Ц₂.

Цінова еластичність показує відсоткову зміну у величині попиту на кожний відсоток зміни в ціні. У зв'язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимі­рюється від'ємними величинами. Утім, для спрощення розра­хунків еластичність найчастіше виражають у додатних числах. Попит вважається еластичним, якщо Ц_е > 1, тобто у тих ви­падках, коли невеликі зміни в цінах зумовлюють помітне зро­стання кількісного обсягу продажу. Загальний прибуток збільшується, якщо ціни знижуються.

Нееластичний попит спостерігаємо тоді, коли Ц_е < 1. У цій ситуації змінювання в ціні не викликає різких коливань кіль­кості проданого товару. При цьому можна помітити тенденцію, за якої збільшення цін приводить до збільшення обсягу прода­жу і навпаки.

Нееластичність попиту спостерігається за таких обставин: 1) товар має достатній ступінь новизни, немає ідентичних то­варів; 2) товар "прийшовся до смаку" певній категорії покупців, знайшов свій сегмент; 3) зміна цін малопомітна для спожива­ча; 4) підвищення ціни виправдовується поліпшенням якісних характеристик продукту; 5) змінювання ціни зумовлено зміна­ми в економіці (наприклад, інфляційними процесами); 6) над­звичайні ситуації.

Дата добавления: 2014-01-04