Розрахунок швидкості різання

Виходячи з вибраної глибини різання і подачі, розраховується швидкість різання яка в даних умовах роботи інструменту забезпечує необхідний період його стійкості.

Найвигідніший період стійкості різних інструментів вибирають за таблицями.

В основу призначення оптимального періоду стійкості покладений принцип забезпечення найменшої собівартості обробки.

Розрахунок швидкості проводиться по залежності:

C_v - постійний коефіцієнт, характерний нормативним умовам обробки;

К_v - загальний коректуючий коефіцієнт на швидкість різання, який враховує змінені умови обробки в порівнянні з нормативними, він може бути рівним проведенню декількох коефіцієнтів:

К_v = К_м ∙ К_и ∙ К_п,

де К_м - коефіцієнт, який характеризує властивості оброблюваного матеріалу;

К_и - коефіцієнт, який характеризує властивості інструментального матеріалу;

К_п - коефіцієнт, який характеризує геометричні властивості ріжучого інструменту;

Т - період оптимальної стійкості, хв;

m - показник відносної стійкості;

x_v, y_v - показники степеня при t i S.

За знайденою швидкістю різання підраховують число обертів шпинделя станка:

n = 1000∙v/ π∙D

v = π∙D∙n / 1000.

Це число обертів уточнюється по паспорту станка і приймається найближче із наявних на даному станку.

Перевірку режимів різання проводять по станку для того, щоб впевнитись, чи достатня потужність електродвигуна станка. Вказані величини при точінні можна визначити за формулами:

, кг

N_різ = P_z ∙v /(60 ∙ 102), кВт.

З урахуванням сил тертя, потужність електродвигуна визначиться:

N_д = N_різ /η = P_z ∙v / (60∙120∙η),

де η -коефіцієнт корисної дії станка, котрий можна прийняти η = 0,75, тобто повинна виконуватись умова:

N_різ ≤ N_д∙η∙К_п,

де N_різ - потужність необхідна для різання, кВт;

N_д - потужність електродвигуна станка, кВт;

η - коефіцієнт корисної дії станка;

К_п - коефіцієнт допустимого перенавантаження електродвигуна К_п = 1,1-1,5.

Методика розрахунку режимів різання при багато інструментальній обробці відрізняється від викладеної. Внаслідок розбіжності в конструкції інструментів і умов роботи в одній наладці, стійкість їх буде різною. Інструмент, для якого стійкість виражена в кількості деталей оброблених до затуплення, буде найменшою, прийнято називати лімітуючим.

Для конкретного налагодження багатоінструментальної обробки, перш за все виявляють лімітуючий інструмент, після чого для цього інструменту визначають найвигіднішу швидкість різання. Ця швидкість повинна забезпечити вибраний для нього період стійкості. Найвигідніший період стійкості лімітуючого інструменту повинен бути значно більшим, ніж для умов одноінструментальної обробки. Це пояснюється великою складністю налагодження інструментів, які входять до неї.

Глибина різання, при багатоінструментальній обробці визначається припуском.

Дата добавления: 2014-01-04