Лекція №8. Тема: «Основи технічного нормування»

Тема: «Основи технічного нормування»

Технічне нормування в широкому розумінні цього поняття являє собою встановлення технічно обґрунтованих норм витрат виробничих ресурсів (ГОСТ 3.1109-82). При цьому під виробничими ресурсами розуміється енергія, сировина, матеріали, інструменти, робочий час і т. д.

Нормування праці здійснюється методами технічного нормування і дослідно-статистичним нормуванням.

Технічне нормування праці - це сукупність методів і прийомів по виявленню резервів робочого часу і встановленню необхідної норми праці.

Завданнями технічного нормування являється покращення організації праці, встановлення правильної міри праці.

При технічному нормуванні праці, тобто при розрахунково-аналітичному визначенні норми часу, технологічна операція розкладається на елементи машинні, машинно-ручні і ручні, на переходи ходу, прийоми і рухи. При цьому кожний елемент піддається аналізу як окремо так і в з’єднанні з складними елементами.

Перед розрахунком норми часу проводиться аналіз структури нормуючої операції з метою її покращення шляхом викидання з неї зайвих прийомів і рухів, шляхом зменшення шляху руху, звільнення робочого від виконання підсобних робіт по підношенню матеріалів, заточування інструментів і т.д.

Норми часу, які визначаються аналітичним методом, називаються технічно обґрунтованими або просто технічними нормами.

Технічно обґрунтована норма часу - це час, необхідний для виконання одиниці роботи, встановлений розрахунком, виходячи із раціонального використання в даних умовах продуктивності праці робочого (живої праці) і засобів праці (речової праці) з врахуванням передового виробничого досвіду.

Призначення технічної норми часу не обмежується визначенням оплати за працю і її продуктивністю. Технічні норми, є основою для визначення потрібної кількості і завантаження обладнання, виробничої потужності відрізків і цехів, являються основою оперативного (календарного) планування.

Дослідно-статистичний метод нормування, який приймається в умовах одиничного і малосерійного виробництва, пропонує встановлення норм часу на основі порівняння з нормами і фактичною трудомісткістю виконання в минулому аналогічної роботи. Норма часу встановлюється на всю операцію.

Нормування по роботі, виконаній в минулому не інтенсифікує виробництво, так як узаконює недоліки існуючих в минулому технічних процесів, не стимулює запровадження прогресивних форм організації праці, запровадження більш продуктивного обладнання і т. д.

Дата добавления: 2014-01-04