Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 1. Педагогічна інноватика як наука про інновації в освітній галузі

Педагогічна інноватика є галуззю педагогічного знання, предметом якої є нововведення в педагогічній галузі.

Її витоки містяться в загальній інноватиці, яка досліджувала економічні та соціальні закономірності створення й розповсюдження науково-технічних новацій. Але достатньо швидко до сфери інтересів загальної інноватики ввійшли й соціальні нововведення, перш за все, інновації в організаціях і підприємствах. Тому наприкінці 50-х років ХХ ст. інноватика стала галуззю міждисциплінарного вивчення нововведень.

Міждисциплінарні дослідження інновацій у СРСР розпочалися з вивчення проблем освоєння організаціями технічних новацій, перш за все, аналізу труднощів впровадження автоматизованих систем управління (АСУ). Наприкінці 70-х – початку 80-х років ХХ ст. у Радянському Союзі з’явилися перші дослідницькі групи з питань інноваційної політики, які діяли на постійній основі (група у Всесоюзному науково-дослідному інституті системних досліджень – Н. Лапін, А. Пригожин, Б. Сазонов, В. Толстой та ін.; група естонських соціологів – Ю. Вооглайд, А. Рейнер та ін.)

Становлення західної педагогічної інноватики пов’язують із п’ятдесятими роками ХХ ст. У працях західних авторів розглядаються теоретичні та практичні аспекти інноваційних процесів у системі освіти. Зокрема, у дослідженнях американських та англійських педагогів (Х. Барнет, Дж. Бассет, Д. Гамільтон, Н. Гросс, Р. Едем, Е. Роджерс, Д. Чен та ін.) аналізуються закономірності та умови розповсюдження освітніх новацій, питання управління інноваційними освітніми процесами

Проте, незважаючи на півсторічний розвиток, західна педагогічна інноватика, маючи суто прагматичне спрямування, і сьогодні характеризується недостатньою методологічною та теоретичною обґрунтованістю.

Серед надбань західної педагогічної інноватики відзначимо в першу чергу розробки в галузі її складової частини – педагогічної дифузіології, яка вивчає процеси сприймання педагогічних інновацій освітянським співтовариством і широкою громадськістю, а саме: досліджує закономірності розповсюдження нововведень; виявляє сутнісні риси та специфічні особливості функціонування педагогічного співтовариства як інноваційного середовища; розробляє типологію процесів освоєння нового в освітній галузі; вивчає умови та шляхи формування готовності педагогічного співтовариства й соціуму до сприйняття та оцінки педагогічних інновацій тощо.

Педагогічна інноватика в пострадянських країнах знаходиться на самому початку свого розвитку. Вирішення потребують питання щодо вдосконалення її поняттєво-термінологічного апарату, виявлення теоретико-методологічних засад педагогічної праксеології, педагогічної неології та дифузіології.

 

До категорій педагогічної інноватики належать такі поняття, як інновація, інноваційна діяльність,

 

 

Поняття «інновація» (лат. іn – в, novus – новий), яке вперше було введено до наукового обігу в культурології ХІХ ст., спочатку трактувалось як залучення деяких елементів однієї культури до іншої. Це його значення і дотепер зберігається в етнології. Проте вже на початку ХХ ст., коли почала інтенсивно розвиватися нова галузь технічного знання – наука про технічні нововведення у сфері матеріального виробництва, під інновацією стали розуміти нововведення.

Сьогодні в педагогічній інноватиці співіснують найрізноманітніші підходи до визначення її системоутворювальної категорії. «Американці Білл і Болен визначають нововведення як зміну, що містить у собі не тільки зміну матеріалу, але й комплекс змін у погляді на його використання; німець Найхоф – як процес, що розпочинається ідеєю та впливає на зміни, завершуючись або їх освоєнням, або їх запереченням з боку споживачів; у загальній югославській енциклопедії інновацію визначають як новацію, оновлення, практичне використання технічних і технологічних досягнень», – відзначає К. Ангеловські, підкреслюючи неузгодженість позицій науковців у питаннях визначення поняття «інновація». При цьому розглядаючи поняття «педагогічна інновація», «педагогічне нововведення», «інноваційна педагогічна діяльність» як синонімічні, визначає їх як «зміни, спрямовані на удосконалення та розвиток виховання й освіти».

Означені поняття розглядаються як тотожні і в російській педагогічній інноватиці. Проте більшістю російських науковців (Ю. Коноржевський, В. Лазарєв, А. Лоренсов, М. Поташник, О. Хомерики, Н. Юсуфбекова та ін.) вони трактуються інакше, ніж польською вченою.

Під «інноваційною педагогічною діяльністю» («педагогічним інноваційним процесом», «педагогічною інновацією», «педагогічним нововведенням») російські науковці розуміють комплексну діяльність, спрямовану на створення (народження, розробку), використання й розповсюдження нового (новацій) у педагогічній науці та практиці.

Відзначимо, що в російській педагогічній інноватиці є й інші підходи до трактування категорії «педагогічна інновація». Так, у працях Л. Подимової та В. Сластьоніна, які здійснюють аналіз основних понять педагогічної інноватики із системних позицій, зустрічається таке тлумачення категорії «інновація»: «Інновація – це динамічна система, яка характеризується як внутрішньою логікою, так і закономірним розвитком у часі її взаємовідносин із навколишнім середовищем (життєвий цикл)».

Водночас усі російські науковці наголошують на необхідності розмежування таких основних категорій педагогічної інноватики, як «інновація» («нововведення») і «новація». Порівнюючи ці дефініції досліджуваного поняття за змістом, М. Поташник відзначає, що «у науковій літературі розрізняють поняття «новація» або «новий засіб» (вони вважаються синонімами) та «інновація», «нововведення». Новація – це саме засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація – це процес освоєння цього засобу»

Перші кроки в розвитку робить сьогодні українська педагогічна інноватика, подаючи своє тлумачення названих вище категорій.

Так, О. Попова, ставлячи під сумнів наукову коректність основ, за якими здійснюється розмежування понять «педагогічна інновація» і «педагогічна новація» в російській педагогічній інноватиці, підкреслює: «Ці поняття за словотворенням є спорідненими, але в них, на наш погляд, є суттєва різниця. Результатом упровадження педагогічних новацій є локальні поліпшення якості навчально-виховного процесу, а педагогічні інновації приводять до кардинального реформування останнього».

При цьому поняття «педагогічна інновація» та «інноваційна педагогічна діяльність», що розглядаються О. Поповою як синонімічні, трактуються українською вченою, як «цілеспрямоване та кероване внесення прогресивних змін в освітню практику шляхом створення, розповсюдження та освоєння новоутворень».

Приклади трактувань понять «інноваційна діяльність» («інновація»), («педагогічна інновація») у загальній і педагогічній інноватиці наведено в табл. 1..

Таблиця 1.

Визначення категорії «інноваційна діяльність» («інновація»), інноваційна педагогічна діяльність («педагогічна інновація») в наукових джерелах

 

Інноваційна діяльність (інновація) / інноваційна педагогічна діяльність (педагогічна інновація) – це Автори
зміни, що спрямовані на вдосконалення та розвиток виховання й освіти [16, с. 37] К. Ангеловські
зміна, що містить у собі не тільки зміну матеріалу, але й комплекс змін у погляді на його використання [ Х. Білл, С. Болен
інновація – процес змін [ Дж. Вронський
«пряма калька з англійського слова «іnnovation», що означає нововведення, новину, новаторство [ Ю. Гільбух, М. Дробноход
«процес внесення якісно нових елементів в освіту» [ Л. Даниленко
комплексний процес створення, розповсюдження та впровадження нового практичного засобу (новації) [ Н. Лапін
комплексна діяльність, спрямована на створення (народження, розробку), використання й розповсюдження нового (новацій) у педагогічній теорії та практиці [ А. Лоренсов та ін.
інтенсивне впровадження вчителем змін щодо організованого та здійснюваного ним навчально-виховного процесу з метою його поліпшення та вдосконалення, спрямованого на досягнення школярами більш високої якості знань і вихованості Е. Ляска
процес, що розпочинається ідеєю та впливає на зміни, завершуючись або їх освоєнням, або їх запереченням з боку споживачів К. Найхоф
результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем [ В. Паламарчук  
динамічна система, яка характеризується як внутрішньою логікою, так і закономірним розвитком у часі її взаємовідносин з навколишнім середовищем (життєвий цикл) [ Л. Подимова, В. Сластьонін  
миследіяльнісна форма педагогічної діяльності, яка забезпечує впровадження нововведень в освітні процеси [ О. Попова
перехід деякої системи з одного стану в інший [ А. Пригожин

 

Як бачимо, існуєвеликий ступінь розходження думок учених у трактуванні системоутворювальної категорії педагогічної інноватики – поняття «педагогічна інноваційна діяльність» («педагогічна інновація»). У зв’язку з цим можна погодитися з думкою О. Попової про те, що «проблеми упорядкованості та строгості використання термінології педагогічної інноватики досі залишаються невирішеними… Багато термінів тлумачаться неоднозначно, причому нерідко в одному контексті».

При визначенні нашого підходу до трактування основних категорій дослідження ми враховували те, що сутнісною ознакою інноваційної педагогічної діяльності є її комплексний характер, який виявляється в спрямованості на створення, розповсюдження та впровадження педагогічних нововведень.

Тому під інноваційною педагогічною діяльністю ми розуміємо комплексну діяльність, спрямовану на створення, упровадження та розповсюдження нового (новацій) у педагогічній теорії та практиці. При цьому категорії «інноваційна педагогічна діяльність», «педагогічна інновація», «педагогічне нововведення», «інноваційний педагогічний процес» ми розглядаємо як синонімічні, а поняття «новація» трактуємо як новий засіб (технологія, методика, система тощо).

Л. Даниленко вважає доцільним розрізняти поняття «освітня інновація», «педагогічна інновація», «науково-виробнича інновація» та «соціально-економічна інновація». Освітня інновація, на думку української вченої, є нововведенням, що включає педагогічну, науково-виробничу та соціально-економічну складові. При цьому педагогічна інновація розуміється Л. Даниленко як «нововведення в навчальному й виховному процесах, науково-виробнича інновація – як «нововведення у галузі розробки сучасних матеріально-технічних пристроїв для закладів і установ освіти», соціально-економічна – як «нововведення в правовому та економічному забезпеченні системи освіти».

Є й інший підхід до встановлення співвідношень між цими поняттями. Педагогічну інновацію можна розглядати як родове поняття по відношенню до категорій «освітня інновація», «науково-виробнича інновація в навчальному закладі» тощо, оскільки педагогіка як галузь наукового знання включає в себе як теорію виховання, дидактику, так і менеджмент освіти.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Кристалізація металів | Питання 3. Класифікація нововведень. Структура освітніх інновацій. Етапи освітніх інновацій
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 6373; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.