Джерела бухгалтерського обліку

Принципи та методи бухгалтерського обліку.

Поняття бухгалтерського обліку, його місце в системі господарського обліку.

Сутність і завдання судової бухгалтерії.

Тема 1. Поняття та сутність судової бухгалтерії і бухгалтерського обліку.

Джерела:

1. Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06.1996 р. № 254 К / 96-ВР.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ.

3. Господарський процесуальний кодекс України, затверджений по­становою Верховної Ради України від 06.11.1991 р. № 1798-ХИ.

4. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України, затверджений по­становою Верховної Ради УРСР від 28.12.1960 р. (із змінами і допов­неннями).

6. Цивільний процесуальний кодекс України, затверджений поста­новою Верховної Ради УРСР від 18.07.1963 р. (із змінами і доповнен­нями).

7. Закон України «Про аудиторську діяльність». Затверджений по­становою Верховної Ради України № 3125-ХІІ від 22.04.1993 р. (із змі­нами і доповненнями).

8. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038-XII (із змінами і доповненнями).

9. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ (із змінами і доповненнями).

10. Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих під­приємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 218/95 — ВР.

11. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер­ському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

13. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і докумен­тів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994 р. № 69, із змінами і доповненнями.

14. Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. №41 «Про затвердження переліку типо­вих документів».

15. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116, із змінами та доповненнями.

16. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом Міністерством юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (із змінами і доповненнями).

17. Білуха М. Т. Судово-бухгалтерська експертиза. Підруч.— К.: Видавнича компанія «Воля», 2004. — 656 с.

18.Глібко В. М., Бущан О. П. Судова бухгалтерія. Підруч.— К.: Юринком Інтер, 2006. — 224 с.

19. Головко В. І., Мінченко А. В., Шарманська В. М. Фінансово-економічна діяльність підприємств: контроль, аналіз та безпека. Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 448 с.

20. Камлик М. І. Судова бухгалтерія. Підруч. — К., 2007. — 576 с.

21. Михеев С. Право и бухгалтерский учет. Харьков: Одиссей, 2000. —352 с.

22. Поникаров В. Д. Судебно-учетная зкспертиза. — X.: РИО ХГЗУ, 1998. —112 с.

23. Усач Б. Ф. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза. — Львів, Каменяр, 1998. — 134 с.

24. Шарманська В. М. Первинна документація і регістри бухгалтер­ського обліку. Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. — 268 с.

25. Шарманська В. М. Бухгалтерський облік та судово-бухгалтер­ська експертиза. Навч.-метод, посіб. — К., 2006. — 254 с.

26. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку. Підруч. — К: «Знан­ня», 2006. — 525 с.

Сутність і завдання судової бухгалтерії.

Кардинальні зміни в економіці нашої держави, пов'я­зані з переходом України на ринкові засади господарю­вання, зміною форм власності, а відтак ускладненнями у правозастосовчій практиці, особливо у боротьбі зі зло­чинністю у сфері економіки, вимагають від працівни­ків правоохоронних органів глибокого осмислення суті цих явищ і процесів. Для цього необхідно володіти не лише юридичними та спеціально-правовими знання­ми, а й навичками бухгалтерського обліку, аналізу гос­подарської діяльності, тобто мати спеціальну економічну підготовку.

Необхідність озброєння спеціальними економічними знаннями випливає насамперед з особливостей злочинів, що реєструються працівниками апаратів Державної служ­би боротьби з економічною злочинністю. З точки зору криміналістики особливості злочинних посягань, спря­мованих проти державного майна та майна підприємств інших форм власності, полягають у тому, що сліди цих посягань відбиваються в документах. Отже, бухгалтер­ські документи, які відображають господарську діяль­ність підприємств, є одним із основних видів доказів у справах про розкрадання та інші господарські злочини.

З точки зору кримінології, корисливі злочини, які скою­ються в галузях економіки, мають латентний (замаскова­ний) характер. Тому для їх розкриття необхідно володіти не лише тактикою виявлення, а й методикою, в основу якої покладено використання обліково-бухгалтерської, фінансової та статистичної документації.

Бухгалтерські та інші економічні знання відіграють важливу роль у кримінальному та цивільному судочин­стві, в організації та проведенні оперативно-розшукових і профілактичних заходів щодо виявлення та попере­дження корисливих правопорушень.

Дійовим важелем в оволодінні цими знаннями з метою використання їх в юридичній практиці є комплексна економіко-правова дисципліна - судова бухгалтерія.

Предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в господарській діяльності підприємств та організацій, спричинені будь-якими деструктивними факторами.

Ди­сципліна розробляє спеціальні прийоми виявлення нега­тивних явищ, методику використання економічних і бух­галтерських знань у слідчій та судовій практиці.

Судова бухгалтерія тісно пов'язана з такими економіч­ними та юридичними дисциплінами, як бухгалтерський облік, економіка галузей народного господарства, аналіз господарської діяльності, ревізія і контроль господарсь­кої діяльності, кримінальний процес, кримінальне і ци­вільне право, криміналістика, оперативно-розшукова дія­льність.

Судова бухгалтерія виконує такі основні завдання:

• формування у слухачів та студентів наукового під­ходу до аналізу фінансово-господарської діяльності;

• поєднання теоретичних знань в обліково-економіч­ній сфері з практичними навичками та уміннями у право­охоронній діяльності;

• оволодіння методикою використання обліково-бух­галтерських документів при виявленні корисливих зло­чинів економічної спрямованості та різними формами застосування спеціальних економічних і бухгалтерських знань у юридичній практиці.

Розвиток судової бухгалтерії як економіко-правової дисципліни нероздільно пов'язаний із створенням її ме­тодології, що включає в себе систему загальнонаукових і часткових методів та прийомів дослідження.

Загальнонаукові методи являють собою сукупність принципів та категорій матеріалістичної діалектики і загальнонаукової теорії пізнання. Вони базуються на вико­ристанні таких прийомів, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація. Загальнонаукові методи в практичній діяль­ності органів внутрішніх справ найчастіше використо­вуються для розпізнавання та виявлення ознак скоєння корисливих правопорушень.

Часткові методи дослідження, розроблені на основі досягнень економічної та юридичної науки, поділяються на аналітично-розрахункові і документальні. До аналі­тично-розрахункових методів належать: економічний ана­ліз, бухгалтерський аналіз, економіко-математичні мето­ди, відновлення натурально-вартісного обліку товарно-матеріальних цінностей, метод зворотної калькуляції, метод контрольного порівняння залишків.

Документальні методи включають у себе такі при­йоми, як: дослідження окремого документа, зустрічна перевірка, взаємний контроль.

Методи судової бухгалтерії не залишаються незмінни­ми, оскільки наповнюється новим змістом господарська діяльність в умовах переходу до ринку, їх удосконаленню значною мірою сприяє зв'язок з методами інших економіч­них та юридичних дисциплін.

Судова бухгалтерія вико­ристовує методи судово-бухгалтерської експертизи, тобто методи дослідження бухгалтером-експертом слідчих або судових матеріалів. Оскільки дисципліна розроблює спе­ціальні методики виявлення негативних змін у господар­ській діяльності, то доречно до її методів віднести й мето­ди фактичного контролю. Наприклад, при проведенні до­кументальних ревізій або при документуванні корисливих правопорушень ревізор чи оперативний співробітник мо­жуть застосовувати інвентаризацію, контрольний обмір, контрольну закупку, контрольний запуск сировини у ви­робництво, лабораторний аналіз, комісійну прийомку та відвантаження матеріальних цінностей. Але зазначимо, що використання методів фактичного контролю бухгал­тером-експертом виходить за межі його прав.

Головне призначення методів судової бухгалтерії по­лягає у виявленні різноманітних протиріч між відповід­ними економічними та фінансовими показниками, які містяться в облікових документах.

Необхідність вивчення судової бухгалтерії у вищих юридичних навчальних закладах правоохоронної спеціалі­зації, зокрема системи МВС, випливає із завдань дисцип­ліни, які полягають у:

• всебічному сприянні розвитку економіки України шляхом зміцнення державної законності у всіх сферах господарювання;

• виявленні та усуненні причин та умов, що сприя­ють вчиненню злочинів у галузях економіки;

• забезпеченні виконання завдань кримінального су­дочинства;

• розробці галузевих методик виявлення та розсліду­вання розкрадань та інших корисливих правопорушень;

• забезпеченні правильного використання спеціаль­них економічних знань при призначенні і проведенні су­дово-бухгалтерської експертизи та документальної реві­зії за ініціативою правоохоронних органів.

Крім того, необхідність вивчення судової бухгалтерії працівниками органів внутрішніх справ визначається тим, що економіко-правова інформація може бути використана для:

• оцінки стану оперативної обстановки на об'єктах, оперативного обслуговування;

• визначення об'єктів першочергового оперативного обслуговування;

• організації і проведення оперативно-розшукових та профілактичних заходів;

• прийняття управлінських рішень;

• цілеспрямованої роботи із джерелами оперативної інформації;

• своєчасного виявлення і всебічного розслідування корисливих злочинів, які скоюються на підприємствах різних форм власності.

Судову бухгалтерію як комплексну дисципліну струк­турно можна поділити на три частини. У першій частині висвітлюються основні положення судової бухгалтерії та основи бухгалтерського обліку. У другій частині наводять­ся особливості обліку та галузеві методики використання документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів. Третя частина присвячена використанню спе­ціальних економічних і бухгалтерських знань при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів, а саме - при проведенні ревізії та судово-бухгалтерської експер­тизи за ініціативою органів дізнання та досудового слідства.

Поняття бухгалтерського обліку, його місце в системі господарського обліку.

Діяльність будь-якого підприємства неможлива без обліку господарських процесів та контролю за ними. З цією метою ведеться господарський облік. За його до­помогою здійснюються різні завдання господарського управління, контролюється використання матеріальних та грошових коштів, забезпечується збереження майна підприємства, виявляються резерви підвищення еконо­мічної ефективності виробництва тощо.

Господарський облік - це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю та управління нею.

Для виконання свого при­значення господарський облік повинен відповідати пев­ним вимогам, а саме:

• правильність і своєчасність оформлення докумен­тів. Терміни встановлюються відповідними органами або положеннями. Лише своєчасні дані можуть бути викорис­тані для прийняття рішень щодо покращення роботи підприємства та для оперативного керівництва господар­ською діяльністю;

• порівнянність показників обліку з плановими пока­зниками як за методами їх обчислення, так і за обсягом. Показники господарської діяльності підприємства, ви­значені різними методами, не можна порівнювати один з одним. Так, при невідповідності за обсягом показників обліку і плану не можна встановити процент виконання плану як по виробництву, так і по реалізації;

• точність та об'єктивність показників, відображення дійсності господарських процесів;

• повнота відображення господарських операцій та доступність обліку. Це передбачає можливість викорис­тання даних обліку як юридичними, так і фізичними особами з метою управління господарством;

• раціональність та економічність.

Для відображення господарських процесів та об'єктів в обліку використовуються числові показники за відповід­ними натуральним, трудовим та грошовим вимірювачами.

Натуральні вимірювачі служать для одержання ві­домостей у фізичних одиницях маси, обсягу, довжини, площі. За їх допомогою визначається як кількісний, так і якісний бік товарно-матеріальних цінностей. Натуральні вимірювачі мають велике значення для забезпечення контролю за збереженням товарно-матеріальних ціннос­тей і грошових коштів.

Трудові вимірювачі використовуються для підрахунку кількості витраченої праці і визначаються в одиницях часу - робочих днях, робочих годинах. Вони служать для обчислення продуктивності праці, для контролю за ви­конанням встановлених норм виробітку та нарахуванням заробітної плати.

Грошовий вимірювач відображає об'єкти господар­ського обліку у вартісному виразі, що дає змогу узагаль­нити, об'єднати й однорідно оцінити різні господарські процеси й операції. У цьому полягає особлива роль гро­шового вимірювача в обліку. Він необхідний для визна­чення важливих кількісних та якісних показників госпо­дарської діяльності - обсягу виробництва, прибутку, рентабельності підприємства та ін.

Поширеність використання вимірювачів залежить від виду обліку.

Для здійснення ефективної господарської діяльності, обліку результатів роботи, контролю за ходом вироб­ництва підприємство веде оперативний та бухгалтерський облік і складає статистичну звітність.

Ці види обліку й утворюють єдину систему господар­ського обліку. Усі вони взаємопов'язані, але кожний з них має свої конкретні об'єкти та особливості.

Оперативний (оперативно-технічний) облік – це вид господарського обліку, щовико­ристовується для реєстрації окремих господарських опе­рацій та процесів спостереження і контролю за ними з метою керівництва господарською діяльністю.

Суб'єкта­ми ведення оперативного обліку є відповідні структурні підрозділи підприємства, а саме: дільниця, цех, бригада, відділення, відділ тощо.

За допомогою оперативного об­ліку контролюється виконання договорів постачальни­ками, розходування сировини, матеріалів та фонду заро­бітної плати, виконання норм виробітку та плану реалі­зації продукції і т. ін.

Для цього виду обліку характерна швидкість отримання відповідних відомостей.

Для ведення статистичної звітності підприємство ви­користовує статистичний облік, що вивчає і контролює масові суспільно-економічні й окремі типові господар­ські явища та процеси, застосовуючи для цього особливі наукові прийоми і способи (ряди динаміки, індекси, від­носні величини, обчислення темпів зростання та при­росту і т. ін). Кількісна сторона масових та окремих типо­вих явищ суспільного життя відображається у нерозрив­ному зв'язку з їх якісною стороною, і на основі аналізу цих явищ виявляються закономірності і тенденції роз­витку цих явищ.

Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимі­рювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збері­гання та передачі інформації про діяльність підприємст­ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Таким чином, у загальному виді предметом бухгал­терського обліку є використання господарських ресурсів (активів, власного капіталу та зобов'язань) суб'єктами господарювання незалежно від форм власності з метою здійснення господарської діяльності.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безпе­рервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підпри­ємстві належать до компетенції його власника (власни­ків) або уповноваженого органу (посадової особи) відпо­відно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського об­ліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збере­ження оброблених документів, регістрів і звітності про­тягом установленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (по­садова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необ­хідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підроз­ділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера що­до дотримання порядку оформлення та подання до облі­ку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ве­дення бухгалтерського обліку підприємства:

забезпечує дотримання на підприємстві встановле­них єдиних методологічних засад бухгалтерського облі­ку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відо­кремлених підрозділах підприємства.

Дата добавления: 2014-01-04