Анатомо-фізіологічна основа мовлення

Говорячи про анатомо-фізіологічну основу мовлення, слід розрізняти його переферичний аппарат і центральні, коркові фізіологічні механізми.

Переферичний (голосовий) аппарат мовлення складається з трьох частин:

1)легенів, бронхів і трахеї (органи дихання)

2) гортані

3) глотки, носоглотки, носової порожнини, піднебіння, язика, зубів, губ

Кожен з цих органів відіграє свою роль у творенні звуків мови.

Діяльність периферичного мовного аппарату підпорядкована корі великих півкуль головного мозку, функцією якої є мовлення. Ця функція властива тільки корі людського мозку. Вона виникла у процесі трудового спілкування людей і явила собою «надзвичайну добавку» (Павлов) до першосигнальної вищої нервової діяльності спільної у людини з тваринами.

Мовлення є рефлекторний за своєю природою процесс, здійснюваний з участю ІІ сигнальної системи в її взаємодії з І сигнальною системою.

Слово, завдяки всьомку попередньому життю дорослої людини, зв’язане з усіма зовнішніми і внутрішніми подразненнями, що надходить у великі півкулі, всі їх сигналізує, всі їх замінює і тому може викликати всі ті реакції, дії, які ними зумовлюються.

Це стає можливим завдяки утворенню в процесі життя людини відповідних систем тимчасових нервових зв’язків.

В утворенні цих Зв’язків Бере участь кілька аналізаторів: слуховий, руховий і зоровий.

ІІ сигнальна система складається з слідів трьох видів:

Звукових- від почутих слів

Зорових-від писемних слів

Кінестетичних –від подразнень переферичної частини мовно-рухового аналізатора (Павлов)

Взаємодія слухового і зорового аналізаторів забезпечує вироблення артикуляційної бази необхідної для оволодіння тією чи іншою мовою. Основою її є сукупність звуковимовних навичок характерних для мовного процессу певного мовного коллективу. Кожен член цього колективузасвоює рухи артикуляційного аппарата, які внаслідок тривалого навчання стають звичними, автоматизуються.

Мовлення Зв’язане з роботою усієї кори великих півкуль, воно здійснюється не окремими ізольованими і точно локалівзованими «осоредками», а являє собою координовану діяльність усієї кори великих півкуль..

Однак є окремі ділянки кори, що відіграють у мовленні свою специфічну роль, Зв’язану з локалізацією в них мозкових кінців тихчи інших аналізаторів.

Центральний кінець мовно-рухового аналізатора локалізується в задній частині третьої лобної закрутки (Центр Брока) лівої півкулі. Пошкодження її призводить до моторної афазії (втрати здатності довільно висловлювати думки)

В слуховому сприйманні мови Бере участь верхняя вискова закрутка лівої півкулі, зокрема її задній відділ (Центр Верніке) Пошкодження його призводить до сенсорної афазії(порушення здатності розуміти мову інших, Людина чує звуки Але не може пов’язати їх зі значенням.)

Мовлення здійснюється не окремими ізольованими і точно локалізованими осередками, а являє собою координовану діяльність усієї кори великих півкуль. Крім розладів мовлення пов’язаних з ураженням коркових частин аналізаторів, трапляються і функціональні розлади – заїкання (судоми мовних м’язів). Причинами можуть бути переляк, забій, інфекція, наслідування. Вилікувати заїкання можна вчасно і правильно застосувавши логопедичні і лікувальні заходи.

Дата добавления: 2014-01-04