Поняття та принципи ЗЕД

Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяль­ність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єк­тів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність в усіх країнах спрямована на:

— сприяння вирівнювання темпів економічного розвитку;

— порівнянність витрат виробництва на національному та світовому рівнях;

— реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє
зростанню ефективності національних економік.

Функції ЗЕД:

— організація та обслуговування міжнародного обміну природ­
ними ресурсами та результатами праці в їх матеріальній та вар­
тісній формах;

—міжнародне призначення споживчої вартості продуктів міжна­
родного поділу праці;

—організація міжнародного грошового обігу.

Практичне значення ЗЕД для країн полягає в можливості одержу­вати валютну виручку від експорту, підвищувати технічний рівень виробництва (за рахунок імпорту, більш ефективної техніки та техно­логій), виробляти конкурентоспроможну продукцію.

У сучасних умовах ЗЕД держав являє собою систему економіч­них відносин, які складаються при обміні ресурсами між країнами та їх економічними суб'єктами. Економічні відносини запроваджують усі аспекти економічного життя держави: виробництво, торгівлю, ін­вестиційну сферу та фінанси.

Зовнішньоекономічна діяльність являє собою багатомірну ціліс­ну систему господарювання. Вона залучає до себе дві основні підсис­теми діяльності:

— зовнішньоторговельну;

— міжнародну виробничо-інвестиційну.
Зовнішньоекономічна діяльність як вихід торговельних зв'язків

за межі національних кордонів — це кон'юнктурний рівень. Такий стан зумовлений перед усім тим, що інтернаціоналізація охоплює лише сферу обігу. Підключення до системи господарських зв'язків на рівні товарного руху капіталу та обслуговуючих його валютно-кредитних відносин робить ту чи іншу країну цілком залежною від кон'юнктури світового ринку як системи одиничних ринків.

Зовнішньоекономічна діяльність торговельної спрямованості утво­рюється у традиційній формі (товар-група, одиничний товар) на міжна­ціональному стику переважно загального та часткового поділу праці.

Досліджується лише сфера зовнішньої торгівлі та аналізується кон'юнктура товарних ринків.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є важливою і невід'ємною сфе­рою господарської діяльності, яка при ефективному використанні всього ком­плексу сучасних форм і методів міжнародного бізнесу здатна позитивно впли­вати на ефективність виробництва, його технічний рівень, якість вироблюваної продукції.

Вихід підприємства на зовнішні ринки сприяє пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Роз­виток зовнішньоекономічної діяльності підприємств істотно впливає на підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні мікроекономіки, так і в масштабах усього національного господарства.

Необхідність використання зовнішньоекономічних зв'язків обумовлюється ще й тим, що різні регіони мають різні виробничі умови. Тому країни спеціалізуються на виробництві такої продукції, яка є дешевшою від зарубіжних аналогів.

Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку кожної окремої країни та світового прогресу в цілому. Скла­довою такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів госпо­дарювання різних країн.

Зовнішньоекономічні зв'язки можна класифікувати за двома ознаками: за на­прямком товарного потоку та за структурною ознакою.

За першою ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на експортні (вивезення товарів із країни), імпортні (ввезення товарів до країни), транзитні (товаропотгк іде через країну до інших держав).

За другою ознакою взаємозв'язки з суб'єктами господарювання інших країн поділяються на такі види: зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні.

Зовнішньоторговельні операції з товаром можуть здійснюватися в різних формах: купівля-продаж (безпосередній перехід права власності на товар від продавця до покупця), опосередкована торгівля (консигнаційні, дилерські, агентські операції тощо), зустрічна торгівля (бартер, компенсаційні угоди, зустрічні закупки тощо). Останнім часом зростає питома вага не продажу товарів, а надання різного виду послуг: інжинірингових, страхових, послуг зв'язку, інформаційного обміну та транспортного обслуговування, роялті, ліцензійних послуг. Найбільш прогресив­ним видом зовнішньоторговельних операцій є торгівля інтелектуальною власністю (франчайзинг, ноу-хау, консалтинг).

До фінансових операцій у сфері зовнішньоекономічних зв'язків належать взаємовідносини з міжнародного кредитування, страхування, обслуговування міжнародних платежів, депозитні й інші банківські операції.

До виробничих операцій належать взаємовідносини з орендного використання промислового обладнання (лізинг), різного виду кооперація при випуску спільної продукції, спільне підприємництво.

На сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності досить по­ширеними є відносини у сфері міжнародних інвестицій у таких формах: пря­ме інвестування, тобто вкладення капіталу, в підприємництво та нерухомість, портфельні інвестиції, вкладення капіталу в цінні папери.

Зовнішньоекономічна діяльність -це діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах і здійснювана на території України та за її межами

Видами зовнішньоекономічної діяльності є:

* експорт та імпорт товарів, капіталу та робочої сили;

* надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності;

* наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

* міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

* кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними суб'єктами господарської діяльності;

* спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними суб'єктами господарської діяльності;

* підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності й аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

* організація та здійснення діяльності у сфері проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, інших подібних заходів на комерційній основі, організація та здійснення оптової, консигнаційної та
роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених
законами України випадках;

* робота на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності, іноземних фізичних осіб — із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на території України та і за її межами;

* операції з придбання, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах, міжбанківському валютному ринку;

* орендні, зокрема лізингові операції між об'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними суб'єктами господарської діяльності;

* товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на фор­мах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності
й іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Значну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграють зовнішньоторговельні операції, суть яких полягає в міжнародній торгівлі товарами і продукцією в матеріально-речовій формі. До зовнішньоторговельних операцій належать:

* експорт (продаж іноземному контрагенту товару з вивезенням за кордон);

* імпорт (придбання в іноземного контрагента товару із ввезенням з-за кордону);

* реекспорт (продаж раніше імпортованого товару за кордон без доробки);

* реімпорт (придбання раніше експортованого товару із ввезенням з-за кор­дону).

Важливе значення в організації та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності має забезпечення керівників, спеціалістів підприємств та інших зацікавлених осіб достовірною інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень, а та­кож створення системи внутрішнього контролю для забезпечення більш ефективної діяльності підприємства та запобігання зловживань.

Дата добавления: 2014-01-04