Принципи ЗЕД

Згідно з Законом України «Про ЗЕД», прийнятим 16.04.1991 року Верхов­ною Радою, Україна самостійно здійснює та регулює зовнішньоекономічну діяльність, керуючись внутрішнім та міжнародним законо­давством.

Основними принципами зовнішньоекономічної діяльності в Україні визначенні в першому розділі, статті 2 закону «Про ЗЕД» є:

* суверенітет народу України;

* свобода зовнішньоекономічного підприємництва;

* юридична рівність і недискримінація всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

* верховенство закону;

* захист інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

* еквівалентність обміну.

Принцип суверенітету народу України передбачає:

* виключне право народу України самостійно та незалежно здійснювати, зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, чинними на території України;

* обов'язок України неухильно виконувати всі договори та зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин.

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва передбачає:

* право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

* право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, прямо не заборонених чинними законами України;

* обов'язок додержуватися при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

* виключне право власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

Основу принципу юридичної рівності та недискримінації складають:

* рівність перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави;

* заборона будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних
суб'єктів господарської діяльності, за формою власності, місцем розташу­
вання;

* неприпустимість обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів.
Принцип верховенства закону передбачає:

* регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

* заборону застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, які створюють менш сприятливі умови для функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, ніж ті, які встановлені зако­нами України.

Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності передбачає:

* рівний захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України згідно з чинним законодавством;

* рівний захист інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за ме­жами України згідно з нормами міжнародного права;

* захист державних інтересів України на її території та за її межами лише відповідно до законів України та згідно з умовами підписаних нею міжнародних договорів і нормами міжнародного права.

Основою в еквівалентності обміну є неприпустимість демпінгу при ввезенні і вивезенні товарів.

3. Поняття суб'єкта та об’єкта ЗЕД, види ЗЕД

До основних суб'єктів ЗЕД належать:

- фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та
особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і
дієздатність згідно з законами України і постійно проживають
на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають по­
стійне місцезнаходження на її території;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які
не є юридичними особами згідно з законами У країни, але які мають
постійне місцезнаходження на території України і яким законами
України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, від­ділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на тери­торії України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені закона­
ми України.

Об'єктами регулювання і управління є процеси обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності й інші види ЗЕД відповідно до чинного законодавства.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можна систематизувати за п'ятьма рівнями:

• мікрорівень - рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб — це підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги;

• мезорівень — рівень різного роду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це передусім міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин (Міністерство економіки України, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Торгово-промислова палата України), а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо стосовно питань регулювання експорту чи імпорту (Агропромисловий комплекс,
Міністерство промислової політики України та ін.);

• макрорівень - рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безперечно, уряд країни та парламент;

• метарівень - становлення зовнішньоекономічних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці органів управління на стадії створення і розвитку інтеграційних об'єднань.

• мегарівень - рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це передусім Генеральна угода з торгівлі і тарифів (ГАТТ), Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Рада митного співробітництва.

4. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Ринкові відносини передбачають створення в Україні ефективної системи ре­гулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основною метою такої системи є:

* забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

* стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

* створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

* Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції;

* недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговими палатами, асоціаціями, спілками), які діють на підставі їх статутних документів;

* самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Найвищим органом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належать:

* прийняття, зміна, скасування законів, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

* затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

* розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

* укладання Україною міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

* затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів України, ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів, митних процедур при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

* установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

* затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягають ліцензуванню або забороняються.

До компетенції Кабінету Міністрів України належать:

* здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;

* координація діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координація роботи тор­говельних представництв України в іноземних державах;

* прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

* проведення переговорів і укладання міжурядових договорів України з питаньзовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України
про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних
договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма держав­
ними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України,
та залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
на договірних засадах;

* відповідно до законів України внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств -органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю;

* забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

* здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

Національний банк України:

* здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву й інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

* представляє інтереси України у відносинах із центральними банками інших держав, міжнародними банками й іншими фінансово-кредитними устано­
вами, укладає відповідні міжбанківські угоди;

* регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

* здійснює облік і розрахунки за наданими та одержаними державними кре­дитами і позиками, операції з централізованими валютними ресурсами,
які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження
Національного банку України;

* є гарантом кредитів, які надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими й іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду й іншого державного майна України;

* здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та відповідно до інших законів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики:

* забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно
до міжнародних договорів України;

* здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;

* проводить антидемпінгові, антисубсидійні та спеціальні розслідування упорядку, визначеному законами України.

Державна митна служба України здійснює митний контроль в Україні згідно чинними законами України.

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі виконує такі функції:

* здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

* приймає рішення про порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань і про застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

До органів місцевого управління зовнішньоекономічної діяльності належать:

* місцеві Ради народних депутатів України, їх виконавчі розпорядчі орга­ни;

* територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України: регіональні митні служби, регіональні відділення Антимонопольного комітету.

Місцеві органи влади здійснюють такі функції з регулювання зовнішньо­економічної діяльності:

* приймають у межах своєї компетенції, тільки у випадках, передбачених законами України, відповідні нормативні акти стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

* проводять реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

До недержавних органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності України належать: фондові, валютні біржі, Торгово-промислові палати України. Ці органи мо­жуть виконувати тільки їм надані функції у сфері управління зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема, Торгово-промислова палата України засвідчує країну вироб­ництва товару через систему видачі сертифіката походження.

На території України запроваджено такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

1. Національний режим регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає, що до іноземних суб'єктів при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території України застосовується відповідне національне законо­давство у повному обсязі. Національний режим застосовується до всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, до експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів.

2. Режим найбільшого сприяння передбачає встановлення пільг для окре­мих іноземних суб'єктів при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території України.

Країни, для яких встановлений режим найбільшого сприяння в Україні, згідно з національним законодавством, повинні спланувати при перетинанні їх товарами митного кордону України податок у розмірі верхньої межі преференційної ставки митного податку. Основним критерієм режиму найбільшого сприяння є застосу­вання цієї норми до конкретного товару, який імпортується в нашу країну,

3. Спеціальний режим, який застосовується у вільних спеціальних економічних зонах, а також на територіях митних союзів, до яких входить Україна, передбачає:

* пільгове оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

* надання пільг при здійсненні митного контролю (пільгові ставки митного податку);

* надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності пільгових державних кредитів;

* здійснення державного страхування кредитів;

* надання державних субсидій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності;

* надання дотацій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.

Субсидії - це грошові кошти, які надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з метою створення та розвит­ку експортного виробництва в конкретній сфері господарської діяльності

Дотації - це грошові кошти, які надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з метою підтримання належного рівня експортного виробництва та запобігання їх банкрутству

Дата добавления: 2014-01-04