для спеціалістів –магістрів факультету інформаційних технологій
студента групи _______________
_______________
(ПІБ)
Кривий Ріг,
Тема: «Організація цивільного захисту в Україні»
1. Закон України «Про цивільну оборону України» від 3.02.1993р.”:
,,Кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та гарантування забезпечення реалізації цього права”
2. Закон України «Про правові засади ЦЗ» (від 24 червня 2004 року)
Визначає правові та організаційні засади у сфері захисту населення і територій від НС техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів ЦЗ.
3. «Концепція ЦО України» (1992 р.)
Визначає
- структурну схему ЦО України;
- порядок створення сил ЦО, органів управління;
- систему підготовки з ЦО та напрямки забезпечення захисту населення
Отже, держава, як гарант,створює систему ЦО, яка має за мету захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Відповідно до законодавства, ЦО організується і функціонує ___________________
1. Оповіщення
та інформування
населення про загрозу чи виникнення НС.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру, про виникнення НС, методи та способи захисту, про вжиті заходи щодо забезпечення захисту.Оповіщення про загрозу виникнення НС і постійне інформування населення про перебіг подій і зміну обстановки здійснюється за допомогою завчасно створених загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення, систем оповіщення на об'єктах господарювання, локальних систем оповіщення в зонах можливого катастрофічного затоплення, у районах розміщення радіаційно – і хімічно небезпечних підприємств, інших об'єктів підвищеної небезпеки.У системі оповіщення використовуються технічні засоби загальнодержавної і галузевих систем зв'язку, радіо- і телемереж та ін. засобів передавання інформації
2. Спостереження і лабораторний
контроль
Передбачає збирання, опрацювання та передач інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу і води радіоактивними, хімічними речовинами або інфекційними мікроорганізмами. Для цього створюється і підтримується в постійній готовності загальнодержавна та територіальні мережі спостереження і лабораторного контролю.
3. Укриття
населення
у захисних спорудах в разі виникнення НС
Для таких цілей створюється фонд захисних споруд шляхом:– освоєння підземного простору населених пунктів, пристосування і використання приміщень для укриття населення в НС;– дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених приміщень, гірничих виробок і природних порожнин;– будівництво окремих сховищ і протирадіаційних укриттів;– будівництва в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів.
4. Здійснення заходів з евакуації населення
В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами основним способом захисту населення міст, де розташовані небезпечні об'єкти, в особливий період є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.З метою своєчасного і організованого (без паніки і загибелі людей) проведення евакуації здійснюється підготовка, планування і управління проведенням евакуації.
5. Інженерний захист території
– проводиться з метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням і передбачає:– забудову міст з урахуванням можливого виникнення НС;– раціональне розміщення потенційно небезпечних об'єктів для забезпечення безпеки населення та довкілля в разі виникнення НС;– будівництво споруд, будинків, інженерних мереж, транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;– будівництво протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних та інших інженерних споруд.
6. Медичний захист населення
– це заходи з запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС
7. Психологічний захист
– заходи попередження або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги в умовах НС
8. Біологічний захист
це захист від біологічного ураження шляхом:
- своєчасного виявлення осередку біологічного зараження;
- введення обмежувальних режимів: карантину та обсервації;
- екстреної профілактики і знезараження осередку.
9. Екологічний захист
– захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень і обвалів; ліквідація лісових пожеж та буреломів, сніголамів, збереження лісових насаджень тощо.
10. Радіаційний і
хімічний захист
– виявлення та оцінка осередків радіаційного та хімічного забруднення, організація і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів протирадіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального захисту, організація та проведення спеціальної та санітарної обробки.
11. Захист населення від несприятливих
побутових
або нестандартних
ситуацій
– виявлення і оцінка таких ситуацій, надання допомоги населенню, проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт, розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення таких ситуацій.
12. Державна стандартизація з питань безпеки у НС, експертиза, нагляд
і контроль, декларування безпеки об’єктів підвищеної безпеки
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление