Реабілітація – це відновлення наявних в минулому здібностей, втрачених у зв’язку з хворобою, травмою, зміною умов життєдіяльності

Сутність реабілітації і абілітації. Види і варіанти реабілітації.

Стосовно проблем реабілітації в Законі України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” наведені наступні визначення:

– реабілітація інвалідів – система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму, усуненні обмежень їх життєдіяльності для досягнення і підтримання соціальної і матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство;

– реабілітаційні послуги – послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство;

– реабілітаційні заходи – комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація інвалідів.

В розвинутих країнах зарубіжжя розрізняють такі поняття, як „ абілітація” і „ реабілітація”.

Абілітація – це комплекс послуг, спрямованих на формування нових і мобілізацію наявних ресурсів соціального, психічного і фізичного розвитку людини.

Реабілітація має бути спрямованою на формування у люди­ни якостей, які можуть допомогти їй більш оптимально присто­суватися до навколишнього середовища. Крім того, реабілітація, будучи за своїм змістом комплексною, повинна бути спрямо­ваною не лише на особу, а й на всю її сім'ю. Реабілітація має сприйматися не лише як боротьба проти хвороби, а й за люди­ну і її місце у суспільстві. Тому кінцевими результатами можуть бути не лише медико-фізіологічні показники, а й показники соціальні, та наслідками - соціальна-рольова функція реабілі­тованого, адекватна його потенційним здібностям.

Особливо важливим аспектом в реабілітації є розуміння її не як впливу, а як взаємодії з сім'єю на основі партнерства щодо реалізації цілей реабілітації, особистісно-орієнтованого підходу, комплексності і системності зусиль. У даному випадку особли­вої уваги, як форма взаємодії, заслуговує реабілітація соціокультурна, головною метою якої є особистісний розвиток індивіда, підвищення його рівня саморегуляції. (Капська, Соціальна педагогіка)

За класифікацією ВООЗ, прийнятою в Женеві у 1980 році визначають такі показники медико-біологічних і психолого-соціальних проявів хвороби і травм, які повинні враховуватись при проведенні реабілітації:

– ушкодження – (будь-яка аномалія чи втрата анатомічних, фізіологічних, психологічних структур чи функцій);

– порушення життєдіяльності в результаті пошкодження, втрати чи обмеження можливості здійснювати повсякденну діяльність в нормальних межах;

– соціальні обмеження, як результат ушкодження і порушення життєдіяльності;

– обмеження для виконання соціальної ролі.

Виходячи із наведеного, маємо підстави вважати, що реабілітація є досить ємким поняттям і в контексті вироблення правил забезпечення рівних можливостей для інвалідів означає процес, який має на меті допомогти реабілітантам досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного чи соціального рівня діяльності та підтримувати його, забезпечуючи тим самим засоби для реалізації змін у житті і розширення рамок незалежності.

Людина, яка стала інвалідом, отримує не лише лікування – органи охорони здоров’я і соціального захисту, професійні союзи, органи освіти застосовують необхідні заходи до відновлення її здоров’я і повернення до активного життя, полегшенню її положення.

Виділяють чотири групи причин необхідності проведення реабілітації:

– медико-біологічні (спадкові, вроджені, ті що виникли в період індивідуального життя);

– соціально-економічні (урбанізація, проблеми сучасної сім’ї, відсутність правильної орієнтації дозвілля дітей, вплив засобів масової інформації та ін.);

– психологічні (відношення до оточуючої дійсності, різний ступінь формування здібностей, темпераменту і характеру);

– педагогічні (відсутність систематичного виховання, попереджуючого виникнення негативних передумов для розвитку.

Виходячи з цього, розглядають такі напрями в комплексній реабілітації (види реабілітації):

– медична;

– фізична;

– соціальна;

– психологічна;

– педагогічна;

– професійна;

– трудова;

– побутова;

– реабілітація людей, що постраждали внаслідок деструктивних релігійних впливів;

– юридична;

– реабілітація людей, що постраждали внаслідок військових дій;

– соціально-педагогічна;

– психолого-педагогічна;

– соціально-економічна;

– фізкультурно-спортивна.

В основі медичної реабілітації — заходи лікувально-діагнос­тичного та відновлювального характеру (зокрема після травм, інфарктів, інсультів, хірургічного лікування чи лікування від ал­когольної та наркозалежності). Фізична реабілітація спрямована на відновлення фізичного стану людини із застосуванням фізичних вправ. Соціально-педагогічну реабілітацію спрямовують на відновлення соціального досвіду та встановлення соціальних зв'язків, норм поведінки, спілкування, емоційної стабільності, активного соціального життя, поновлення соціального статусу. Психологічна реабілітація орієн­тована на відновлення психічних станів, які були порушені вна­слідок травмуючої дії різних факторів. Педагогічна реабілітація передбачає насам­перед відновлення втрачених навичків навчання, самовиховання, самообслуговування, самовдосконалення. Професійна реабіліта­ція орієнтована на відновлення професійних навичок і якостей, необхідних для повернення до трудової діяльності. Реабілітація здійснюється на різних рівнях: індивідуальному, груповому, суспільному (Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.211-212).

Вид реабілітації	визначення	мета	завдання	методи	засоби	об’єкти	суб’єкти	установи
Медична реабілітація	система лікувальних заходів, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання	відновити порушені чи втрачені функції організму особи медикаментозними засобами	- відновлення здоров'я; - усунення патологічного процесу; - попередження ускладнень та рецидивів; - відновлення або часткова чи повна компенсація втрачених функцій; - підготовка до побутових та виробничих навантажень; - запобігання стійкої втрати працездатності (інвалідності)	- відновна терапія; - хірургія з наступним (в разі необхідності) протезуванням	медикаментозні засоби та прилади, медичний інвентар і т.п.	особи, що потребують медичної реабілітації	лікарі: терапевти, травматологи, невропатологи, хірурги чи інші спеціалісти (залежно від характеру захворювань осіб, які підлягають реабілітації), медичні сестри	реабілітаційно-лікувальні (лікувально-профілактичні)
Фізична реабілітація	система заходів, спрямованих на вироблення і застосування комплексів фізичних вправ на різних етапах лікування і реабілітації, що забезпечують функціональне відновлення особи, виявляють і розвивають резервні і компенсаторні можливості організму шляхом вироблення нових рухів, компенсаторних навичок, користування технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення.	відновлення працездатності чи пристосування до повноцінного виконання хворою людиною професійних та соціальних функцій	- мобілізація резервних сил організму; - активізація захисних і пристосувальних механізмів; - попередження ускладнень та рецидивів захворювання; - прискорення відновлення функції різних органів та систем; - скорочення термінів клінічного та функціонального відновлення; - тренування та загартування організму; - відновлення працездатності.	лікувальна фізична культура, лікувальний масаж, фізіотерапія, механотерапія, працетерапія, кінезотерапія, егротерапія, консультування, мануальна терапія, рефлексотерапія, фітотерапія, гомеопатична терапія, ароматерапія, природні фізичні чинники, загартування.	природні лікувальні чинники, спеціальні апарати, спортивні прилади, тренажери, ароматичні масла і т.п.	особи, що потребують фізичної реабілітації	лікарі: терапевти, травматологи, невропатологи, хірурги чи інші спеціалісти; медичні сестри.	реабілітаційно-лікувальні (лікувально-профілактичні), реабілітаційно-оздоровчі, реабілітаційно-протезні установи.
Соціальна реабілітація	система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом соціально-середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації	відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин, розширення адаптивних можливостей суб'єкта соціалізації, здатності бути адекватним до нових умов, управляти своїм життям.	набути навики самообслуговування, розширити коло інтересів, відновити комунікативні здібності, сформувати досвід стосунків у соціумі, привити навички спілкування та адаптації до соціального середовища, сформувати активність в проведенні дозвілля, участь в житті оточуючого середовища (інтернат, пансіонат).	бесіди; тренінги; акції; навіювання; інтерв’ювання; анкетування; опитування; переконання; демонстрація вправ (дій); навчання навичкам (самообслуговування); терапії (працетерапія, рухова терапія, терапія середовищем); залучення до суспільно-корисної діяльності; консультування.	відео-матеріали, аудіо-відео засоби, комп’ютерна техніка, ігри, мультимедійні засоби, канцелярські засоби	· Діти з проблемами (ДЦП, вроджені аномалії, відхилення в розвитку, складності в навчанні, шкільне відставання, поведінкові проблеми, емоційні розлади, аутизм, фобії, діти-вулиці, соціальні сироти); · підлітки та молодь з проблемами (сімейна та соціальна адаптація, алкогольна чи наркотична залежність, соціо-патології поведінки, ортопедичні обмеження внаслідок хвороби чи нещасного випадку, нервово-психічні розлади та складності в навчанні); · дорослі з проблемами (професійні травми, включаючи ампутації чи пошкодження кінцівок, опіки, серцево-судинні захворювання, психічні захворювання, загроза психічному здоров’ю, алкогольна чи наркотична залежність, депресії та шизофренії, склероз); · люди похилого віку з проблемами (втрата фізичних функцій в результаті артриту, серцевих захворювань, раку, хвороби Паркінсона, ослаблення когнітивного функціонування по причині хвороби Альцгеймера, артеріального склерозу чи депресії).	громадські організації, фонди, органи місцевого самоуправління, професіонали соціальної роботи, соціальні служби, волонтери, соціальні педагоги, члени сім’ї.	– міністерства (Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту); – органи праці та соціального захисту населення; – установи соціального обслуговування; – навчальні заклади всіх типів; – центри соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями; – реабілітаційні установи УТОГ (для людей з вадами слуху); – реабілітаційні установи УТОС (для людей з вадами зору); – будинки-інтернати. – засоби масових комунікацій і масової інформації; – організації і установи психологічної підтримки, допомоги і корекції; – громадські і недержавні організації, що працюють у сфері вирішення специфічних соціальних і особових проблем (працевлаштування інвалідів або неповнолітніх, допомога жертвам сексуального або сімейного насильства і т. п.).
Педагогічна реабілітація	система педагогічних заходів, спрямованих на відновлення частково втрачених або ослаблених властивостей і функцій організму дитини (людини), щодо оволодіння знаннями, уміннями і навичками з метою максимально повного розвитку її індивідуальних можливостей і адаптації до навколишнього світу.	педагогічної реабілітаціїє рання профілактика відхилень в розвитку, поведінці, діяльності та спілкуванні неповнолітніх та різностороння допомога дітям групи ризику, тобто це робота з педагогічно занедбаними дітьми.	створити середовище (умови) для відновлення потенціалу природного розвитку сил дитини: пізнавальних, емоційних, когнітивних, духовно-моральних, – її гармонійної цілісності, – виявити причини деформації в розвитку дітей і підлітків, – пошук засобів і способів їх усунення, – оптимізація умов життя, виховання та навчання, – побудова адекватного педагогічного процесу, що сприятиме розвитку нормальної особистості, – своєчасний вияв дітей та підлітків груп ризику, – оздоровлення їх внутрішнього світу, подолання психологічної кризи.	переконання, власний приклад, метод інклюзії, тестування, бесіда, консультування, організація походів, екскурсії, соціотерапія, дидактичні ігри, задачі	відео-матеріали, дидактичні засоби, аудіо-відео засоби, комп’ютерна техніка, іграшки, навчальні ігри, тести, мультимедійні засоби, диктофони (для дітей з вадами зору). збільшувальні лупи, екрани.	– соціально та педагогічно запущені діти та молодь (діти з неблагополучних сімей,) – діти з відставанням у навчанні (невстигаючі), – неповнолітні правопорушники (діти-вулиці), – дезадаптовані підлітки з відхиленою поведінкою (діти-девіанти), – діти з порушенням психосоматичного та нервово-психічного здоров’я і функціональними відхиленнями (діти із затримкою у розвитку, діти з інвалідністю, діти, які перенесли важку хворобу, діти та молоді із захворюванням наркотичної та алкогольної залежності). – молоді сім’ї (студенти з дитиною), – діти, які мають батьків-інвалідів, – сім’ї біженців, – дитина іншої національності, – обдаровані діти.	вчитель, викладач, вихователь, соціальний психолог, соціальний педагог, вчитель-вихователь, педагог-дефектолог, логопед, класний керівник, куратор групи, інспектор у справах неповнолітніх, батьки, методист.	1. Міністерство освіти та науки України, Міністерство у справах сім’ї та молоді, Обласні та міські будики освіти. 2. Заклади вищої освіти: Навчальні заклади всіх типів: 3. Спеціальні навчально-виховні установи для дітей і підлітків з девіантною поведінкою, будинки для обдарованих дітей, гуртки, коледжі, училища, бібліотеки. 4. Заклади відпочинку: 5. Установи виправного напрямку:. 6. Установи реабілітаційного напряму: навчально-реабілітаційні центри, соціально-педагогічні центри, центри для людей з особливими потребами.
Психологічна реабілітація	система заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій, якостей, властивостей особи, створення сприятливих умов для розвитку та утвердження особистості	психологічної реабілітації полягає проведенні заходів щодо своєчасної профілактики і лікування психічних порушень, по формуванню у пацієнта свідомої і активної участі в реабілітаційному процесі.	створення психологічного клімату, відновлення психічного стану, формуванні психічної стійкості	консультація, діагностика, патронаж, психокорекція, анкетування, інтерв’ю, моделювання, переконування, навіювання, наслідування, тестування, бесіда, експеримент, спостереження, тренінги, психологічні ігри, психологічні програми, психомасаж (м’язове тестування, мануальне обстеження та вербальне діагностування соматичного і психічного стану клієнта), терапії (психотерапія, арттерапія, ескапотерапія, книготерапія, казкотерапія, ігротерапія, танцетерапія, бібліотерапія, музикотерапія,психофармакологічна (антидепресанти, транквілізатори, снодійні)).	стимульні іграшки (м’які іграшки, ляльки, м’ячі, машини, настільні ігри, конструктор), книги (казки для дітей, ескаполітература), матеріали для продуктивної діяльності – канцелярські товари (ручки, олівці, фломастери, пластилін, фарба, папір, ножиці, голка, нитка і т.п.), спеціальні картинки, психофармакологічні засоби (ліки, пігулки), комп’ютерні програми (тести, анкетування).	– ті, що постраждали внаслідок: · травми (з втратою частини тіла/органу чи набуття інвалідності), · конфліктних дій, · фізичного, сексуального, психологічного насильства, · сімейного насильства, · тероризму, · екологічної катастрофи, · ДТП, · надзвичайної ситуації, · авіакатастрофи, · пожежі, · військових дій, · економічної кризи, · епідемії, · азартних ігор. – сім’ї, в яких проживає інвалід (дитина-інвалід); – ті, хто втратив житло, роботу, близьку людину, сім’ю, – діти, які постраждали внаслідок шкільної ситуації, – кинуті діти, діти-вулиці, соціальні сироти, діти розведених батьків, – люди похилого віку, які залишились без опіки дітей, – люди іншої віри, національності, – люди з невиліковними хворобами.	психолог, соціальний психолог, психотерапевт, лікар-психотерапевт, медичний психолог, психіатр, волонтери.	– психологічні консультації, – центри практичної психології, – центри соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з особливими потребами, – навчальні заклади всіх типів, – навчальні заклади УТОГ, – навчальні заклади УТОС, – служби екстреної психологічної допомоги (телефон довіри, мобільна допомога), – науково-дослідницькі інститути, – поліклініки, лікарні з психотерапевтичним відділенням, – центри психологічної реабілітації.
Професійна реабілітація	система заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання, перенавчання чи перекваліфікації з можливими подальшим працевлаштуванням та необхідним соціальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи.	підготовка пацієнта до праці	- виявлення професійних здібностей, - підготовка особи до професійної діяльності, - здобуття професійних навичок	- анкетування, -тестування, - бесіда, -демонстрація, -працетерапія,	прилади та пристрої професійної діяльності, книги, посібники, аудіо та відео-матеріали	– люди із втратою здоров’я в результаті захворювання, професійної чи побутової травми, – люди з особливими потребами.	реабілітолог, фахівці з працетерапії, психолог, педагог, соціолог, юрист.	– Навчальні заклади, які здійснюють професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, загальноосвітні школи, школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи, реабілітаційні установи, Заклади охорони здоров’я, служба зайнятості, реабілітаційні установи, підприємства та установи УТОГ і УТОС, Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів.
Трудова реабілітація	система заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних, можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом створення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць.	оволодіння трудовими навичками, забезпечення трудової діяльності	пристосування та створення робочого місця з урахуванням безпеки та фізичних можливостей особи (інваліда), раціональне працевлаштування (поновлення трудової діяльності особи за колишньою або за новою професією).	демонстрація, бесіда, працетерапія,	засоби та пристрої робочого місця	той, хто потребує трудової реабілітації	співробітник, вчитель, інструктор	Підприємства, установи, організації незалежно від відомчого підпорядкування, служба зайнятості, Фонд соціального захисту інвалідів, підприємства та установи УТОГ і УТОС.
Побутова реабілітація	–це комплекс заходів спрямованих на відновлення чи набуття повсякденних побутових навиків, пристосування побутових умов (житлового приміщення) відповідно до потреб особи.	набуття умінь і навиків, необхідних в повсякденному житті	відновлення чи набуття повсякденних побутових навиків, пристосування побутових умов до потреб особи	бесіда, наслідування, переконання, навіювання, ігри	побутові речі, речі повсякденного вжитку	той, хто потребує побутової реабілітації	- родичі, - соціальний працівник, - волонтер	- за місцем перебування (пансіаонат, санаторій), - за місцем проживання
Реабілітація людей, що постраждали внаслідок деструктивних релігійних впливів	це комплекс заходів спрямованих на повернення особи в суспільство до нормальних умов життя, відновлення її фізичного та психічного стану.	повернення особи в суспільство до нормальних умов життя	глибинне перетворення свідомості; повернення здатності самостійно міркувати та приймати рішення, повернення контролю над своїм життям	консультаціядіагностика, корекція, переконання, роз’яснення, навіювання, бесіда, тренінги, психологічні ігри, приклади постраждалих, бібліотерапія, арттерапія, працетерапія.	медикаментозні засоби, канцелярські засоби, відео та аудіо-матеріали, книги, листи постраждалих	ті, що постраджали внаслідок деструктивних релігійних впливів	психолог, психотерапевт, лікар медичний психолог, психіатр	– психологічні консультації, – центри практичної психології, - центри соціально-психологічної реабілітації
Юридична реабілітація	відновлення в правах, відновлення втраченого доброго імені, відміна необґрунтованого звинувачення невинної особи або групи осіб через відсутність складу злочину.	відновлення в правах невинно-засудженої особи	відновлення в правах, принесення вибачень, відшкодування моральних та матеріальних збитків	виступ працівників суду, свідчення, слухання	документи підсудного, законодавчі документи, архівні документи	невинно-засуджена особа	слідчий, прокурор, суд	судові органи
Реабілітація людей, що постраждали внаслідок військових дій та конфліктів	проводиться комплексно, застосовуючи всі види реабілітації: психологічну, медичну, фізичну, соціальну. Першочергово застосовують психологічну.	відновлення бойової готовності бійця, відновлення фізичногота психологічного стану постраждалого	діагностика функціонального стану організму; відновлення психічної діяльності; забезпечення соціальних гарантів;	методи релаксації аутогенне тренування, бесіда, тренінги, навіювання, переконання	медикаментозні засоби, відео та аудіо-матеріали, книги, спортивні тренажери,	особа, яка постраждала внаслідок військових дій та конфліктів	лікар, психолог, психотерапевт, співробітники	Союз ветеранів Афганістану, Асоціація інвалідів регіональних війн і збройних конфліктів, профсоюз військовослужбовців запасу і ветеранів локальних воєн тощо.

Дата добавления: 2014-01-04