Поняття, структура та управління біржею

Вступ

Вступ

ПЛАН

Дніпропетровськ 2013

ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ БІРЖІ

ТЕМА №2

Лекція

з навчальної дисципліни " Біржове право "

(лекція 2 години)

Для студентів ННІ права та безпеки

Лекцію підготував Копєлєв І.Ю. – доцент кафедри господарсько-правових дисциплін ННІ права ДДУВС

Рецензенти:

Професор, доцент кафедри адміністративного права і діяльності Миронюк Р.В.

Приватний нотаріус, кандидат юридичних наук, доцент кафедри загально правових дисциплін Яровая Н.Г

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри господарсько-правових дисциплін ННІ права

“12” вересня 2013 р., протокол № 4

1. Поняття, структура та управління біржею

2. Основи біржової справи та брокерське посередництво на біржі

3. Правила біржових торгів. Біржовий ринок України та його регулювання

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

Нормативна література

1. Конституція України (розділи 1,11 та п. 14 ст. 92) //ВВР. 1996 p., №30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України Хрінком.:-2004р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов¢язаних із визнанням угод не дійсними” від 12.03.1999 р. №02.5/111

5. Роз’яснення Вищого Господарського суду України від 13.02.98 р. № 01-8/55 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”

6. Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні: Поста­нова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994р. №277 //Державний інфор­мативний бюлетень про приватизацію. - 1994.

7. Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України, схвале­на Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995р. // Финансовая Ук­раина.- 1996.-№ 4.

8. Положення про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Затверджено Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 446/ 95.

9. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про господарські това­риства»: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1991.-№49.

10. Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»: Закон України від 9 липня 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001.-№4.

11. Про Національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів: Закон України // Державний інформативний бюлетень про при­ватизацію. - 1993. - №2.

12. Про приватизаційні папери: Закон України // Державний інформативний бюлетень про приватизацію. - 1992..V І.

13. Про прискорення приватизації біржового сільськогосподарського ринку: Постанова Кабінету Міністрів №1916 від 17 листопада 1995р. // Урядовий кур'єр.- 1996. - 9 січня.

14. Про товарну біржу: Закон України від 15 квітня 1992р. // Відомості Верхов­ної Ради України. - 1992. - №10.

15. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України // Державний інфор­мативний бюлетень про приватизацію. - 2000. — №8.

Навчальна, наукова та науково - практична література

1. Алехин Б.Й. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. — М Финансы и статистика, 1991.

2. Антонов Н.Г. Денежное обращение, кредит и банки - М., 2000.

3. Балабанов И.Т. Риск менеджмента — М.. 1999.

4. Бродская Т., Карпухин Н., Луссе А. Макроэкономика - М., 2002.

5. Вексельное обращение: первые шаги // Экономика и жизнь.- 1991. - №52.

6. Вінник О. “Характерні риси господарських організацій”. Предпринимательство, хозяйство и право.- 2003- № 6

7. Васькович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу // Право України. — 2006. —№6. —С. 110.

8. В.А. Савельев. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). Учебное пособие. -М., 2000.

9. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник /Под редакцией Е.А. Суханова. -М.,2002

10. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник /Под редакцией Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. -М., 2001.

11. Гортюн В.Ф. Финансово-кредитный словарь - М., 1984.

12. Долан Э., Кэмпбелл К., Кэмпбелл Р., Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М., 2001.

13. Дудяк Р., Бугіль С. Організація біржової діяльності: основи теорії і прак­тики: Науковий посібник. - Львів, 2003.

14. Жуков Е.Ф. Банки и банковские операции — М., 1997.

15. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита — М., 1995.

16. Кононенко І.В. Основи біржового права: Навчальний посібник.- К., Кондор, 2007р.-576с.

17. Красавина Л.Н. Денежное обращение и кредит капиталистических стран- М., 1999.

18. Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые от­ношения. - М., 2003.

19. Кульчинський С. Біржове право. - К., 2003.

20. Лаврушин О.И. Банковское дело. - М., 1992.

21. Лысенко Ю.М., Рымарук А.И., Подь ИВ. Учасники фондового рынка: функция, организация деятельности. — К., 1998.

22. Мельник В.А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства. -К., 1998.

23. Мартемьянов. В.С. Хозяйственное право. Курс лекций. В 2-х томах. Том 1. -М., 1999.

24. Мамубов В.К., Чувпило О.О. “Господарське право зарубіжних країн”- К., 2006.

25. Никологородский Д. “Крупные интегрированные структуры в промышленности”. ЭКО.- 1997- № 11

26. Оскольський В.В. Фондовий ринок України: Навчальний посібник. - К., 2004р.

27. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право (курс лекцій), 2004 р.

28. Пашкус Ю.В. Деньги: прошлое и современность. - Л., 1997.

29. Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. — М., 2000.

30. Путруня Ю.Є. Непрофесійні суб'єкти ринку акцій України. - К., 2006.

31. Поляков В.П., Московкина Л.А. Основы денежного обращения и кредита - М., 1996.

32. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. - СПб., 1994. 263—281

33. Правове регулювання товарних операцій на товарних біржах в Україні: Аналіз нормативно-правової бази // Право України. — 1999. — № 12.

34. Роуз П. Банковский менеджмент — М., 1996

35. Римское государственное право. Учебник /Под редакцией И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. -М., 1994.

36. Саблука П.Т., Шпичак О.М. Товарна біржа України: Аналіз діяльності: за­конодавче поле перспективи розвитку. - К., 2006.

37. Саблука П.Т., Шпичак О.М. Ціноутворення в умовах формування ринко­вих відносин в АПК. - К., 2005.

38. Севрук В.Т. Банковские риски. - М., 1995.

39. Снохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи ста­новлення в Україні. — Тернопіль, 2004.

40. Стоянова В.К. Финансовый менеджмент теория и практика. - М., 1996.

41. Шарп У. Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции. - М., 1997.

42. Шакун В.І., Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності. Київ. Джерела.- 2004 р.

43. Шемшученко Ю.С. Юридический справочник предпринимателя - К., 2003.

44. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М., 1999.

45. ФеврЛ. Бой за историю / Пер. с франц. — М.: Наука, 1989. — С.

46. Харрис Л. Денежная теория. - М., 1997.

47. Хохлов Е.Б., Бородин В.В.. Понятие юридического лица: история и современная трактовка. //Государство и право N 9. 2004.

48. Чикмар Ю. Правовий статус посередників на товарних біржах // Право України. - 2005. - № 2.

Започаткування біржової торгівлі в Україні пов'язують із відкриттям у 1796 р. товарної біржі в Одесі та у 1834 р. - у Кременчуці.

Біржа (від лат. bursa. нім. Borse - гаманець) як особливий інститут ринкової інфраструктури функціонує:

• на ринку капіталу;

• на товарному ринку; ринку робочої сили.

На кожному з них діє свій вид біржі.

Термін «біржа» тлумачився по-різному:

• «великий торговий центр, який розмішувався у показовому місці»;

• «проміжок часу торгів, зборів, зібрання купців»;

• «зібрання купецької гільдії та будинки, де проходили зібрання».

Біржа - це така форма організації ринку, за якою здійснюються вільна торгівля цінними паперами (фондова біржа), товарами (товарна біржа), наймання робітників (біржа праці) і формуються ринкові (біржові) ціни (курси) на продукцію на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Біржа (від латинського «вища») означає регулярно функціонуючий ринок, або торговельний заклад, в якому укладаються різноманітні угоди, в тому числі здійснюються купівля-продаж цінних паперів, валюти, товарів масового спожи­вання та засобів виробництва.

Біржа — це своєрідний аукціон, де є достатня кількість відповідних предметів купівлі-пролажу, де працюють чесні і добросовісні продавці та купівельне спро­можні покупці, які готові здійснювати переговори та укладати угоди.

Основна причина появи біржі - значне зростання обсягів операцій на ярмарках.

Завдання біржі — це постачання сировини, капіталу, валюти. Біржа забезпечує по­пит на сировину, який безпосередньо не зв'язаний з її використанням. Поза біржею попит на сировину пред'являють споживачі сировини — виробники фабрикатів. У цілому попит залежить від реального споживання.

Мета біржі полягає не в одержанні максимального прибутку, а у спри­янні розвитку торгівлі та регіонального ринку в цілому, визначенні об'єктивного рівня ринкових цін на товари (котирування), страхуванні угод. При цьому всі учас­ники біржового процесу мають перебувати в рівних умовах.

Дана лекція містить такі питання: Поняття, структура та управління біржею. Основи біржової справи та брокерське посередництво на біржі. Правила біржових торгів. Біржовий ринок України та його регулювання.

Метою вивчення даної теми є з’ясування ролі, змісту, значення біржі та її діяльності в Україні. Відповідно до мети, ставляться такі завдання: засвоєння студентами біржової діяльності (поняття, структура та управління біржею).

Біржа організовується на основі добровільного рішення засновників про по­чаток її діяльності, без обмеження строків функціонування. Засновниками біржі є учасники ініціативної групи, які укладають між собою угоду і є її організатора­ми. Склад засновників залежить від виду біржі.

Засновниками товарної біржі можуть бути фізичні і юридичні особи. За Зако­ном України «Про товарні біржі і біржову торгівлю» засновниками бірж не мо­жуть бути:

• центральні та місцеві органи державної влади і місцевого управління;

• страхові та інвестиційні компанії і фонди;

• громадські, релігійні та благочинні об'єднання і фонди;

• фізичні особи, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

Засновниками фондових бірж можуть бути лише професійні учасники ринку цінних паперів, а валютних бірж - комерційний банк, який володіє ліцензією на право здійснення валютних операцій.

Засновники виконують такі функції:

• розробляють внутрішньобіржові нормативні документи;

• набувають необхідне майно, спеціальну техніку;

• збирають статутний капітал у необхідному обсязі;

• підбирають укісними біржі:

• реєструють біржу у встановленому порядку;

• отримують ліцензії організатора біржової торгівлі;

• скликають загальні збори учасників біржі.

У більшості країн у діяльності бірж дозволяється брати участь іноземним фізич­ним і юридичним особам, що відповідають встановленим вимогам. У деяких краї­нах (в Канаді і Франції) іноземні особи не можуть бути членами біржі або їх участь у статутному капіталі бірж обмежена.[7]

Кількість членів бірж, як правило, обмежена і залежить від розмірів статутно­го фонду і номінальної вартості однієї акції або паю. Акція дає змогу користувати­ся правами членів біржі. Вартість акцій відображає вартість «місця» на біржі. Місце — це власність члена біржі. Воно може бути продане, передане в оренду. Вартість місця визначає біржовий комітет залежно від співвідношення попиту і пропозиції. За законом «Про товарні біржі і біржову торгівлю» в Україні передбачається дві категорії членів бірж:

а) члени з повними правами (мають право брати участь у біржових торгах у всіх секціях і на визначену кількість біржових голосів на загальних зборах членів секції);

б) члени з обмеженими правами (володіють обмеженою кількістю голосів на загальних зборах).

Права членів біржі:

• брати участь у зборах та управлінні біржею;

• обирати і бути обраним в органи управління біржею;

• користуватись майном;

• здійснювати торгівлю від власного імені та за свій рахунок, а також і за раху­нок клієнтів;

• брати участь у розподілі майна після ліквідації біржі.

Обов'язки членів біржі:

• дотримуватися статуту біржі і внутрішньобіржових нормативних документів;

• здійснювати капіталовкладення і додаткові внески, передбачені статутом;

• допомагати біржі здійснювати її діяльність в реалізації мети і подальшому роз­витку.

Біржову торгівлю здійснюють члени біржі та особи, які мають відповідно до законодавства і правил біржової торгівлі право брати участь у біржових торгах. Склад учасників біржової торгівлі визначається залежно від виду біржі (фондова чи товар­на) і прийнятими законодавчими актами. Операції на біржах проводять тільки про­фесійні учасники, які спеціалізуються за різними видами біржової діяльності.

Склад учасників, які укладають угоди на товарних біржах, визначається пра­вилами біржової торгівлі і може відрізнятися залежно від того, якою є біржа -відкритою чи закритою.

На відкритій біржі укладати угоди мають право:

• члени біржі та їх представники;

• брокери, акредитовані на біржі;

• постійні і разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах. На закритій біржі право укладати угоди мають:

• члени біржі та їх представники;

• брокери, акредитовані на біржі.

Відвідувачі (разові і постійні) обмежені у своїх правах як учасники біржових торгів порівняно з членами біржі і їхніми представниками.

Відвідувачі біржових торгів - це юридичні і фізичні особи, що не є членами біржі, але мають, відповідно до установчих документів біржі, права на укладання біржо­вих угод.

Постійні відвідувачі є брокерськими конторами або незалежними брокерами, що мають право здійснювати біржове посередництво. Вони не беруть участі у фор­муванні капіталу та управлінні біржею, користуються послугами біржі і зобов'я­зані вносити платню за право на участь у біржовій торгівлі у розмірі, визначеному уповноваженим органом управління біржею. Надання постійному відвідувачу пра­ва на участь у біржових торгах на термін понад три роки забороняється. Чисельність постійних відвідувачів не повинна перевищувати 30% від загальної чисельності членів біржі. Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод лише на реальний товар від свого імені і за свій рахунок.

Службовцями товарних бірж є фізичні особи, які беруть участь у діяльності бірж на основі трудового договору у формі контракту, їм забороняється брати участь у біржових угодах і створювати особисті брокерські фірми, а також використовува­ти службову інформацію в особистих інтересах.

Службовцями біржі є:

• співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, що допомагають брокерам оформляти укладені угоди;

• працівники відділу (бюро) експертизи біржі - організовують проведення ек­спертизи товарів, що виставлені на торги, і надають необхідну консультацію учас­никам торгів;

• працівники юридичного відділу біржі - надають консультації щодо оформ­лення укладених угод і складання біржових договорів;

• помічники брокерів - мають право бути присутніми в біржовому залі, але не мають права укладати угоди.

Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» хід біржових торгів мо­жуть контролювати уповноважені державні представники, члени біржового комі­тету (ради), члени ревізійної комісії, старший маклер і начальник відділу органі­зації торгів на біржі.

Вони мають право:

• бути присутніми на біржових торгах:

• брати участь у загальних зборах членів біржі і зібраннях членів окремих секцій біржі з правом голосу;

• ознайомлюватися з інформацією про діяльність біржі, в тому числі з усіма протоколами зборів і засідань органів управління біржею та їх рішеннями;

• вносити пропозиції до Комісії з товарних бірж;

• здійснювати контроль за виконанням рішень Комісії з товарних бірж. Органи управління біржею включають громадську і стаціонарну структури.

Вищим органом управління громадською структурою є Загальне зібрання членів біржі, яке відбувається не рідше одного разу на рік. До компетенції загальних зібрань входять такі функції:

а) загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

б) визначення мети і стратегій розвитку біржі;

в) затвердження і внесення змін у внутрішньобіржові нормативні документи;

г) формування органів управління, розгляд і затвердження бюджету, річного балансу, рахунків, розподілу прибутків;

г) приймання нових членів біржі;

д) затвердження кошторису витрат на утримання персоналу біржі, її філій та комітету;

е) приймання рішення про ліквідацію біржі, затвердження ліквідаційної комісії і балансу.

Поточну виконавчу роботу здійснюють виконавчі органи.[28]

Упродовж року управління біржею здійснює Біржовий комітет. Склад Біржо­вого комітету формується лише з учасників і членів біржі. Він виконує наступні функції:

• заслуховує звіти Правління;

• вносить зміни в Правила торгівлі;

• здійснює підготовку проекту рішення Загальних зборів;

• здійснює підготовку до розгляду питань прийому і виключення членів біржі;

• керує біржовими торгами;

• встановлює розміри внесків, виплат, комісійних зборів;

• наймає та звільняє персонал біржі.

Рада Біржового комітету скликається його головою не рідше одного разу на три місяці. Позачергова рада може бути скликана:

• на вимогу ради директорів;

• на вимогу членів біржі.

Дата чергового засідання Ради біржового комітету, місце засідання та порядок денний її членам повідомляється не пізніше як за 7 днів. Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі та її підрозділів здійснює контрольно-ревізійна комісія (наглядова рала). Вони також аналізує адміністративно-господарську діяльність біржі та її підрозділів, оцінює правомірність рішень, які приймаються органами управління біржею, та готує пропозиції щодо їх вдосконалення.

До скликання загальних зборів членів біржі контрольно-ревізійна комісія здійснює документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших опе­рацій.

До скликання загальних зборів членів біржі контрольно-ревізійна комісія здійснює документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших опе­рацій.

Поточне керівництво діяльністю біржі здійснює Виконавча дирекція. Вико­навчого директора, його заступників, структуру та напрямок діяльності визнача­ють Загальні збори членів біржі. Директор та службовці біржі не можуть бути чле­нами біржі і працюють за контрактом.

Права виконавчого директора:

· без доручення діяти від імені біржі, представляти її в усіх інстанціях та органі­заціях;

· укладати договори, видавати доручення, відкривати в установах банків ра­хунки;

· здійснювати підбір та подання для затвердження Біржовим комітетом зас­тупників виконавчого директора;

· видавати накази та розпорядження;

· затверджувати положення про структурні підрозділи біржі, про оплату праці її працівників.[19]

До стаціонарної структури належать спеціалізовані та виконавчі органи, які здійснюють господарську діяльність, поточну роботу біржі та виконують рішен­ня, які приймають Загальні збори членів біржі.

Підрозділами виконавчої структури, які здійснюють підготовку і проведення біржових торгів, зокрема, є:

· відділ реєстрації, який забезпечує реєстрування біржових посередників, ве­дення обліку реквізитів і кадрового складу, здійснює надання паролів, акредита­цію брокерів, біржових перепусток;

· відділ економіки, який здійснює взаєморозрахунки між біржовими посеред­никами та біржею;

· відділ збору інформаційного банку, який отримує інформацію від посеред­ників та клієнтів, цілодобово відповідає на запити брокерів;

· інформаиійно-розрахункопий центр, який здійснює технічне обслуговування комп'ютерної техніки, акустику біржового залу і програмне забезпечення бази да­них;

· відділ поширення біржової інформації, що займається поширенням біржо­вої інформації серед брокерів та маклерів про результати торгів, які відбулися, то­варні ринки, ринкову кон'юнктуру;

· відділ маклерів, який здійснює торги, реєструє операції, оформляє результа­ти торгів, розпочинає торги, повідомляє про закінчення торгів;

· ф'ючерсний відділ, який реєструє біржових посередників для участі у ф'ючерних торгах;

· аналітичний відділ, що розробляє методи аналізу біржової діяльності, опрацьовує аналітичну біржову інформацію з метою подання результатів до за­собів масової інформації;

· служба безпеки, яка здійснює дотримання порядку перепусток, дотримання загальної дисципліни, забезпечує збереження майна.

Спеціалізовані органи (відділи) - це окремі біржові комісії та комерційні органі­зації, які здійснюють специфічні функції щодо обслуговування біржових торгів. До складу спеціалізованих органів входять:

Котирувальна комісія - вона організовує облік різних видів цін (попиту, про­позиції, початкових, заключних, договірних), їх динаміку при завершенні біржо­вих операцій. Інформація про ціни оформляється у біржових бюлетенях і розгля­дається як біржовий довідник. Біржовий бюлетень є каталогом опрацювання да­них про ціни на товари, які були представлені на торги, динаміки зміни в ході торгів, а також заключних цін.

Комісія зі стандартів та якості - розробляє і контролює біржові стандарти, здійснює експертизи якості товарів, що котируються на біржі, вирішує питання прийому товарів для обігу на біржі.

Біржовий арбітраж - оперативно розглядає спірні питання, які виникають між членами біржі та іншими учасниками біржових торгів під час укладання та виконання біржових угод і юридичного консультування з питань біржової торгівлі.

Комісія з торгової (ділової) етики - виконує функції дотримання членами біржі та її учасниками норм і правил дисципліни виконання та проведення торгів. Крім перерахованих функцій, комісія виконує функцію контролю правил біржових торгів, інформування біржового комітету про порушення і підготовку відповід­них документів. Комісія здійснює підготовку пропозицій про заміну повноважень учасників і представників.

Комісія і прийняття нових членів біржі виконує наступні функції: розглядає зая­ви про прийняття членів біржі, аналізує фінансове і господарське становище фірм, підприємств, ню виявили бажання стати членами біржі, оцінює професійні та ділові якості нових членів біржі, розробляє прогнози і рекомендації біржовому комітету (раді директорів) про прийняття нових членів біржі.

Серед комерційних організацій, які створюються біржею, є розрахункова па­лата, біржові складські приміщення. До функцій розрахункової палати відносять: оперативне проведення розрахунків за біржовими операціями між клієнтами; ре­гулювання процедури здійснення платежів.

Складські приміщення використовуються біржею для організації постачання товарів. Склади можуть належати біржам, а можуть бути орендовані.[37]

Важливою умовою створення біржі є налагодження ефективного механізму економічних бірж зі своїми клієнтами. Існують такі форми взаємовідносин клієнтів (підприємств) з біржами:

• акціонерно-пайова;

• брокерська;

• абонементна;

• комісійна;

• разова;

• змішана.

Акціонерно-пайова форма взаємовідносин визначає взаємовідносини, суть яких полягає в тому, що підприємстві! можуть брати участь у створенні біржі, купувати акції або паї біржі, в такий спосіб стаючи акціонерами або пайовиками, тобто зас­новниками.

Акціонерам або пайовикам, як засновникам або дійсним членам бірж, надаєть­ся право створювати власні брокерські контори, укладати біржові угоди, бути по­середниками під час їх реалізації. Засновники біржі володіють правом брокера, мають доступ до комерційної інформації, а також безкоштовне брокерське місце (одне або кілька). Засновник може внести свій пай грошовими коштами або, згідно з рішенням Загальних зборів, матеріальними цінностями.

Засновник, що вніс пай, має право відкрити брокерську контору і отримува­ти прибуток як комісійні від клієнтів або маржі від дилерської діяльності. У разі виходу засновника з членів біржі йому, за бажанням, повертається внесений пай або його вартість на момент виходу. Засновниками можуть бути приватні особи, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Члени біржі сплачують щорічний внесок, який протягом року не повертаєть­ся, але дає право на безкоштовне користування послугами біржі.

Брокерська форма взаємовідносин передбачає право участі в біржовій торгівлі бро­кера (підприємства), що купує брокерське місце або акредитацію на біржі (реєст­рація за плату) брокерської контори. Брокерські місця, згідно з правилами біржових торгів ії зі статутом конкретної біржі, можуть продаватися як паралельно з передплатою на акції, так і після завершення передплати, а також тоді, коли ста­тутний капітал уже сформовано.

Правом відкриття брокерських контор і укладання угод від імені клієнтів та за свій рахунок володіють засновники й члени бірж. Біржа має незначний процент загальної суми угод на своє утримання. Оплату послуг брокерів не регламентують.

Брокерські контори допомагають продавцям і покупцям знайти один одно­го. Брокерська контора бере на себе зобов'язання знаходити оптимальні варіанти виконання замовлень клієнтів з урахуванням їхніх інтересів від моменту запиту до часу укладання угоди.

Абонементна форма взаємовідносин біржі з учасниками торгів полягає в тому, що вони купують абонемент на право участі у торгах протягом визначеного терміну.

Комісійна форма взаємовідносин передбачає обслуговування біржовими броке­рами на комісійних умовах. Брокерська контора надає платні послуги клієнтам. Плата становить визначений відсоток від суми угоди. Для придбання товару або його реалізації підприємство має надавати брокерській конторі доручення на право укладання угоди, точно зазначивши назву товару, його технічні характеристики, ціну, умови поставки, розрахунків тощо. Воно має внести завдаток (часто від 3% суми угоди) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок біржі. Якщо угоду укладено, суму завдатку враховують у загальній сумі оплати послуг брокерсь­кої контори, якщо ні - завдаток негайно повертають.

Разова форма взаємовідносин - це разове брокерське обслуговування за прин­ципом вхідних квитків.[43]

Кожна із зазначених форм взаємовідносин бірж з підприємствами має свої переваги й недоліки. Але в чистому вигляді будь-яка з них сьогодні використо­вується нечасто. Біржі, як правило, використовують змішану форму взаємовід­носин з підприємствами, поєднуючи кілька з розглянутих вище форм.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ

Отже, важливою умовою створення біржі є налагодження ефективного механізму економічних бірж зі своїми клієнтами і її регулювання є дуже важливим.

Дата добавления: 2014-01-04