Основи біржової справи та брокерське посередництво на біржі

Як свідчить досвід створення і функціонування бірж на Заході, всі вони запо­чатковувались і будували свою роботу:

• за наявності реального товару;

• за умов існування в державі нормальних економічних відносин, заможних покупців і потужних виробників.

Перехід від торгівлі наявним товаром до торгівлі терміновими контрактами передбачає наявність не тільки закордонних покупців, а й цілком дієздатних ви­робників га посередників.

Біржа (від лат. bursa. нім. Borse - гаманець) як особливий інститут ринкової інфраструктури функціонує:

• на ринку капіталу;

• на товарному ринку; ринку робочої сили.

На кожному з них діє свій вид біржі.

Біржа - це така форма організації ринку, за якою здійснюються вільна торгівля цінними паперами (фондова біржа), товарами (товарна біржа), наймання робітників (біржа праці) і формуються ринкові (біржові) ціни (курси) на продукцію на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Біржа (від латинського «вища») означає регулярно функціонуючий ринок, або торговельний заклад, в якому укладаються різноманітні угоди, в тому числі здійснюються купівля-продаж цінних паперів, валюти, товарів масового спожи­вання та засобів виробництва.

Біржа — це своєрідний аукціон, де є достатня кількість відповідних предметів купівлі-пролажу, де працюють чесні і добросовісні продавці та купівельне спро­можні покупці, які готові здійснювати переговори та укладати угоди.[35]

Термін «біржа» тлумачився по-різному:

• «..великий торговий центр, який розмішувався у показовому місці»;

• «. проміжок часу торгів, зборів, зібрання купців»;

• «..зібрання купецької гільдії та будинки, де проходили зібрання».

Основна причина появи біржі - значне зростання обсягів операцій на ярмарках.

Ярмарок виявився непристосованим до цього і почав затримувати торговий про­цес. Виникли потреба в іншому способі організації торгівлі, який забезпечував би різке прискорення укладення торговельних угод. Попит і пропозиція в такому випадку швидко знаходять один одного, покупці і продавці оперативно входять у контакт і швидко міняються ролями, укладаючи зустрічні угоди.

Мета і основне завдання біржі полягають, як правило, не в одержанні велико­го прибутку самою біржею, а у створенні таких умов для торгівлі, які дають змогу одержати великі прибутки учасникам біржової торгівлі, які переважно є членами біржі, за рахунок скорочення надлишків при закупівлі і продажу товарів, приско­рення обігу капіталу, страхування від несприятливих змін цін і т. ін. З цією метою біржа виконує цілий ряд функцій, що забезпечують проведення торгівлі особли­вим, специфічним «біржовим» способом.

У загальному вигляді основні функціональні особливості товарної біржі як спе­цифічної форми гуртового підприємства, що організує торгівлю, зводяться голов­ним чином до таких:

а) кожна товарна біржа в умовах ринкової економіки має чітко визначений предмет торгівлі, тобто коло товарів, що мають дозвіл на торгівлю (так званих біржових товарів), перелік яких передбачається правилами біржової торгівлі, прий­нятими певною біржею.

На зарубіжних товарних біржах торгівля ведеться, як правило, обмеженим ко­лом товарів, масовою, якісно однорідною продукцією, окремі види (сорти) якої взаємозамінні для споживачів. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стан­дартизації контрактів і створює передумови для високоефективної організації тор­говельних операцій. До розряду класичних біржових товарів належать: сільсько­господарська продукція (зерно, м'ясо, худоба та ін.) і продукція її переробки (цу­кор, рослинні масла тощо), нафта і нафтопродукти, кольорові і дорогоцінні метали, ліс. Історично біржа виникла, «закріпилася» на ринку і продовжує відігравати на ньому важливу роль головним чином саме тому, що вона оволоділа ринком по­рівняно невеликої кількості товарів (переважно сировинних);

б) важлива особливість товарної біржі - проведення торгів на постійній ос­нові, регулярно, завжди в одному місці і в наперед визначений час. При цьому на біржі розмішуються, як правило, в місцях виробництва або споживання продукції (у великих промислових або торгових центрах);

в) безпосередньо на біржі, в її торговому залі під час торгів (проведення біржо­вих сесій, зборів) товар, як правило, відсутній. У цьому й схожість з комерційни­ми посередницькими центрами і відмінність від товарного ринку. Тобто торг на біржі відбувається без пред'явлення товарів як таких: інколи за зразками і проба­ми на основі біржових стандартів, які вже склалися. Тільки при проведенні на біржі операцій з негайною поставкою (операцій «спот» або «кеш») вимагається, щоб товар був на одному зі складів біржі або на складі продавця. При здійсненні фор­вардних операцій товар може перебувати в дорозі. Ф'ючерсні (термінові) угоди взагалі не вимагають наявності товару (він. як правило, ще не виготовлений на момент угоди);

г) важливою функціональною особливістю товарних бірж і умовою виконан­ня укладених угод з метою купівлі-продажу реального товару (а не контракту) є функціонування при біржах розвинутої виробничої інфраструктури, насамперед складської мережі, що забезпечує надання клієнтам послуг щодо зберігання, па­кування товарів, виконання транспортно-експедиційних операцій;

г) сама біржа як торговельне підприємство (її персонал), на відміну від інших форм гуртової торгівлі (дилерів, гуртових торговельних фірм, торгових будинків тощо), нічого не купує і не продає, тобто ніяких угод з купівлі-продажу не укла­дає. На біржі, на відміну від гуртового ярмарку, торгують, як правило, не вироб­ники чи інші власники товарів та їхні кінцеві споживачі, а уповноважені посеред­ники - брокери, які є членами біржі, тобто укладання угод є правом і функцією членів біржі;

д) найбільш характерною особливістю бірж, що відрізняє їх від більшості інститутів посередництва на товарному ринку, є властиві тільки їм специфічні форми організації торговельних процесів і операцій, які грунтуються на високо­му ступені стандартизації не тільки предмета (товарів, контрактів), а й правил ве­дення торгів, змісту й умов здійснення біржових угод, процедури проходження замовлень, порядку розрахунків за угодами тощо. Кожна біржа функціонує згідно з прийнятими на ній правилами біржової торгівлі, розробленими та затвердже­ними самою біржею.[26]

Особливе значення для досягнення високого рівня організації біржової торгівлі має стандартизація біржових контрактів. На сучасних вітчизняних ринках угоди практично оформляються контрактом, єдиною уніфікованою формою, в яку за згодою сторін вносяться різні умови угоди: кількість і ціна товару, конкретні стро­ки його поставки, умови доставки (чиїм транспортом), форма розрахунку за то­вар та ін. З розвитком і здійсненням біржової торгівлі, особливо з появою ф'ючерсних бірж, у біржових строкових контрактах стандартизується все, крім ціни і строку (позиції) поставки товару: його обсяг (біржова одиниця та базисний сорт), умови доставки і франкування, ((юрма розрахунків. Це сприяє полегшенню органі­зації біржової торгівлі, максимальному скороченню часу на здійснення угод, збільшенню обороту бірж і прискорює обіг капіталів;

е) однією з особливостей і важливою перевагою товарних бірж в умовах циві­лізованого ринку є те, що угоди на біржах можуть укладатися з мстою як продажу або купівлі реального товару, так і страхування від можливої зміни ціни на товари (ф'ючерсні, строкові угоди), тобто купівлі-продажу не товару, а біржових кон­трактів на товар (паперові, або фіктивні угоди).

Характерна особливість сучасних зарубіжних бірж - високий рівень стандар­тизації товарі» і їх якості. Це забезпечує високу оперативність торгівлі, швидкість укладення біржових угод, проведення пов'язаних з ними операцій.

Завдання біржі— це постачання сировини, капіталу, валюти, а організація, впо­рядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти. Біржа забезпечує по­пит на сировину, який безпосередньо не зв'язаний з її використанням. Поза біржею попит на сировину пред'являють споживачі сировини — виробники фабрикатів. У цілому попит залежить від реального споживання.

Біржа має справу з попитом на ті чи інші товари, який безпосередньо не по­в'язаний з необхідністю у їх використанні. На біржі завжди має місце пропозиція товарів, яка безпосередньо не пов'язана з їх виробництвом. Купівля заради про­дажу, а продаж заради купівлі вирівнює попит і пропозицію. На біржовому ринку завжди є попит і пропозиція, питання тільки в тому, за якою ціною пропонується і вимагається товар. Біржовий товар завжди можна купити і продати - він ліквідний. Біржова торгівля забезпечує можливість того, шо при існуючих в да­ний момент цінах не буде ні дефіциту, ні затоварювання. Основними рисами то­варної біржі є:

• купівля-продаж здійснюється не товарами, а контрактами на доставку;

• угоди на продаж укладаються на стандартні товари у великих партіях;

• регулярність товарів дозволяє зосереджувати велику кількість покупців і виз­начати базові ціни;

• повна свобода проведення актів купівлі-продажу стосовно обсягів та цін;

• всі операції здійснюються за біржовими правилами.

Сучасна токарна біржа - це ринок контрактів на поставку товару. Важливим чинником стабілізації цін є гласність укладання угод, публічне встановлення цін на початку і в кінці біржового дня, обмеження денного коливання цін у встанов­лених біржовими правилами межах.

Біржа виступає ринковим механізмом, який приводить у дію систему стан­дартів, незалежно від того, вироблені вони самою біржею чи державою; гарантує якість товару і тому встановлює товарні стандарти на різні вироби, сорти, реєст­рує марки фірм, допущені до біржової торгівлі.

Біржа забезпечує оптимальний розподіл первинних сировинних ресурсів і то­варів. У цьому проявляється її товаропровідна функція. Біржа стає середовищем, в якому виробник і покупець мають можливість зустрітися і одержати інформа­цію про попит, пропозицію, ціни.

Зараз створюються не тільки біржі, а й організації, що за своєю структурою їх нагадують, які є перехідними типами між ярмарком, великим торговим домом і біржею. Поступово з-поміж них будуть виділятися лідери, які включатимуться у мережу гігантів, або повертатимуться в середньогуртову торгівлю (торгові доми, центри, комісійно-посередницькі підприємства).

Основними принципами біржової торгівлі є:

· прив'язаність до певного місця і часу, тобто біржова торгівля проводиться тільки в спеціально відведеному для цього процесу місці і тільки у встановлений для роботи час;

· підпорядкованість встановленим правилам біржової торгівлі. Кожна біржа розробляє свої правила торгівлі на конкретній біржі, і всі учасники біржової торгівлі зобов'язані їх дотримуватися. Недотримання правил карається штрафом чи виключенням із членів біржі;

· публічність, тобто біржова торгівля ведеться у присутності всіх членів біржі або з їх відома;

· гласність, тобто результати біржової торгівлі відкриті для широкого загалу, відомості про них поширюються через засоби масової інформації;

· регулювання з боку держави і суспільства; держава через свої законодавчі та нормативні акти встановлює правила, згідно з якими біржі проводять свою діяльність.

Економічні засади діяльності товарної біржі передбачаються її організаційно-правовою формою (товариство з обмеженою відповідальністю або акціонерне то­вариство) і особливостями виконуваних функцій.

Для здійснення своєї діяльності біржа використовує на правах власності кон­кретне майно, створені біржею фонди (основні і обігові), які відбиваються на її балансі. Біржі належить також майно, придбане на засадах, не заборонених зако­нодавством.

Майно товарної біржі формується за рахунок:

• пайових, вступних і періодичних членських внесків;

• надходжень від біржових операцій і надання послуг підрозділами біржі;

• штрафів за порушення статуту товарної біржі і правил біржової торгівлі;

• інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. До власних засобів біржі належить: статутний фонд, резервний (страховий)

та інші фонди, створені за рахунок прибутку згідно з установчими документами біржі, інші засоби, одержані з вказаних джерел.

Статутний фонд створюється за рахунок вступних внесків (паїв) засновників і членів бірж, поповнюється за рахунок частини чистого прибутку та інших дже­рел. Резервний (страховий) фонд має становити не менше 25% статутного фонду і формується за рахунок щорічних відрахувань 5% суми чистого прибутку від пе­редбаченого в статуті розміру фонду.

Балансовий прибуток біржі утворюється як різниця між виручкою за надані послуги і поточними витратами (надлишками), що складаються з матеріальних і прирівняних до них витрат і затрат на оплату праці.

Виручка (прибутки) формується з надходжень від біржової діяльності, опла­ти за послуги, надані біржею та її підрозділами. Організація функціонування то­варної біржі як специфічного торгово-посередницького підприємства ґрунтується на організаційних та функціональних засадах.

Отже, товарна біржа є господарським товариством, найчастіше товариством з обмеженою відповідальністю або акціонерним товариством. Ці форми вважають­ся оптимальними і найбільш доцільними для такого типу підприємств, зумовлю­ють особливості створення організаційної структури і економічного механізму то­варної біржі, статус і права її членів на участь в управлінні біржею.[44]

Біржова торгівля — один із видів підприємницької діяльності, товарна біржа -одна з конкретних організаційних форм підприємництва. Як суб'єкт господарювання біржа (підприємство) здійснює свою діяльність на засадах самоврядування та господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своєю назвою.

Діяльність товарної біржі визначається, значною мірою, дотриманням пев­них вимог, а саме:

• товарні біржі можуть існувати в різноманітних формах. Вони створюють­ся державними органами, акціонерними та пайовими товариствами. Це доб­ровільні господарські об'єднання підприємств, організацій, брокерських фірм та громадян;:

• засновники і члени товарної біржі зобов'язані забезпечити відповідні умови для публічних торгів (фіксовані і відомі всім бажаючим час і місце біржових зборів, оголосити всі заявки на біржових зборах) та зареєструвати всі угоди, що уклада­ються на біржі;

• біржа не може займатися безпосередньою торговельно-посередницькою діяльністю. Мета біржі полягає не в одержанні максимального прибутку, а у спри­янні розвитку торгівлі та регіонального ринку в цілому, визначенні об'єктивного рівня ринкових цін на товари (котирування), страхуванні угод. При цьому всі учас­ники біржового процесу мають перебувати в рівних умовах.

Процес створення біржі охоплює шість основних етапів:

• Ініціатори цієї справи (підприємства, організації з різною формою власності, фізичні особи) створюють робочу групу.

Підприємство, що бере участь у біржовій торгівлі, має змогу найбільш вигід­но продати, купити або обміняти товар, одержати інформацію про рівень попиту і пропозиції, про платоспроможність і надійність контрагента, а також застраху­вати себе від несприятливих коливань цін на ринку.

• Визначається перелік товарів, у реалізації яких буде спеціалізуватися товарна біржа. Основними ознаками біржового товару є стандартизація, взаємозамінність, низький рівень монополізації і масовість виробництва.

Визначається місцезнаходження біржі. При цьому необхідно насамперед вра­ховувати наявність розвинутої інформаційної мережі та складських плош.

• Створення товарної біржі - вибір її потенційних засновників. Використо­вують інформацію, зібрану ініціаторами у процесі господарської діяльності, а також інформацію інших організацій, наприклад, статистичних і банківських органів тощо. При виборі потенційних засновників керуються їхніми можливо­стями фінансувати створення біржі, залучати на біржові торги матеріальні ре­сурси, рівнем престижу і репутації, зв'язками з підприємствами, організаціями, громадськістю.

• При створенні бірж основну увагу слід приділити рекламі товарної біржі се­ред її майбутніх засновників. Рекламування біржової діяльності здійснюють під час безпосередньої зустрічі або телефоном. Реклама поєднується з опитуванням про обсяг товару, який засновники могли б продавати (обмінювати) на біржі в майбутньому, і про обсяги купівлі ними товарів на біржі.

• Реєстрація і ліцензування діяльності біржі. Всі організації, шо бажають здійснювати біржову діяльність, повинні у встановленому порядку одержати право такої діяльності в Держкомітеті з антимонопольної політики і підтрим­ки нових економічних структур.

При створенні бірж особливо важливого значення набуває визначення спе­цифіки біржових товарів і правильний їх вибір для біржової торгівлі. Цс можливо на основі аналізу багаторічної зарубіжної практики біржової торгівлі.

Для забезпечення організаційно-правових засад діяльності біржі, її реєстрації і одержання ліцензії необхідні такі документи:

• заповнена за встановленою формою заява на реєстрацію біржі;

• заповнена за встановленою формою заява на видачу ліцензії;

• статут біржі;

• установчий договір;

• свідоцтво про державну реєстрацію;

• правила торгівлі на біржі;

• ордер на приміщення для проведення торгів або відповідний договір оренди на це приміщення.

Статут, правила торгівлі та інші документи біржі мають передбачати такі по­ложення:

• укладення угод лише на біржових зборах і через механізм відкритого торгу;

• реєстрація угод і доведення інформації про неї до учасників біржових торгів у ході біржових зборів;

• інформування учасників торгівлі про ціни біржових угод;

• опублікування даних про товари (біржові операції, котирування тощо), що допущені до торгівлі на певній біржі;

• заборона найманим службовцям біржі брати участь у біржових угодах і ство­рювати особисті брокерські контори;

• заборона найманим службовцям біржі прямо або опосередковано викорис­товувати або передавати службову інформацію іншим особам для здійснення біржових операцій.

Головними принципами діяльності бірж є:

• застосування вільних (ринкових) цін;

• відкрите і публічне проведення біржових торгів;

• рівноправність учасників біржових торгів.

Положення статуту, правила торгівлі та інші документи біржі повинні відпові­дати чинному законодавству.

Товарні біржі наділяються певними правами, реалізація яких дає змогу забез­печити належний рівень організації і високу ефективність біржової торгівлі.

Важливим правом товарної біржі для здійснення її специфічних функцій на ринку є право самостійно встановлювати свої правила біржової торгівлі та біржо­вого арбітражу, обов'язкові для всіх учасників торгів. Законодавство передбачає лише загальні критерії, яким повинні відповідати біржові угоди, і визначає поря­док їх виконання та правила біржової торгівлі, а також визначає заборону на ок­ремі дії її учасників.

Кожна товарна біржа має право розробляти з урахуванням державних стан­дартів власні біржові стандарти на товари (вимоги до якості окремих товарів), а також свої типові контракти. Тому, наприклад, виробнику, перш ніж виходити на конкретну біржу, необхідно уважно ознайомитися з вимогами до якості то­варів, які можуть встановлюватися цією біржею, а також із змістом біржових кон­трактів, якими оформляються здійснювані на ній угоди.

Вивченню особливостей роботи бірж, їх структури, складу, рівнів управління допомагає їх класифікація, тобто об'єднування у певні групи, відповідно до виб­раної ознаки класифікації.

У світовій практиці залежно від виду біржового товару розрізняють товарні (товарно-сировинні), фондові, валютні біржі. В Україні товарну біржу розгляда­ють як організацію з правами юридичної особи, яка формує гуртовий ринок внас­лідок організації і регулювання біржової торгівлі, що здійснюється у формі біржо­вих торгів, які проводяться у визначеному місці і у визначений час за встановле­ними нею правилами.

Створення акціонерних товариств, зростання випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів довготермінового інвестування і фінан­сування державних програм приводять до появи Й інтенсивного розширення рин­ку цінних паперів. У ході розвитку і формування ринку цінних паперів виникає необхідність у створенні спеціальних органів, головними функціями яких будуть організація торгів, контроль і регулювання обороту цінних паперів та руху майна юши. Такими органами є фондові біржі, існування яких зумовлене світовою прак­тикою функціонування фінансових ринків.

Основними ознаками класифікації бірж є:

• сфера діяльності;

• вал біржового товару;

• статус біржі;

• учасники біржових торгів;

• домінуючий вид біржових угод;

• місце і роль у міжнародній торгівлі;

• види товарів, які є об'єктом біржового торгу.

Фондові біржі мають громіздку, затратну і неефективну ієрархічну вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фінансова біржа являє собою постійно діючий ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мо­білізації фінансових ресурсів і їх використання при довготерміновому інвестуванні виробництва, державних програм.[23]

За принципом організації (ролі держави у створенні біржі) за кордоном роз­різняють три види бірж:

• публічно-правові (державні біржі);

• приватноправові (приватні біржі);

• змішані (акціонерно-пайові).

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюють спеціальні валютні біржі, які з огляду на свою специфіку і значення на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються державою (в особі НБУ) на відміну від інших видів бірж. Світовий досніл показує, шо торгівля валютою об'єднується з торгів­лею цінними паперами і проводиться на фондових біржах.

Біржі, які мають публічно-правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець певного регіону, занесений у торговий реєстр і який має визначе­ний розмір обороту. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія).

Біржі, які мають приватноправовий характер, характерні для Англії і США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять у біржову кор­порацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі такого виду, як правило, є пайовими товариствами, їх статутний капітал ділиться на визначену кількість паїв (сертифікатів). Кожен член біржі має володіти хоча б одним паєм (сертифікатом), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.

Змішані біржі також характерні для континентальної Європи. Найбільш поши­рені вони серед фондових бірж. Для таких бірж властивим є те, що в руках держави знаходиться частина акцій біржі, що дає їй право направляти в органи управління представників виконавчої влади і таким чином контролювати діяльність біржі.

За легітимністю участі відвідувачів у торгах, біржі можуть бути закритими, відкритими і змішаними.

У торгах на закритих біржах беруть участь її члени, які виконують роль біржо­вих посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки біржова торгівля пов'язана з високим ризиком і вимагає високої професійності. У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть бра­ти участь і відвідувачі. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

• чисто («ідеально «) відкрита біржа, на якій контрагенти не зобов'язані кори­стуватися послугами посередників, їх може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ у біржове коло продавців і покупців, тобто вона характеризується прямими зв'язками виробників і споживачів (продавців і по­купців);

• відкрита біржа змішаного типу, на якій безпосередньо з продавцями і по­купцями угоди можуть укладати дві групи посередників:

1) брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта;

2) дилери, які здійснюють операції на біржі від свого імені і за свій рахунок.

Рівень відкритості біржі безпосередньо пов'язаний з її торговельною страте­гією. Дуже часто відкритість біржі використовується з рекламною метою або для пожвавлення торгів. До того ж відкритість бірж можна пояснити нерозвиненістю біржового механізму, який дозволяє брати участь у торгах непрофесійним учас­никам біржового ринку.

За рівнем спеціалізації біржі поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані. Такий поділ бірж переважно використовується для класифікації товарних бірж.

На універсальних біржах ведуться торги за широким колом різноманітних то­варів.

Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію або спеціалізацію за група­ми товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані.

Як показує світова практика, перевагами спеціалізованих бірж є:

• зниження витрат торгівлі;

• послаблення впливу монопольних виробників;

• виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці і покупці (виробни­ки і споживачі);

• кваліфіковане опрацювання біржового стандарту;

• укладення ф'ючерсного контракту на продукт спеціалізованої біржі.

За характером товару та видом угод, які укладає біржа, світова практика роз­різняє наступні види бірж:

• реального товару;

• ф'ючерсні;

• опціонні;

• змішані.

Біржа реального товару є характерною для початкового етапу біржової торгівлі, їй притаманні регулярність відновлення торгу, прив'язаність торгівлі до визначе­ного місця та підпорядкованість встановленим правилам. На біржах реального товару укладання угод здійснюється за відсутності товару як такого на основі його описової характеристики.

На сьогодні за кордоном біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах і мають незначний оборот. Вони є, як правило, однією з форм гуртової торгівлі товарами місцевого значення, ринки яких відрізняються низькою кон­центрацією виробництва, збуту і споживання або створюються в країнах, що роз­виваються, з метою захистити національні інтереси при експорті найважливіших для цих держав товарів. Вважають, що в економічно розвинутих країнах бірж реа­льного товару майже не залишилося. Сьогодні ці біржі займаються в основному розробленням типових контрактів, а також збиранням інформації про ринки ре­альних товарів.

За рахунок розширення біржової торгівлі створюються біржі нового типу -ф'ючерсні. Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є:

• фіктивний характер угод;

• зв'язок з ринком реального товару через страхування (хеджування), а не че­рез поставку товару;

• завчасно строго визначена і уніфікована споживча вартість товарів;

• повна уніфікація поставки товарів.

Опціонні біржі використовуються для підсилення страхування учасників біржової торгівлі, оскільки вони дають можливість для покупців опціонів обме­жити можливості отримання збитків при укладанні біржових операцій.

Опціонні біржі, на відміну від ф'ючерсних, виникли у 80-х роках XX сторіччя і успішно функціонують на багатьох міжнародних біржах. Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, виконуваних функцій і орієнтації на ринок їх прийнято поділяти на міжнародні та національні. Міжнародні біржі є видом постійно дію­чого гуртового ринку, який охоплює кілька держав і на якому здійснюються угоди купівлі-продажу на визначені біржові товари.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. У роботі таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ха­рактерними особливостями міжнародних бірж є забезпечення вільного перера­хунку прибутку, одержаного з біржових операцій, а також укладання спекулятив­них (арбітражних) угод, які дають можливість одержувати прибуток за рахунок різниці котирувальних цін на біржах різних країн. Міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові і валютні.

Міжнародні товарні біржі переважно зосереджені в трьох країнах: Англії, США, Японії. Частка цих країн у 90-х роках минулого століття становила 98% всього міжнародного біржового обороту. До міжнародних товарних бірж зара­ховують: в Англії - Лондонську біржу ФОКС, Лондонську біржу металів та ін.; у США - біржі, розташовані у Нью-Йорку і Чикаго; в Японії - біржі, які здійсню­ють угоди з товарами, шо функціонують на світовому ринку. До міжнародних бірж належать і деякі біржі, що обслуговують регіональні ринки, на яких уклада­ються угоди за окремими видами товарів, наприклад, Паризька, Сіднейська, Гонконгська біржі.[33]

До міжнародних фондових бірж належать Нью-Йоркська, Лондонська, То­кійська фондові біржі.

Національні біржі діють у межах однієї окремо взятої держави, враховуючи особливості розвитку виробництва, обігу і споживання товарів, характерні для конкретної країни.

Залежно від сфери діяльності біржі в нашій країні можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні).

Основними функціями біржі є:

- Організація біржових зборів для проведення публічних торгів. Дана функція включає:

- організацію біржових торгів;

- розроблення правил біржової торгівлі;

- матеріально-технічне забезпечення торгів;

- навчання персоналу біржі;

- розроблення кваліфікаційних вимог для учасників торгів.

Для організації торгівлі біржа насамперед має знаходитися у зручному «ринково­му місці» (біржовому залі), що могло б умістити потрібну кількість продавців і по­купців, які ведуть відкриту біржову торгівлю. Використання сучасних електронних засобів зв'язку не потребує фізичної присутності торгуючих в одному місці, а дозво­ляє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Але і в цьому випадку біржа покликана забезпечувати високоефективну систему електронної торгівлі.

Організація торгівлі вимагає від біржі розроблення і суворого дотримання пра­вил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі.

Матеріально-технічне забезпечення торгів включає обладнання біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп'ютерне забезпечення всіх процесів на біржі.

Для ведення біржових торгів біржа повинна мати висококваліфікований штаб працівників.

Члени біржі, які беруть участь у біржових торгах, мають знати правила робо­ти на біржі, мати необхідні знання і практичні навички у всіх сферах діяльності, пов'язаних з біржовою торгівлею.

• Розроблення біржових контрактів. Ця функція біржі включає:

- стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів;

- стандартизацію розмірів партій активу, який лежить в основі контракту;

- розроблення єдиних вимог до розрахунків за біржовими угодами (включа­ючи умови і строки поставок за контрактами, взаєморозрахунок і розрахунки з біржею).

Біржовий арбітраж, або вирішення спірних питань за укладеними біржови­ми угодами під час біржових торгів. Ця функція біржі має дуже важливе значення: з одного боку, як міра впливу на торговців, які збираються діяти шляхом обману, а з другого - як спосіб вирішення суперечок, які виникають під час торгів через неточні записи, збої в системі комп'ютерного забезпечення та інші помилки.

Цінова функція біржі. Ця функція біржі має два аспекти. Перший - це те, що завданням біржі є не лише виявляти ринкові ціни, а водночас їх регулювати з ме­тою недопущення незаконних маніпуляцій з цінами на біржі. Другий аспект - це функція цінового прогнозування біржі:

- виявлення і регулювання біржових цін. Біржа бере участь у формуванні і ре­гулюванні цін на всі види біржових товарів. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладення великої кількості угод виключають вплив неринкових чинників на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється у процесі її котирування, що розглядається як най­важливіша функція біржі. При цьому під котируванням розуміють фіксування цін на біржі впродовж кожного дня її роботи і реєстрацію курсу валюти чи цінних паперів, ціни біржових товарів:

- ціноутворююча і функція цінового прогнозування, зосередження на біржі продавців і покупців товарів, масовий характер біржових угод і їх великі масшта­би через те, що торгівля ведеться зазвичай великими партіями товарів, перетво­рює біржові ціни в ринкові ціни на біржові товари, які, як правило, мають в ос­нові формування цін на інші товари. В результаті біржові ціни виконують функ­цію ціноутворення, стають його основою поряд зі ставками заробітної плати, нормами амортизаційних відрахувань.[26]

На біржі торгують товарами (контрактами) з поставкою через кілька місяців після дати укладення угоди, тим самим проходить процес щоденного прогнозу­вання цін на майбутні дати поставки товару, тобто має місце реальне цінове про­гнозування і не тільки цін на біржові товари, а й на всі інші активи.

Функція хеджування або біржове страхування учасників біржової торгівлі від ненадійних для них коливань цін. Для цього на біржі використовуються спеціальні види операцій і механізми їх укладення.

Накладання штрафних санкцій за порушення статуту біржі і правил біржової торгівлі.

Функція внесення пропозиції щодо питань діяльності біржі у державні орга­нізації.

Функція делегування своїх представників-брокерів на біржі, які діють на те­риторії інших країн.

Біржовий товар є об'єктом торгівлі на біржах. Характерними рисами біржо­вого товару і сировини є:

- масовість виробництва і споживання;

- стандартність;

- збереженість;

- транспортабельність;

- незалежність якісних ознак товарів від конкретного споживача;

- коливання цін під впливом природних, сезонних, політичних та інших чин­ників.

Світові біржі використовують приблизно 75 видів товарів. Це товари, які прой­шли лише первинну обробку, тобто сировина і напівфабрикати. Вони поділяються на дві групи.

Перша група - це сільськогосподарські товари і товари лісівництва та продук­ти їх переробки (приблизно 50 видів):

- зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь);

- олійно-насіннєві (бавовняне насіння, соя, боби, соєва олія, шрот);

- живі товари і м'ясо (велика рогата худоба, свині, м'ясо);

- текстильні товари (бавовна, джут, шерсть, натуральний і штучний шовк, льон);

- харчові товари (цукор, кава, какао-боби, рослинна олія, картопля, перець, яйця, арахіс, концентрат апельсинового соку);

- товари лісівництва (пиломатеріали, фанера);

- натуральний каучук.

Друга група - це мінеральна сировина і напівфабрикати (близько 15-20 видів):

- кольорові метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній та ін).

- дорогоцінні метали (срібло, золото, платина та ін);

- товари нафтового комплексу (нафта, бензин, газ, мазут та ін.).

В Україні, згідно з Тимчасовими правилами проведення біржових торгів, стан­дартний товар визначається як біржовий товар певної якості за стандартизованих умов торгівлі (обсяг угоди, час, місце і умови поставки, методика, визначення якості). Перелік існуючих в Україні стандартів на товари налічує п'ять груп, кож­на з яких, відповідно, включає підпункти за якісними параметрами.

Біржові товари - це насамперед однорідні за сортом і цінністю знеособлені то­вари масового виробництва і споживання, причому загальновизнані їх типи (стан­дарти, марки), що мають більш або менш постійні характеристики і цілком виз­начену ціну. Такі товари прийнято називати замінними. Визначальною рисою біржового товару є не краща його якість, а відповідність визначеному зразку, стан­дартові.

Стандартизація товарів забезпечується належною мірою на всіх товарних біржах. Як на біржах реального товару, так і на ф'ючерсних біржах правилами вста­новлюються базова та базисна якість товарів. Звичайно, вона відповідає найбільш поширеному сорту чи марці товару. Якість і ціна цього сорту береться за основу.[13]

Тому на біржах реального товару акцент ставиться на стандартизації різних сортів, а на фьючерских біржах - на тому, щоб кількість сортів чи марок товарів, дозволе­них на доставку (база контракту), була достатньою для запобігання можливим маніпуляцій з цінами. Через це на ф'ючерсних біржах база контракту, звичайно, розширюється за рахунок інших поширених сортів (марок), на які встановлю­ються фінансові знижки або надбавки до ціни базисної якості, і дозволяється по­ставка кількох взаємозамінних сортів.

Біржовий стандарт передбачає також право продавця на вибір складського при­міщення, де відбувається передача-приймання товару. Власник складу приймає товар на зберігання і виписує на кожну партію товаророзпорядчий документ - варант, який також є біржовим товаром.

Покупець отримує при купівлі контракту оплачений варант (оплата за термін зберігання). Коли товар перепродується, новий покупець, у свою чергу, знову оп­лачує варант і т. д. Таким чином, разом з контрактом варант переходить від одного власника до іншого. Останню суму оплачує кінцевий власник товару. За збере­ження якості товару несе відповідальність склад.

Залежно від виду товарів витрати на його страхування на час зберігання ста­новлять від 2 до 6% від вартості партії за місяць.

Характерною рисою товару, який продається на товарних біржах, поряд з ма­совим характером його виробництва і споживання, вільного ціноутворення, є якість товару.

Якість продукції — це сукупність характеристик об'єкта, які покликані задо­вольнити встановлені і передбачені потреби. Вона залежить від фізичних, хімічних, біологічних, естетичних, ергономічних, економічних та інших вимог.

У зв'язку з необхідністю отримувати інформацію про товари, до неї ставлять наступні вимоги:

• повнота інформації;

• максимальна достовірність;

• загальна оцінка товару більшістю укісними торгів.

На сьогодні основними джерелами інформації про якість товарів є:

• реклама;

• висновки експертизи спілок споживачів;

• стандарти.

Рекламна інформація має на меті показати основні переваги конкретного то­вару порівняно з аналогічними та привернути увагу широких верств споживачів. Експертні висновки виконують наступну функцію: попереджують споживачів про небезпеку (безпеку), пов'язану з придбанням і використанням біржового товару. Експертні висновки скрупульозно подають інформацію про негативні властивості або вплив їх на стан здоров'я людини.

Найбільш повну достовірну інформацію про якість товарів містять стандар­ти, які встановлюють перелік вимог до продукції та кількісне значення цих влас­тивостей, наявність стандартних вимог не тільки до одного якогось підвиду то­варів, а до групи товарів.

При оцінюванні біржового товару учасники торгів звертають увагу на:

• інформацію про якість, подану в стандартах;

• сертифікацію продукції (кваліфіковане обгрунтування якості товарів та відповідність стандартам);

• сертифікацію системи якості як засобу підтвердження здатності виробника забезпечити високу якість і стабільність виробництва.

У практиці зустрічаються випадки зниження якості та знецінення через пору­шення вимог паковання, неправильне зберігання, транспортування внаслідок ме­ханічних, кліматичних, біологічних пошкоджень, що веде до кількісних і якісних змін. У цих випадках проводять контроль якості на біржових складах. При цьому визначають:

• відповідність товарних якостей вимогам стандартів:

• зниження сортності товарів при транспортуванні і зберіганні;

• відповідність якості договірній ціні;

• правильність оцінювання і переоцінювання товарів, обсяги природного зменшення;

• причини бракування товарів;

• правильне найменування товарів, призначення і відповідність маркуванню, наявність товарно-транспортних документів.

Дата добавления: 2014-01-04