Брокерське посередництво на біржі

До біржових торгів в операційну залу допускаються лише учасники торгів. До них відносяться біржові посередники, якими є уповноважені Біржовим коміте­том особи як із числа членів біржі, так і спеціально для цього наймані, які мають досвід роботи на біржовому ринку. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери.

Біржовий посередник проводить роботу з формування сноєї постійної клієнту­ри, в інтересах якої він укладає угоди з купівлі, продажу або обміну біржового то­вару. Біржовий посередник також укладає угоди для підприємств або організацій, які не є його постійними клієнтами.

До біржових посередників відносяться:

Брокери — члени бірж, які укладають контракти на продаж або купівлю то­варів від імені і на замовлення клієнтів та отримують за свою роботу комісійну винагороду у визначеному розмірі. Брокери працюють за терміновими кон­трактами з брокерською конторою, якщо інше не передбачене договором між брокерською конторою і членом біржі, що її відкрив. Оплата послуг брокерів за посередництво і представлення інтересів клієнтів при укладенні угод здійснюються у формі винагороди, що становить певну фіксовану частку в ко­місійному відсотку, одержуваному брокерською конторою за виконані угоди. Конкретні розміри винагороди встановлюються між брокером і брокерською конторою.[9]

Оплата інших послуг брокера (консультування, участь в експертизах тощо) здійснюється за згодою зареєстрованих сторін або в порядку, встановленому За­гальними зборами членів біржі.

Брокери виконують такі функції:

• посередництво при укладанні угод шляхом прийняття доручень (наказів) клієнтів біржі підбору відповідних контрагентів;

• представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій і ук­ладання угод від свого імені за їхній рахунок;

• консультування торгуючих із питань, пов'язаних із укладанням біржових угод, у тому числі з питань якості і властивостей товару;

• документальне оформлення угод і представлення їх до реєстрації в реєстрац­ійному бюро;

• підготовка за завданнями Біржового комітету висновків з різноманітних пи­тань торгової практики, торгової кон'юнктури і т. ін., зокрема, за біржовими уго­дами, зробленими без участі брокерів;

• участь як експерта у виробництві експертиз на загальних підставах, встанов­лене Положенням про Експертне бюро;

• інші функції, що не суперечать Статуту, Правилам біржової торгівлі та іншим документам, які регламентують діяльність біржі.

Брокер діє або на підставі заявки, що надійшла з інформаційно-довідкового відділу, або за письмовим чи усним дорученням (наказом), відданим брокеру без­посередньо членом або відвідувачем біржі.

Успішність брокерської роботи на біржі залежить від:

• доброї обізнаності з біржовим товаром, який є об'єктом торгівлі;

• правил торгівлі тієї біржі, на якій він працює;

• вміння вести біржові торги;

• знаходження правильного підходу до клієнтів, яких він представляє на біржі;

• визначення доходу від тих угод, які укладаються з його ініціативи на біржі.

При відборі брокерів для роботи на біржовому ринку вони зобов'язані склас­ти відповідні іспити та одержати сертифікат, що засвідчує рівень їхніх знань і на­вичок для здійснення брокерської діяльності.

Біржові брокери, як і інші співробітники біржі, миють зберігати в таємниці інформацію про операції клієнтів, що проводяться за їх участю, і можуть надавати відомості про ці операції лише на вимогу прокуратури, слідчих, судових органів та за спеціальним розпорядженням Біржового комітету.

Дилери — члени біржі, здійснюють біржове або торговельне посередництво за свій рахунок і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; прибутки одержують за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу біржових то­варів, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют.

Дилери виконують такі функції:

• виявляють можливості (умови) для проведення спекулятивних біржових опе­рацій, які грунтуються на інформації товарної біржі про попит і пропозицію на продукцію;

• здійснюють купівлю та продажу реального товару, ф'ючерсних та опціонних угод на товарній біржі від свого імені та за власний рахунок з метою отримання прибутку від різниці у цінах;

• оформляють укладені угоди, відповідно до законодавства;

• використовують усі транспортно-складські та інші операції, пов'язані з пе­реміщенням товару.

Оплата діяльності дилера залежить виключно від прибутку, який він одержує у процесі своєї діяльності, оскільки пін самостійно організовує і здійснює свою діяльність та визначає власний рівень доходу.

Дилери є одним з найбільш поширених інститутів посередництва. Дилери (ди­лерські фірми) — основна посередницька ланка між сільськогосподарським маши­нобудуванням, хімічною, комбікормовою промисловістю та іншими агропромис­ловими компаніями, з одного боку, і фермерськими господарствами — з другого.

Залежно від сфери діяльності дилери поділяються на дві групи: дилери, які функціонують на ринку реального товару, та біржові дилери.

До першої І руни належать підприємства (фірми, компанії та ін.). а також ок­ремі фізичні особи, які здійснюють купівлю-продаж товару, тією чи іншою мірою реально (прямо або опосередковано) беруть участь у його русі від виробників до споживачів.

Біржові дилери — це особливий вид торговців-спекулянтів на біржах, які здійснюють спекулятивні операції за власний рахунок і на свій ризик. Предметом купівлі-продажу біржових дилерів є не реальний товар, а контракт на товар, тоб­то вони торгують правом на товар.

До категорії посередників належить також інститут спекулянтів в умовах рин­кової економіки. Цей інститут численний і різноманітний, при цьому в різних країнах його представники називаються по-різному.

Так, особливий інститут спеціалістів на ринку реального товару на товарних, фондових і валютних біржах становлять джобери.

Джобер (від ані. — jobber) - це особа (фірма), яка скуповує великі партії то­варів для швидкого перепродажу. Біржовий механізм джобери використовують переважно з метою гри на підвищення або зниження цін на товари, курси цінних паперів і валют.

Окрему групу біржових спекулянтів-професіоналів складають грейдери (від англ. trade — торгівля, ремесло), які вкладають гроші в спекулятивні операції (торгують за власний рахунок) на порівняно тривалий період (кілька днів, тижнів або навіть місяців), сприяючи переходу капіталів з одного ринку на інший.[6]

Залежно від того, на яких видах різниці в цінах діють трейдери, вони поділя­ються на професійні групи. Основні з них - арбітражне (від франц. Arbitrage -посередник у просторі), які грають на різниці в цінах на біржах окремих регіонів і країн, і спредери (від англ. spread - поширювати), які грають на різниці в цінах на товар у часі (в окремі місяці, періоди).

Дрібних спекулянтів, непрофесійних торговців на біржі називають публікою, інститут (групи) непрофесійних приватних маклерів у біржовому обороті - кулі­сою, а неофіційних біржових посередників, маклерів, які укладають біржові уго­ди без участі офіційних маклерів, - кулісьє.

Кожен дилер або трейдер може наймати клерків-помічників. На Чиказькій товарній біржі клерки мають жовті піджаки і повинні перебувати поза «ямою». В «ямі» серед брокерів і трейдерів знаходиться лише клерк у блакитному піджаку -це особа, то фіксує ціни. У нього рація, і за кожної зміни ціни контракту він зо­бов'язаний повідомити про це по рації.

У торговій залі знаходяться і клерки у світло-зелен их піджаках. Це контроле­ри, які надають інформацію про угоди раніше укладені, а потім визнані помилко­вими, їх завдання - знайти учасників таких угод і виправити помилки. Є в залі також клерки-сищики, які стежать за дотриманням правил торгівлі брокерами і трейдерами.

Клерки є фізичними особами, які беруть участь у діяльності біржі на основі трудового договору у формі контракту.

Серед учасників біржової торгівлі важливе місце займають ф'ючерсні комісійні купці — ФКМ. Ця категорія посередників уповноважена надати всі види послуг клієнтам. У США така посередницька біржова система включає близько 400 ФКМ, що мають понад 50 тисяч торгових представників у всьому світі. ФКМ забезпечує виконання послуг і діє як клірингові агенти за угодами своїх клієнтів. Деякі ФКМ займаються лише ф'ючерсною торгівлею, інші надають повний комплекс бро­керських послуг, що включають операції з акціями, облігаціями та іншими фінан­совими інструментами.

Система біржового посередництва має кілька організаційних форм:

• Брокерська фірма - це, як правило, приватне індивідуальне чи колективне (групове) підприємство, яке є юридичною особою і власником майна та прибутку (за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів до бюджету).

• Брокерська контора - підприємство з правами юридичної особи, яке ство­рене підприємством-власником — членом біржі. Майно і прибуток брокерської контори належить не їй, а підприємству, що її створило (власнику).

• Брокерське бюро — це, як правило, госпрозрахунковий підрозділ підприєм­ства, який займається брокерським посередництвом, діє на підставі свого поло­ження з правом відкривати рахунок у банку.

Брокерські фірми найчастіше мають статус малого підприємства. Сьогодні бро­керські фірми виступають основними дійовими особами на біржі. Це пов'язано з універсальністю організації брокерської справи, шо дозволяє створювати такі фірми вже існуючим організаціям або групі осіб на принципах спільної власності. Брокерські фірми створюються членами-засновниками біржі, які внесли при її організації спій пайовий (акціонерний) внесок, або юридичними особами, що ку­пили брокерське місце тимчасово чи за акціонерним принципом.

Брокерська фірма повинна мати свою постійну адресу, розрахунковий бан­ківський рахунок, печатку, штамп тощо. Співпрацівники брокерської фірми поді­ляються на керівників і біржових брокерів, котрі, як правило, працюють постій­но, мають пайовий внесок у капіталі фірми, а також допоміжний персонал і брокерів-агентів, шо працюють за наймом.

Реєстрація брокерської фірми здійснюється за такими документами:

• заявою акціонера, засновника брокерської фірми;

• нотаріально засвідченими копіями засновницьких документів;

• завіреною копією рішення відповідних органів влади про реєстрацію бро­керської фірми у формі юридичної особи.

Діяльність брокерської контори фінансується членом біржі, що її відкрив, якщо інше не передбачене укладеним між ними договором або іншими докумен­тами. Прибуток брокерських контор формується за рахунок комісійних процентів від суми угод, укладених за дорученнями клієнтів.

Порядок взаємовідносин біржі з брокерськими конторами визначається Ста­тутом біржі. Біржовий комітет. Виконавча дирекція та інші органи не втручають­ся у взаємовідносини між конторою і членами біржі, які її відкрили (за винятком тих випадків, коли на цьому наполягають обидві сторони).

Брокерські фірми реєструються в спеціальному реєстрі брокерських фірм. Після реєстрації брокерська фірма отримує відповідне свідоцтво.

Завданнями брокерських контор є:

• приймання, передача і виконання вказівок щодо біржових операцій;

• внесення депозиту і маржі в розрахункову палату;

• ведення рахунків і звітності;

• надання інформації про кон'юнктуру ринку;

• консультації для клієнтів. Функції брокерської фірми:

• укладання за дорученням замовника угод на біржі;

• купівля-продаж товару, контрактів, товарообмінних операцій, цінних па­перів;

• організація угод між клієнтами поза біржею;

• надання клієнтам консультацій з питань біржової і маркетингової діяльності, збирання необхідної комерційної інформації;

• документальне оформлення укладених угод;

• інші функції, що не суперечать чинному законодавству і нормативним актам відповідної біржі.

Звертаючись до послуг брокерської фірми, клієнти мають такі переваги:

• збільшується обсяг торгових операцій без зростання власних на це затрат;

• є можливість користуватися послугами висококваліфікованого торгового пер­соналу;

• затрати на послуги, пов'язані з проведенням торгових операцій за участю брокерської фірми, обчислюються у розмірі визначеного відсотка від їх обсягу.

Вагоме значення брокерські фірми мають на фондовому ринку, де без професійного посередника неможливо провести жодної операції. Скориставшись послугами фондового брокера, клієнти мають змогу купити (продати) акції за ціною, що відповідає сьогоднішньому дню.

Діяльність брокерської фірми фінансується за рахунок прибутків, одержаних за посередницьку діяльність і плати за різні маркетингові послуги, надані клієнтам.[42]

Виконуючи доручення клієнта, брокерська фірма укладає угоду від його імені і, як правило, не бере участі в розрахунках між контрагентами угоди. На її розра­хунковий рахунок надходять лише комісійні. Проте можливий варіант купівлі бро­керською фірмою товару з подальшим його перепродажем. У цьому випадку вона проводить дилерські операції, а її прибуток становить різницю між ціною купівлі і продажу. Для укладання біржових угод брокерська фірма з біржею укладає до­говір про надання їй брокерського місця. В договорі вказана вартість брокерсько­го місця, кількість працюючих на біржі брокерів від конкретної фірми, кількість помічників, права і обов'язки сторін, строк дії договору і умови його достроково­го розриву.

Брокерські місця на біржі продаються. Брокерські місця продаються на біржо­вих торгах або проведених аукціонах юридичним і фізичним особам України й інших держав, включаючи зарубіжні країни, при цьому фізичні особи повинні бути зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяль­ності. Брокерські місця продаються за цінами, шо укладаються на торгах і аук­ціонах з урахуванням пропозиції і попиту, проте не менше встановленої «старто­вої» ціни. Зниження останньої припускається за рішенням Виконавчої дирекції, узгодженим з Президентом біржі, і з подальшим повідомленням на черговому Біржовому комітеті.

Операції з продажу брокерських місць здійснюються біржею через відповідні брокерські контори (фірми), якими право реалізації зазначених місць набувається на аукціонній основі. Номінальна («стартова») ціна на торгах визначається Ви­конавчою дирекцією. Взаємовідносини біржі і брокерської контори, що одержа­ла право реалізації брокерського місця, встановлюються договором.

Покупці брокерських місць одержують права і обов'язки, передбачені Стату­том біржі і дійсним положенням, після реєстрації угоди на біржі (аукціоні), акре­дитації на біржі у встановленому порядку, за умови внесення в 10-денний термін на рахунок біржі не менше 30 % від вартості брокерського місця. При невнесенні такої суми в зазначений термін угода з продажу брокерського місця вважається недійсною.

При оплаті власником 30-ти відсотків від вартості брокерського місця йому видається тимчасове свідоцтво. Власник зобов'язаний не пізніше шести місяців із моменту продажу внести на рахунок біржі повну вартість брокерського місця, після чого йому видається постійне свідоцтво, яке не є цінним папером. Свідоцтво по­винне містити дані про номінальну («стартову») ціну, а також про ціну, за якою було придбано брокерське місце.

Власники брокерських місць зобов'язані укласти з біржею договір про спільну господарську діяльність за встановленою типовою формою і пройти реєстрацію на біржі.

Кошти, що надійшли за брокерські місця, зараховуються на рахунок 96 «Цільо­ве фінансування і цільові надходження» та спрямовуються Виконавчою дирекцією на фінансування біржової діяльності.

Організаційна структура брокерської фірми також може включати:

Відділ нових рахунків - перевіряють документи та фінансовий стан клієнта і присвоюють новому клієнту номер рахунка.

Відділ маржі - після відкриття рахунка цей відділ встановлює вимоги до маржі для клієнта і дозволяє йому торгівлю. Після початку операцій службовці відділу слідкують за станом рахунка і виписують вимогу про поповнення маржі, якщо це необхідно. Цей відділ разом з керівником фірми приймає рішення у випадку дефі­циту на рахунку клієнта, а також дозволяє знімати кошти з рахунка клієнта.

Відділ указів - забезпечує постійний зв'язок з біржею і виконання всіх вказі­вок, що надходять з місцевих відділів. Вказівки надходять в операційний зал теле­фоном або телеграфом, оскільки брокерські фірми використовують власні теле­графні системи - електронні комунікації, що з'єднують кожен їх відділ з операцій­ним залом біржі.

Відділ опрацювання даних - приймає всі вказівки після їх виконання. Тут уго­ди перевіряються і вводяться в комп'ютер, який видає звіти за угодами.

Відділ постачання займається постачанням і одержанням товару за форвард­ними і ф'ючерсними контрактами, а також розрахунками за тими ф'ючерсними контрактами, де не потрібне реальне постачання товару.

Відділ продажу - це відділ, який відповідає за управління місцевими відділами. Організаційна структура брокерської фірми може бути різною, але основні підрозділи і їх функції аналогічні.

Можливі дві форми взаємовідносин клієнтів з брокерськими фірмами і кон­торами чи окремими брокерами: стабільна — укладання договору на брокерське обслуговування; разова - укладання договору-доручення клієнта брокеру на ук­ладання біржової угоди або передача брокеру гарантійного листа замість догово­ру-доручення.[48]

Договір на брокерське обслуговування укладається сторонами (підприємством-клієнтом і брокерською фірмою) на будь-який період і включає такі розділи:

• предмет договору;

• організація-виконавець;

• порядок взаємодії;

• зобов'язання сторін;

• гарант;

• умови розрахунків;

• відповідальність сторін;

• умови конфіденційності;

• особливі умови;

• порядок розгляду суперечок;

• строк дії договору;

• юридичні адреси сторін.

ВИСНОВКИ З другого ПИТАННЯ

Отже, товарна біржа є господарським товариством, найчастіше товариством з обмеженою відповідальністю або акціонерним товариством. Ці форми вважають­ся оптимальними і найбільш доцільними для такого типу підприємств, зумовлю­ють особливості створення організаційної структури і економічного механізму то­варної біржі, статус і права її членів на участь в управлінні біржею.

Дата добавления: 2014-01-04