Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття грошового потоку, його склад та значення в забезпеченні кругообігу капіталу




Тема 3. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

Метод спи­сання використаних матеріалів на собівартість

Для постановки активів на облік

1. Методом участі у капіталі;

2. Метод фактич­них затрат;

3. Метод поточної або остаточної вартості;

4.Метод чистої (ринкової) вартості реалізації

8. Який метод не використовують під час переоцінки вартості активів?

1. Метод поточної або остаточної вартості;

2. Метод чистої (ринкової) вартості реалізації;

3. Метод затрат на заміну;

4. Методом участі у капіталі.

5. Метод ліквідаційної вартості.

1. Метод середньозваженої ціни;

2. Метод фактич­них затрат;

3. Метод поточної або остаточної вартості;

4. Метод ліквідаційної вартості;

5. Методом участі у капіталі;

6. Метод затрат на заміну.

План

1. Поняття грошового потоку, його склад та значення в забезпеченні кругообігу капіталу.

2. Основи управління грошовими потоками.

3. Управління грошовими потоками за видами діяльності.

 

 

У ринковій економіці постійний кругообіг коштів як в межах окремого підприємства, так і в масштабах економіки в цілому є об'єктивною умовою їх життєздатності. Складовою цього круго­обігу виступають грошові надходження і грошові витрати суб'єктів господарювання. Грошовий обіг відображає відносини між учас­никами процесу виробництва, розподілу, споживання, а тому має свої специфічні важелі впливу на хід та результати виробничо-господарської діяльності підприємства. Саме це дає підстави вва­жати управління грошовими потоками складовою фінансового менеджменту.

Грошові потоки — це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств [10].

Грошові кошти використовуються для фінансування поточ­них операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів відно­сять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості. До них належать цінні папери зі строком погашення до трьох місяців (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Інформацію про рух грошових коштів на підприємстві відоб­ражає форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів".

Ефективність управління грошовими потоками визначається впливом цього процесу на платоспроможність підприємства, швидкість обороту обігового капіталу, обсяги залучених коштів та кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті на рен­табельність підприємства та його конкурентні позиції. У наступ­них розділах навчального посібника будуть розглянуті методики розрахунків цих показників.

Можна виділити такі напрямки грошових потоків:

• відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції та за отримані послуги;

• виконання фінансових зобов'язань перед державою, банка­ми та іншими підприємствами;

• формування фондів грошових коштів;

• здійснення фінансових та інвестиційних операцій.

Враховуючи багатоаспектність діяльності підприємств, а зна­чить і грошових надходжень і витрат, необхідно їх класифікува­ти за певними ознаками.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону Украї­ни "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР розрізняють вкалові доходи і валові витрати підприємства.

Валовий дохід — це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Валові витрати — сума будь-яких витрат у грошовій, матері­альній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, які придбані для подальшого ви­користання у власній господарський діяльності.

Таким чином, у процесі виробничо-господарської діяльності підприємство разом із грошовими здійснює негрошові операції, тобто такі, які не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів. Наприклад, бартерні операції, надходження ос­новних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зо­бов'язань на власний капітал. Такі операції не включаються до звіту про рух грошовий коштів.

Різниця між загальною сумою валового доходу та сумою вало­вих витрат складає чистий грошовий потік. Це один із найважли­віших показників фінансового стану підприємства. Якщо значен­ня чистого грошового потоку від'ємне, це означає, що підприєм­ство балансує на межі банкрутства. Наявність додатного грошо­вого потоку дає підприємству можливість сформувати фонди гро­шових коштів для свого подальшого розвитку.

Залежно від видів діяльності розрізняють грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (послуг, робіт), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності:

- надходження: виручка від реалізації продукції, послуг, робіт; інші надходження від операційної діяльності; амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

- витрати: Собівартість реалізованої продукції; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати; податки.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбан­ня та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Рух грошових кош­тів у результаті інвестиційної діяльності:

- надходження: реалізація фінансових інвестицій, реалізація необоротних активів; реалізація майнових комплексів; дивіденди, відсотки;

- витрати: придбання фінансових інвестицій, придбання необоротних активів, придбання майнових комплексів, надання позик іншим підприємствам.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призво­дять до зміни величини та складу власного і позикового капіталу. Рух грошових кош­тів у результаті фінансової діяльності:

- надходження: емісія акцій (формування статутного капіталу), отримання позик, кредитів, дивіденди, відсотки;

- витрати: виплати, погашення позик і кредитів, виплати дивідендів, викуп акцій власної емісії.

Віднесення руху коштів до відповідної групи залежить, в пер­шу чергу, від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльні­стю інвестиційної компанії. Якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів діяльності, ці суми необхідно розпо­діляти між відповідними видами діяльності. Наприклад, пога­шення основної суми богу підприємство відображає у складі фінан­сової діяльності, а виплату відсотків — у складі операційної діяль­ності.

Класифікація грошових потоків за різними критеріями (за І.А. Бланком):

- за масштабами обслуговування господарського процесу. Грошовий потік: по підприємству, структурних підрозділах, окремих господарських операціях;

- за видами господарської діяльності: від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

- за напрямами руху грошових коштів: вхідний (додатний), вихідний (від’ємний);

- за методом визначення обсягу: валовий, чистий;

- за рівнем достатності обсягу: надлишковий, дефіцитний;

- за методом оцінки у часі: теперішній, майбутній;

- за безперервністю формування: регулярний, дискретний [1].




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 366; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.