Місцева вентиляція

Місцева вентиляція може бути припливною і витяжною.

Місцева припливна вентиляція, при якій здійснюється концентроване подання припливного повітря заданих параметрів (температури, вологості, швидкості руху), виконується у вигляді повітряних душів, повітряних та повітряно-теплових завіс.

Повітряні душі використовуються для запобігання перегріванню робітників в гарячих цехах а також для утворення так званих повітряних оазисів (ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення).

Повітряні та повітряно-теплові завіси призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей чи воріт. Повітряна завіса створюється струменем повітря, що подається із вузької довгої щілини, під деяким кутом назустрі¹! потоку холодного повітря. Канші зі щілиною розмішують збоку чи зверху воріт (дверей).

Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцеві витяжних зонтів, всмоктуючих панелей, витяжних шаф. бортові відсмоктувачів (рис. 3).

Рис. 3. Приклади місцевої витяжної вентиляції: а — витяжний зонт, б — всмоктувальна панель, в — витяжна шафа з комбінованою витяжкою, г — бортовий

Конструкція місцевої витяжки повинна забезпечиш максимальне вловлювання шкідливих виділень прі мінімальній кількості вилученого повітря. Крім того, вона не повинна бути громіздкою та заважаті обслуговуючому персоналу працювати і нагладати за технологічним процесом.

Основними чинниками при виборі типу місцевої витяжки є характеристики шкідливих виділені (температура, густина парів, токсичність), положення робітника при виконанні роботи, особливост технологічного процесу та устаткування.

4. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ

Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним: санітарне - гігієнічним вимогам:

— створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологіст
і швидкість руху повітря);

— повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі розчиняти їх до гранич»
допустимих концентрацій;

— не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування забрудненого повітр
з суміжних приміщень;

— не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;

— бути доступними для управління та ремонту під час екплуатації;

, — не створювати під час експлуатації додаткових незручностей наприклад: шуму, вібрацій, попаданн дошу, снігу).

Дата добавления: 2014-01-04