Тема 6. Освітлення виробничих приміщень

ТЕМА 5. СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ

Системи опалення поділяють на місцеві та центральні. До місцевого відноситься пічне та повітрян опалення, а також опаленння місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве опаленн застосовується, як правило, в житлових та побутових приміщеннях, а також в невеликих виробними приміщеннях малих підприємств.

До систем центрального опалення відносяться: водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване

Водяне опалення низького тиску відповідає основним санітарно-гігіснічним вимогам і тому широк використовується на багатьох підприємствах різних галузей промисловості. Основні переваги цієї систему рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносі (води);

Основний недолік системи водяного опалення — можливість її замерзання при відключенні в зимози період.

Парове опалення має ряд санітарно-гігієнічних недоліків. Зокрема, внаслідок перегрівання повпт. знижується його відносна вологість, а органічний пил, що осідає на нагрівааьних приладах, гадгора викликаючи залах гару

Панельне опалення доцільно застосовувати в адміністративно-побутових приміщеннях. Воно д завдяки віддачі тепла від будівельних конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилад (труби, по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи.

Повітряне опалення може бути центральним (з подачею нагрітого повітря від єдиного джерела тепла) та місцевим (з подачею теплого повітря від місцевих нагрівальних приладів)

Слід зазначити, що досить ефективною є комбінована система опалення (центральне повітряне опалення, суміщене із загальнообмінною вентиляцією та водяне низького тиску).

1. ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світ. займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одерж; через органи зору.

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При погано* освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпе помилкових дій І нещасних випадків.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якіс освітлення, а й кольорове оточення.

При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись заспплен працівника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предмелв призводять. частої переадаптації очей гад час виконання роботи і, як наслідок цього — до швидкого втомлення орга> зору.

2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очс виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижче
за встановлені норми;

— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів. І
знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщень
щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювані
небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

1. ВИДИ ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прями;

сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнилися штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. 'Загальним називають освітлення, при яком\ світильники розмішуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локаїізоване освітлення і

Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях

За функціональними призначеннями штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне. евакуаційне, охоронне, чергове.

4. ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно егірині.шво ваіиває на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах: пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як з середини так.і з зовні приміщення

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня. кількісна оцінка цього виду освітлення птюволиться за відносним показником — коефіцієнтом приподнього освітлення (КГ1О)

де евн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим):

езовн— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повніє г-о відкритого небосхилу.

5. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП 11-4-7¹* І визначається, в основному, характеристикою зорової роботи.

Дата добавления: 2014-01-04