Слід зазначити, що в українській географії рекреації й туризму не склалося єдиної загальновизнаної схеми рекреаційно-туристичних районів

За Бейдиком Олександром Олексійовичем, 2001) - територія України розділена також на шість рекреаційно-туристичних районів:

· Карпатський (Львівська, Закарпатська, Івано-Франковська, Чернівецька області).

· Полісько-Подільський (Волинська, Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області).

· Київсько-Дніпровський (Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Черкаська області).

· Донецько-Дніпровський (Харківська, Донецька,Луганська, Запорізька, Дніпропетровська, Кіровоградська області).

· Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська області).

· Кримський (АР Крим).

Дане районування було проведене на основі: 1/ аналізу питомої ваги рекреаційних територій у структурі земель; 2/ аналізу кількості місць в установах організованої рекреації; 3/ наявності центрів (ядер) районів; 4/ рекреаційно-туристської спеціалізації території в загальнодержавному поділі та інтеграції праці; 5/ спільності та напрямку використання рекреаційно-туристських ресурсів.

До питань районування останнім часом звертаються й владні структури. При підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів про стан туризму в Україні, парламентарям була запропонована картосхема "Рекреаційні регіони України", де виділено вісім рекреаційних регіонів: Кримський, Чорноморсько-Азовський, Карпатський, Подільський, Придніпровський, Донецький. Слобожанський та Поліський (слід зауважити, що розробники даної схеми відійшли від одного з принципів районування (єдність меж районів та кордонів адміністративно-територіальних одиниць) і окремі частини території кількох адміністративно-територіальних одиниць України (Київська, Донецька, Запорізька, Херсонська область) віднесли до різних таксономічних одиниць.

Згідно зі схемою рекреаційно-туристичного районування України, розробленою І. В. Смалем, країна поділена на п'ять рекреаційно-туристичних макрорайонів і дев'ять районів мезорівня:

1. Західний, у межах якого виділено Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.) і Подільський (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька) мезорайони;

2. Поліський, до складу якого входять два райони мезорівня - Столичний (Київска, Чернігівська) і Волинський (Житомирська, Рівненська, Волинська);

3. Центрально- Східний із Придніпровським (Черкаська, Кіровоградська, Дніпропетровська), Слобожанським (Сумська, Харківська, Полтавська) і Донецьким (Донецька, Луганська) мезорайонами;

4. Приморський, де виділено Приазовський (Запорізка, Херсонська) і Причорноморський (Одеська, Миколаївська) мезорайони;

5. Кримський (АР Крим).

У основу даного районування покладено: 1/ структуру природного і суспільно-історичного рекреаційно-туристичного потенціалу і його потужність;/ наявні елементи опорного рекреаційно-туристичного каркасу; 3/ індекси територіальної локалізації об'єктів рекреаційно-туристичної інфраструктури; 4/ рівень спеціалізації на окремих видах рекреаційно-туристичної діяльності; 5/ результати галузевих рекреаційних районувань - еколого-, ресурсно- та курортно-рекреаційного; 6/ результати групувань територіально-адміністративних одиниць України за рівнем розвитку сектору розміщення туристичної індустрії. При виділенні рекреаційно-туристичних районів також враховувалася інтенсивність туристичних потоків у межах адміністративно-територіальних одиниць.

Ми будемо користуватись схемою рекреаційно-туристичного районування України, розробленою І. В. Смалем.

Значна кількість існуючих схем рекреаційно -туристичного районування України свідчить про наступне: відсутність єдиного підходу до проведення районування; відносну слабкість української наукової школи районування в географії туризму й рекреації, що пояснюється незатребуваністю схем районування з боку державних управлінських структур. Підтвердженням цьому є й те, що в українській географії рекреації і туризму не склалося єдиної точки зору на сутність рекреаційного району.

Існує думка, що рекреаційним або рекреаційно-туристичним районом може бути лише така територія, де рекреаційно-туристична діяльність має домінуюче значення і є галуззю спеціалізації господарського комплексу.

2. Як ми вже зазначили у межах Західного макро- РТР виділено Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.) і Подільський (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька) мезорайони. Початок освоєння рекреаційних ресурсів краю відноситься до середини XIX ст., коли в ході пошуку нафтових родовищ і соляних покладів були відкриті перші лікувальні джерела.

I. Природно-рекреаційні туристичні ресурси:

1. кліматичні ресурси:

Назва області	Тривлість періоду з Т>+15ºС	Тривлість періоду з Т <0 ºС
Закарпатська	90-130	70-100
Львівська	85-100	90-110
Івано-Франківська	85-100	100-115
Чернівецька	85-110	105-120
Тернопільська	100-110	105-110
Хмельницька	100-110
Вінницька	100-135	90-120

В Карпатах 4-5 місяців з початку грудня до середини квітня, як правило сніговий покрив в Карпатах встановлюється в другій декаді листопада). Товщина снігу задовольняє умови не лише в гірських районах, але і на Поділлі. Найсприятливіші умови мають такі центри як Рахів, Ясіня, Воловець, Паляниця, Подобовець, Тисовець, Славське, Ворохта, Розлуч, Турка, Буковель і Вижниця. Тут освоєно понад 10 гірськолижних трас. Селище Ворохта є центром підготовки збірних команд України із зимових видів спорту.

Літо в Карпатах прохолодней вологе, з частими дощами і вітрами, влітку випадає 70% річної норми опадів. Тсер. Липня від +18 ºС в передгір’ї до +7 ºС на висоті 1500м, тому в Карпатах краще організовувати зимові види відпочинку, а передгірні райони і Закарпаття сприятливі для розвитку як літніх так і зимових видів відпочинку.

Важливимикліматичними курортами регіону є Ворохта, Косів, Шешори, Яремча, Ясіня, Яблуниця, Славське, Сойми, Перечин, Чинадійво, Кобилецька Поляна, в яких кліматичний фактор поєднується з використанням бальнеологічних ресурсів. Більшість з цих курортів використовується для лікування різних форм туберкульозу, нервової системи, серцево-судинної [2, С. 58, таблиця]. Відомий кліматичний курорт – Заліщики (Тернопільська область).

В 2001 году был построен главный туристический комплекс карпатского региона, Буковель, недалеко от села Поляница в Закарпатской области, который сейчас предлагает гостям стандартный набор услуг. Буковель расположен в Ивано-Франковской области на высоте 860-890 м в окружении трех гор – Довги (1372 м), Чорной Клевы (1246 м) и Буковеля (1127 м). Название последней горы дало название и всему курорту.

Украинский горнолыжный курорт №1 выстроен по образу и подобию европейских. Сегодня он располагает 50 км трасс, оборудованных 14 подъемниками (13 кресельных и 1 бугельный). В соединении рациональной и эффективной работы по подготовке трасс (ратраки, системы искусственного оснежения склонов) снежное покрытие здесь отличное и сохраняется с декабря по конец апреля. Один из склонов имеет освещение.

Дата добавления: 2014-01-04