Духові інструменти

Духові інструменти також пов’язують з рукою, пальцями, хребтом або, як відмічав ще Курт Закс, з фалосом. В цьому відношенні характерні згадування музичних інструментів в російських еротичних піснях, де вони можуть уявлятися «зробленими» з людських геніталій.

Продовгувата форма втілює чоловічий принцип, отвори – жіночий, спосіб видобування звуку також зіставляється зі статевим актом.

У зв’язку з цим у Давній Греції струнні інструменти символізували бога світла Аполлона, духові – його антипода бога тілесних задоволень Діоніса.

На духових інструментах виконували весняні обрядові пісні, наприклад:

Марья Ивана

Марья Ивана

В жито звала!

Марья Ивана:

"И пойдем-ка, Иван,

Пойдем-ка, Иван,

Сам Бог ходит,

Сам Бог ходит,

Жито РОДит!

Сам Бог ходит,

Жито РОДит:

Жито РОДит,

В наше жито!

Пойдем-ка, Иван!

В нашем жите

В нашем жите

Сам Бог ходит!

В нашем жите

ЯДРО с веДРО!

Жито родит!

ЯДРо с веДРО,

ЯДРО с веДРО,

Колос с бревно!

ЯДРО с веДРО".

(Смоленщина)

В цьому смислі характерне традиційне «єрничання», яке проявлялося у т ому, о чоловіки, які грали на духових інструментах задирали їм спідниці дудками, про що зазначає О. Величкина.

Традиційним жіночим російським інструментом є кугікли. На нах грали, коли створювали ритм для молотіння цепами або тіпали коноплі, насіння у ступі чи відбивали рубелями білизну.

В комі-пермятській традиції на них схожі флейти-пелянез, які маскують зміну вікових змін жінки, не лище соціального, але й фізіологічного. Дуття в них асоціюється з особливою життєвою (сексуальною) силою (можливо по довжині).

Ударні інструменти. У цій структурі ударні інструменти присвячуються іншому світу, оскільки виготовляються зі шкіри жертовної тварини, де в якості била виступає гомілкова кістка. Слід зазначити, що найдавніші ударні інструменти сягають часів пізнього палеоліту і знайдені поблизу селища Мізин Чернігівської області у 1954 р. „Барабанами” були порожні кістки і лопатки мамонта, билом слугувала гомілка північного оленя.

Дослідник традиційної культури Т.В. Ців’ян дотримується думки, що ударний інструмент також відтворює ритм статевого акту через удари falosоподібним билом по vaginoподібному барабану.

Коли врахувати, що ця символіка є універсальною, то можна приписати музиці функцію озвучування творення засобом статевого акту. Невипадково музика є обов’язковим складовим елементом весілля і різноманітних святкувань, які є пережитками первісних оргій (пор. із семантикою танцю).

2. Семантика музичних інструментів пов’язана з ДОМАШНІМ НАЧИННЯМ і посудом.

- Ступа / товкач повторюють форму барабана і била. Відкритий вхід до ступи і насипання туди сім’я асоціюється із запліднення/ vagin(и). У зв’язку з цим процес подрібнення зерна / сім’я виконувалось як ритуал. Пор. з обрядами чавлення винограду у балканських культурах і семантики вина як еротичного напою, а згодом символу пізнання, що спостерігається у творах Француа Рабле.

Закритий шкірою вхід до ступи міг розумітися подвійно

- позначав відсутність плодоріддя, тобто смерть, тому ударні інструменти використовувались при поховальних обрядах,

- символізував ритуальну дефлорацію. Невипадково у Давньому Сході й античних містах барабан вважався жіночим інструментом, що не притаманне сучасній європейській традиції. Тут виникає питання виконавця Ч і Ж інструментів, що вказує на певне виродження традиції (духові стали чоловічими інструментами, а струнні - жіночими). Наприклад, у Давній Греції флейта вважалась винятково жіночим інструментом.

„Общий дух секулярности, стяжательства, практического материализма был на руку адептам вульгарного эпикурейства. Нередко случалось, что молодые люди, никогда не читавшие Эпикура, начинали называть себя его приверженцами. Проводя ночи среди танцовщиц и флейтисток, изобретая все новые виды развлечений, они шокировали добропорядочных людей фривольными шутками и считали это истинным эпикурейством. По их вине римляне старого закала окрестили эпикурейство «философией свинарника”».

Дата добавления: 2014-01-04