Види акцій та їхнє призначення

Приватизація і роздержавлення державного майна передбачає акціонування підприємств, створення на базі державних підприємств акціонерних товариств відкритого або закритого типу. Акціонерними товариствами здійснюється випуск пайових зобов'язань, як правило, у вигляді акції. Про те, що собою представляє акція, які реквізити вона повинна мати, яких видів можуть бути акції, що являє собою дивідендна політика акціонерного товариства, яким чином можна визначити курс акцій - ці питання будуть розглянуті в цьому розділі.

Акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Емітент самостійно приймає рішення про розмір його статутного фонду, про те, на скільки рівних частин він буде поділений. При цьому емітент повинен враховувати встанов­ленні законодавством обмеження, що стосуються мінімальних розмірів статутного фонду, якщо вони існують. Власник акції є власником част­ки майна, грошових коштів, цінних паперів, а також майнових та немайнових прав, що належать емітенту на правах власності. Конкретно - пайова участь акціонера означає не тільки те, що йому належить певна частка статутного фонду емітента, а й те, що йому належить пропорційна цій частці доля вище перерахованої власності емітента, що була придбана останнім у процесі підприємницької діяльності.

Акція повинна мати такі реквізити: власне найменування акціонерного товариства /АТ/ та його адреса; найменування цінного паперу "акція"; її порядковий номер, дату випуску; вид акції та її номінальну вартість; ім'я власника /для іменних акцій/; розмір статутного фонду АТ на день випуску акцій, що випускаються; строк виплати дивідендів та підпис голови правління АТ або іншої уповноваженої на це особи, печатку АТ. До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Акції сплачуються в національній валюті, а у випадках, передбачених статутом АТ, і в іноземній валюті або шляхом передачі майна. Незалежно від форми внесеного вкладу, вартість акцій виражається в гривнях. Підприємства, організації і установи можуть придбати акції за кошти, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.

Після повної сплати їх вартості акції видаються покупцеві. АТ може викуповувати в акціонера акції, що належать йому, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані в строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюється без врахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

За підсумками року в порядку, передбаченому статутом АТ, з при­бутку, що залишається у його розпорядженні після сплати передбачених законодавством податків, інших платежів до бюджету та процентів за банківський кредит, на акції виплачуються дивіденди. У випадку, коли прибуток відповідного року є недостатнім, дивіденди на привілейовані акції виплачується з резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам на прості акції, перевищує розмір дивідендів на привілейовані акції, то власникам останніх може здійснюватися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Порядок використання переважаючого права на одержання дивідендів визначається статутом АТ. Оподаткування доходів з цінних паперів здійснюється згідно з законодавством України.

Акції бувають прості і привілейовані, іменні та на пред'явника, а в залежності від функцій, які вони виконують, можуть бути й інші їх види.

Прості акції. Власник такої акції, як правило має один голос на зборах акціонерів. Дохід у вигляді дивіденду на просту акцію виплачується в останню чергу, тобто після сплати дивідендів за привілейовані акції. Дивіденди, як правило, виплачуються у випадку отримання емітентом достатнього чистого прибутку. Якщо емітент за результатами річної діяльності отримав незначний прибуток, або взагалі збитки, то дивіденди за прості акції не виплачуються. Тобто виплата дивідендів за прості акції не гарантується емітентом.

З досвіду інших країн мають місце випадки, коли емітент, якщо це не заборонено його установчими документами, має можливість виплачувати дивіденди за прості акції за останній рік навіть тоді, коли він не отримав достатнього прибутку або закінчив рік із збитками, але має нерозподілений прибуток за попередні роки.

В Україні діюче законодавство дозволяє емітентам виплачувати дивіденди за акції з прибутку, отриманому в конкретному році.

В ряді країн, включаючи Україну, рішення про виплату та розмір дивідендів за звичайні акції приймається загальними зборами акціонерів; в інших - радою директорів, а загальні збори акціонерів лише затверджують це рішення.

Якщо емітент ліквідується, то власник простої акції отримує пропорційну частину майна емітента в останню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою, кредиторами, трудовим колективом і власниками привілейованих акцій.

Держателі простих акцій мають такі права та переваги: право отримувати будь-які дивіденди, що виплачуються компанією на звичайні акції; можливість нагромадження капіталу; порівняно сприятливе оподаткування; можливість легко збільшити, зменшити чи продати свою частку акцій; право голосу; право вибирати директорів і затверджувати фінансові та аудиторські звіти та інші документи; право отримувати копії річних та квартальних звітів і т.п.; право з'ясовувати питання діяльності товариства на зборах акціонерів; обмежену відповідальність.

Дата добавления: 2014-01-04