Вплив діяльності людини на рослинність та фауну

За багато мільйонів років між організмами біосфери сформувалися складні та різноманітні взаємозв'язки. Живі організми набули специфічних особливостей розвитку, обміну речовин, певних форм пристосування до умов навколишнього середовища. Крім того, все живе і неживе в біосфері збалансовано, взаємопристосовано і здатне самовідновлюватися.

Рослинний та тваринний світ дуже чутливо реагує на зміни природних чинників і в нашому техногенному середовищі є чітким показником обсягу антропогенного впливу на оточуюче середовище (загибель лісів, опустелювання).

Природні умови України сприяли розвитку багатої та різноманітної флори (6 тис. видів), яка розподілена досить нерівномірно. Найбагатшою є флора Криму та Карпат (2 тис. видів). Полісся та лісостеп налічують лише 1600-1700 видів, у степу їх ще менше — близько тисячі.

Проблема флори торкнулася і України. Рослинний світ — найбільш беззахисний перед діяльністю людини тому охорона його стала важливим комплексним міжнародним завданням (Червона книга). Нині перед загрозою зникнення на Землі знаходиться близько 20- 25 тис. видів рослин і багато з них росте в Україні. У 1982 р. в Україні прийнято Закон про Червону книгу. До неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони та збереження, бо їм загрожує вимирання або знищення.. На одиницю площі промислове навантаження в Україні в 20 разів більше, ніж у колишньому Союзі.

На нашій планеті лісові землі охоплюють площу понад 4,2 млрд. га, що складає майже третину суші. Приблизно половина лісів світу знаходиться в тропічному поясі, другу половину складають ліси помірного поясу північної півкулі. Загальний запас деревини на всій лісовій площі світу сягає понад 420 млрд. м³.

В наші часи вирубка лісів світу набуває таких руйнівних масштабів, що викликає загальну турботу людства. За підрахунками продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО щорічно щезає понад 11 млн. га тропічних лісів, що становлять понад половину світових лісових запасів. Загальні заготовки деревини на Землі становлять 3 млрд. м³. За цей період приріст становить біля 2 млрд. м³. Відновлюється лише 70%, а 30% щорічно зникає. Посадки лісу поки що не компенсують збитків від їх вирубки. На 1 га нових лісопосадок приходиться 10 га знищених лісів. Якщо ця диспропорція збережеться, то всі ліси вирубають за 380-420 років. Ще 0,4% лісів світу щорічно гине від пожеж.

Величезний позитивний вплив лісів на біосферу планети очевидний. Донедавна вважалося, що лісам як винятково складним екосистемам притаманна висока стійкість до антропогенних навантажень. Вони, зокрема, відіграють важливу роль в очищенні атмосфери від забруднень — продуктів діяльності промислових підприємств, транспорту, енергетики і ін. Дослідженими останніх років доведено, що деградація лісових екосистем обумовлена комплексами одночасно діючих чинників, які призводять до фізіологічного стресу деревних рослин. Дія кожного із чинників (чи то, стихія, чи антропогенні навантаження) сама по собі призводить до певних негативних наслідків, а сукупний вплив їх ніби посилює дію кожного чинників зокрема.

Процеси деградації лісів обумовлені не тільки кліматом, пошкодженням від хвороб та шкідників, забрудненням середовища, а й глобальними змінами у біосфері. Щорічно у земну атмосферу надходить приблизно 3x10¹² кг газоподібних, рідких та твердих забруднюючих речовин.

Двісті років тому ліси вкривали більше половини всієї площі України, сьогодні — близько 14%. Ліси Полісся та Карпат знищуються і сьогодні, а відновлення здійснюється повільно і недостатньо. Ліси є одним з найважливіших компонентів рослинного світу, вони відіграють важливу енергетичну роль у житті планети. В останні роки ліс через величезне перевантаження спричинене людською діяльністю, а також пожежами втрачає свої енергетичні, оздоровчі та рекреаційні властивості. Певною мірою такий стан речей необхідно змінити, застосовуючи різні форми лісогосподарювання.

Іншим важливим компонентом біосфери є величезні степові площі (4 млн. км²). Високопродуктивні, багаті гумусом степові ґрунти України в наш час майже повністю виснажені. Таких же змін зазнали луки та пасовиська України в усіх кліматичних зонах. Через будівництво водосховищ на Дніпрі знищено понад 700 тис. га заплавних луків а через різні антропогенні заходи (водовідбір, меліорацію) повністю висохли заплави Ірпеня, Трубежу та інших річок, понад третину луків розорено в заплавах Дністра, Південного Бугу, Горині, Сіверського Донця.

В Україні велике значення має такий компонент біосфери, як болота. Вони є важливим гідрологічним та кліматичним регулятором полісся, зоною поширення багатьох рідкісних і цінних видів рослин (зокрема льодовикових реліктів), територією формування цінного наливного та удобрюючого ресурсу — торфів і сапропеля. Під впливом науково необгрунтованих меліорацій зникли деякі види цінних болотних трав, значно знизилися рівні ґрунтових вод, почали висихати навколишні лісові масиви, більш посушливим став клімат. Хибна помилка масового осушення болотних масивів завдала великої шкоди природі та призвела до великих економічних втрат. Нині розпочалася робота по їх збереженню та охороні.

Рослини, що культивуються людиною (жито, овес, буряк) становлять дуже невелику частку видів флори нашої планети усього близько 1500 нидів, але площу вони займають порівняно велику — 1,5 млрд. га. Це молода група видів, їх вік становить близько 25-40 століть, а таких як шипшина, обліпиха всього кілька сотень років.

Вирішення проблеми покращення стану навколишнього середовища вимагає відповідного ставлення до тваринного світу — фауни. Біомаса тварин становить лише 2% усього живого на планеті, але через високий рівень енергетичних процесів, величезну різноманітність і високу рухливість роль фауни в біосфері та житті людини дуже велика. Дуже рідкими стали лебеді, летючі миші, соколи, деякі види раків та риб. Нині з метою контролю за рідкісними і вимираючими видами фауни видається Червона книга. У 1981 р. прийнято в Україні Закон "Про охорону і використання тваринного світу".

Негативні наслідки на оточуюче середовище мало спорудження тваринницьких комплексів, у яких вирощуються десятки і сотні тисяч тварин. Ці комплекси створили серйозні екологічні проблеми, які істотно відрізняються від тих, що пов'язані з дикими тваринами.

Значні негативні зміни від гігантських тваринницьких комплексів спричиняються навколишньому середовищу від споживання ними великої кількості води. Нині щоб зменшити негативний вплив на середовище використовують біологічні методи очищення і утилізації гнійних стоків; біохімічне очищення органічних речовин та зниження патогенних мікроорганізмів активним мулом чи плівкою; утилізацію відходів тваринництва методом виробництва з них біогазу.

В наш час фауна та флора дозволяє людству вирішувати найважливіші проблеми: продовольчу, енергетичну, екологічну і охорони здоров'я населення.

Дата добавления: 2014-01-04