Поняття надзвичайної екологічної ситуації

План лекційного заняття

Тема 2.11. Правове регулювання відносин щодо надзвичайних екологічних ситуацій

1. Поняття надзвичайної екологічної ситуації.

2. Правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації.

3. Державне управління у сфері регулювання відносин, що виникають у зв’язку із надзвичайними екологічними ситуаціями.

Література:

Основна: [1,9,12,14,20, 48 ]

Додаткова: [15, 16]

Поняття «надзвичайна екологічна ситуація» є вже достатньо розробленим у науковій літературі і воно знайшло своє закріплення у нормативно-правових актах, зокрема, у ЗУ «Про охорону НПС» та ЗУ «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» надзвичайна екологічна ситуація – це надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Згідно п.8 Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ від 15 липня 1998 р. є такі види надзвичайних ситуацій:

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайної ситуації на території України:

1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру (транспортні аварії, пожежі, не спровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо);

2. Надзвичайні ситуації природного характеру (небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційну захво­рюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміну стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Зауважимо, що, наприклад, такі надзвичайні ситуації техноген­ного походження, як пожежі в житлових масивах, транспортні ка­тастрофи, вибухи на промислових об'єктах тощо, далеко не завжди мають своїми наслідками негативні зміни в довкіллі, чи створюють загрозу виникнення таких змін. Деякі з надзвичайних ситуацій природного походження, особливо ті, що мають нетривалий харак­тер (наприклад, ураган, тайфун, землетрус тощо), як правило, пов'язані не стільки з екологічними, скільки з економічними наслідками. Що стосується інфекційної захворюваності людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогоспо­дарських рослин, то визначення заходів щодо їх ліквідації є сфе­рою регулювання санітарно-епідеміологічного, а не екологічного законодавства.

Головні ознаки надзвичайних ситуацій

1. виникають раптово;

2. розвиваються швидко;

3. призводять до руйнівних та інших негативних наслідків;

4. потребують для їх ліквідації здійснення комплексу надзвичайних заходів.

Раптовість не означає, що певних подій, які несуть у собі ризик (імовірність заподіяння) негативних впливів на довкілля, за­подіяння шкоди здоров'ю населення, ніхто не чекає. Навпаки, всі знають, що можливі стихійні лиха (повені, землетруси тощо), техногенні аварії та катастрофи. До цих подій готуються: запроваджу­ються системи кризового моніторингу за станом довкілля, розроб­ляються плани заходів, які мають зменшити негативні наслідки стихійних сил чи аварій, забезпечити оперативне реагування на да­ного роду техногенно-екологічні ситуації, передбачити всі можливі варіанти захисту населення та територій від дії небезпечних фак­торів надзвичайних екологічних ситуацій та ліквідацію цих наслідків, визначаються органи, відповідальні за організацію за­ходів, спрямованих на захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, передбачають спеціальні дже­рела фінансування заходів, спрямованих на усунення наслідків надзвичайних екологічних ситуацій, компенсацію шкоди, що за­подіяна населенню та юридичним особам техногенно-екологічни­ми інцидентами та стихійним лихом.

Варто зазначити, що наведені ознаки надзвичайних ситуацій використовуються і в законодавстві зарубіжних країн при регла­ментації відносин, що виникають внаслідок негативних техноген­них та природних впливів на довкілля. Так, Закон США про стихійні лиха виділяє такі ознаки лиха, як заподіяння великої шко­ди, необхідність надання екстреної загальнодержавної допомоги. А за Законом про суперфонд та іншими актами екологічного зако­нодавства США надзвичайні дії мають здійснюватися, якщо пору­шення стандартів на викид, скид забруднюючих речовин, розміщення небезпечних матеріалів становлять реальну загрозу для життя людей, їх благополуччя (власності) та навколишнього середовища.

Дата добавления: 2014-01-04