Система компетентностей в освіті

Стратегічним орієнтиром для визначенні змісту освіти за компетентнісним підходом є питання про системну ієрархію компетентностей, яка містить такі складові: надпредметні → загальнопредметні → спеціальнопредметні.

Надпредметні компетентності належать до мегапредметного рівня змісту освіти, що ґрунтується на засадах компетентнісного підходу. Вони визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи відповідні проблеми.

За метафоричним виразом О. Крисана,надпредметні компетентності можна уявити у вигляді «парасольки» над усім процесом навчання.

Одночасно із зазначеним терміном науковці широко застосовують синонімічні поняття: ключові компетентності, базові компетентності, життєві компетентності, міжпредметні компетентності, транспредметні компетентності. Найуживанішим для міжнародної освітянської спільноти є термін ключові компетентності (key competencies).

Загальнопредметні (загальногалузеві) компетентності, що належать до другого, загальнотеоретичного рівня змісту освіти, визначаються як компетентності, яких людина набуває впродовж усього терміну вивчення того чи іншого предмета або освітньої галузі.

Третій рівень змісту складають спеціальнопредметні (предметні) компетентності – компетентності, яких набуває людина при вивченні певного предмета упродовж конкретного навчального року або ступеня навчання.

Учасники робочої групи з питань запровадження компетентнісного підходу, створеної в рамках проекту ООН «Освітня політика та освіта «рівний – рівному», запропонували орієнтовний перелік ключових компетентностей, до якого увійшли:

· уміння навчатися,

· загальнокультурна компетентність;

· громадянська компетентність;

· підприємницька компетентність;

· соціальна компетентність;

· здоров’язберігаюча компетентність;

· компетентність у застосуванні ІКТ.

Уміння навчатися розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення, що інтегрує індивідуальний досвід успішної навчальної праці студента й характеризується наявністю в нього розвинених способів навчальної діяльності.

У сформованому вигляді ця компетентність дозволяє запобігти перевантаженню, активізує пізнавальну діяльність, ініціативу особистості, сприяє раціональному використанню часу й навчальних засобів, дає змогу не губитися в новій пізнавальній і життєвій ситуації.

Загальнокультурна компетентність стосується сфери культури особистості та суспільства в усіх її аспектах. Передбачає передусім оволодіння студентами вітчизняною та світовою культурною спадщиною, формування в них культури міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності, плюралізму.

Громадянська компетентність передбачає в особистості наявність здатностей орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні, знати процедури участі в діяльності політичних інститутів демократичної держави, робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології ухваленя індивідуальних і колективних рішень, враховуючи інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави.

Підприємницька компетентність особистості передбачає реалізацію нею здатностей співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими, природними й екологічними ресурсами, інтересами й потребами інших людей та суспільства, застосовувати технології моніторингу ресурсів і забезпечення сталого розвитку.

Соціальна компетентність передбачає наявність в особистості здатності аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, визначаючи своє місце в ньому, та проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів і потреб різних соціальних груп, індивідів, відповідно до соціальних норм і правил, наявних в українському суспільстві.

Здоров’язберігаюча компетентність розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення особистості, спрямоване на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я – свого та оточення. Ця компетентність передбачає наявність у людини комплексу сформованих життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, духовному та психічному здоров’ю.

Компетентність у застосуванні інформаційних і комунікаційних технологій передбачає здатність студентів орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Дата добавления: 2014-01-04