Рекомендації щодо викладання курсу за програмою

Структура навчальної програми

Мета і завдання профільного навчання інформатики

Рівень стандарту

Метою курсу є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.

Завданнями курсу є:

• формування в учнів бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті;
• розвиток в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;
• формування в учнів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних завдань щодо отримання, обробки, збереження, подання інформації, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства.

Навчальна програма складається з:

• пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою, а також критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
• змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;
• додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.

Система знань, умінь та навичок, яких має набути учень, що успішно навчається за програмою, є базовою і тому всі теми курсу мають викладатися в навчальних закладах, що вивчають інформатику за даною програмою.

Водночас кількість навчального часу, що відводиться на вивчення тієї чи іншої теми, може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану залежно від особливостей того чи іншого напряму й профілю навчання. Наприклад, у закладах художньо-естетичного профілю може детальніше викладатися тема «Створення, публікація і підтримка веб-ресурсів», а в закладах природничо-математичного напряму — «Системи обробки табличної інформації». Розширення тем курсу здійснюється через викладання цих тем за програмами курсів за вибором, перелік яких наведено в додатку 1. Реалізація завдань профільного навчання під час викладання інших тем курсу може здійснюватися як шляхом їх розширення, так і завдяки підбору профільно-орієнтованих навчальних завдань.

Вивчення деяких тем курсу може бути поглиблено і в тому випадку, коли учні почали вивчення інформатики до 9 класу і деякі теми курсу вже успішно опанували. У цьому випадку поглиблене вивчення окремих тем також здійснюється за програмами курсів за вибором, перелік яких наведено в Додатку 1. Використовуючи вказані програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли в 10–11 класах згаданих вище профілів на інформатику виділяється більше 1 години на тиждень.

Автори програми віддали перевагу послідовній моделі навчання перед концентричною: вивчення більшості інформаційних технологій не поділяється на кілька етапів, а відбувається в межах одного класу. Закріплення вивченого матеріалу здійснюється завдяки змістовим зв’язкам між темами. Наприклад, знання та навички, набуті учнями під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка», застосовуються під час навчання за темою «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Створення, публікація і підтримка веб-ресурсів».

Проте, якщо розглядати цю програму разом з програмою для 9 класу, побачимо певні елементи концентричної моделі навчання. Так, між 9 та 10 класом розподіляється навчання роботі в Інтернеті та з системами обробки текстової інформації. Це пояснюється тим, що до завдань основної школи належить формування в учнів якомога ширшого базису знань і умінь, а отже, випускнику 9 класу краще володіти на початковому рівні обома названими технологіями, ніж глибоко знати одну, і бути зовсім не знайомим з іншою.

Зміст майже всіх практичних робіт, передбачених програмою, дібрано так, що їх тривалість має не перевищувати 25 хвилин (згідно з санітарними нормами щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії). Проте окремі практичні роботи, наприклад «Моделювання умовних та ітеративних обчислень у табличному процесорі», за вказаний час виконати важко і тому їх слід поділяти на частини, що виконуються на різних уроках.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Вивчення більшості тем курсу має завершуватися тематичним оцінюванням. Проте, в тому випадку, коли вивчення окремих тем заплановано протягом 2–4 навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за кількома темами водночас. Зокрема доцільно поєднати оцінювання з тем 3 і 4. З іншого боку, під час вивчення теми «Комп’ютерні презентації та публікації» варто проводити два тематичних оцінювання: з підтеми 1.1 та підтем 1.2 і 1.3 разом. Форму проведення тематичних оцінювань учитель обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено нижче). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці.

Бажаною умовою є наявність у школі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 1 Мбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину тем «Електронна пошта», «Інтерактивне спілкування», «Навчання в Інтернеті», «Створення, публікація та підтримка веб-ресурсів» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету). Зазначимо, що тема «Створення, публікація та підтримка веб-ресурсів» може вивчатися як з використанням онлайнових систем розробки веб-ресурсів (бажаний варіант), так і на основі офлайнового редактора веб-сайтів, наприклад FrontPage (у разі відсутності доступу до Інтернету).

Звернімо увагу на тему «Базові поняття програмування». Її мета — ознайомити учнів з такими фундаментальними поняттями інформатики, як алгоритм, програмний об’єкт, атрибути об’єкта тощо. Вивчаючи цю тему, учні не повинні власне програмувати, вони мають лише зрозуміти основні принципи, за якими функціонують програми. Підкреслимо, що автори дотримувалися об’єктно-орієнтованої парадигми програмування, згідно з якою прототипом програми є не алго­ритм, а об’єктне середовище, кероване подіями. Цей підхід визначив послі­довність подання матеріалу в темі 5: лише після понять програми, об’єк­ту та події вводиться поняття алгоритму, як основи програмної логі­ки, що є однією зі складових програмного забезпечення.

Зазначимо, що певні навички з розробки алгоритмів учні мають здобути під час вивчення теми 6, «Системи обробки табличної інформації», адже в цій темі передбачено моделювання умовних та ітеративних обчислень засобами табличного процесора.

Дата добавления: 2014-01-04