Основні критерії технологічності

Критерії технологічності педагогічного процесу.

Горизонтальна структура педагогічної технології

Структура педагогічних технологій.

Ієрархія (вертикальна структура) педагогічних технологій

1. Метатехнології позиціонують освітній процес на рівні реаліза­ції соціальної політики в області освіти (соціально-педагогічний рівень). Це загальнопедагогічні (загальнодидактичні, загальновиховні) техноло­гії, які охоплюють цілісний освітній процес у країні, регіоні, навчальному закладі. Приклади: технологія розвивального навчання, технологія управління якістю освіти в регіоні, технологія виховної роботи в певній школі.

2. Макротехнології, або галузеві педагогічні технології, охоплюють діяльність в межах певної освітньої галузі, області, напрямку навчання або виховання, навчальної дисципліни. Приклади: технологія викладання навчального предмета, технологія компенсуючого навчання.

3. Мезотехнології, або модульно-локальні технології, являють собою технології здійснення окремих частин (модулів) навчально-виховного про­цесу чи спрямовані на рішення окремих, локальних дидактичних, методичних або виховних задач. Приклади: технологія окремих видів діяльності суб'єктів та об'єктів, технологія вивчення певної теми, технології уроку, технології засвоєння, повторення чи контролю знань.

4. Мікротехнології – це технології, спрямовані на рішення вузьких опера­тивних задач і такі, що відносяться до індивідуальної взаємодії або самовзаємодії суб'єктів педагогічного процесу (контактно-особистісний рівень). Приклади: технологія формування навичок письма, тренінгів з корекції окремих якостей індивіда.

1) науковий аспект: технологія є науково розробленим (таким, що розробляється) рі­шенням певної проблеми, яке ґрунтується на досягненнях педагогічної теорії й передової практики;

2) формально-описовий: технологія являє собою модель, опис цілей, змісту, методів і засобів, алгоритмів дій, які треба застосувати для досягнення запланованих результатів;

3) процесуально-деяльнісний: технологія є сам процес діяльності об'єктів і суб'єктів, їх целепокладання, планування, організація, реалізація ці­лей та аналіз результатів (див. рисунок).

До педагогічних технологій висуваються методологічні вимоги, які, у свою чергу, виступають критеріями технологічності. Наявність і ступінь прояву цих якостей є мірою технологічності педагогічного процесу.

1. Системність:

* комплексність – ПТ вимагають координації та взаємодії всіх елементів;

* цілісність – ПТ мають загальні інтегративні якості й водночас зберігають специфічні властивості елементів.

2. Науковість:

* концептуальність – ПТ існують в ім’я соціальних цілей і базуються на основі системи поглядів на педагогічний процес, ідей, принципів, концепцій, парадигм;

* розвивальний характер – ПТ сприяють розвиткові суб’єктів діяльності.

3. Структурованість:

* ієрархічність – ПТ підпорядковуються зазначеній вище вертикальній структурі;

* логічність – ПТ будуються на законах формальної логіки й чіткості дій;

* алгоритмічність – у ПТ наявні окремі змістові кроки в просторі й часі, які здійснюються по порядку;

* наступність – ПТ вирішують частину загальної задачі вищих за ієрархією технологій;

* варіативність – ПТ виявляють гнучкість елементів відповідно до умов застосування.

4. Процесуальність:

* керованість – ПТ підлягають коригуванню, діагностуванню, проектуванню, адаптації;

* інструментальність – ПТ забезпечені навчально-методичним комплексом, дидактичним інструментарієм тощо;

* діагностичність – ПТ дають можливість отримувати інформацію про процес і контроль його окремих етапів;

* прогнозованість – ПТ гарантують досягнення певних цілей з визначеним ступенем вірогідності й допустимими відхиленнями;

* ефективність – ПТ конкурентні (результат до кількості витрачених ресурсів);

* оптимальність – ПТ кращі з можливих за наявних умов;

* відтворюваність – ПТ передбачають можливість застосування в інших умовах з іншим контингентом учасників.

		Педагогічна технологія
			коригування

Дата добавления: 2014-01-04