Методика– педагогічна наука, яка досліджує закономірності навчання певного навчального предмета. Оскільки загальні закономірності навчання вивчаються дидактикою, методику правомірно розглядати як часткову дидактику.
На основі вивчення різних форм взаємодії викладання і навчання конкретного предмета методика розробляє і пропонує вчителю певні системи навчальних впливів. Ці системи втілюються в зміст освіти, який розкривається в програмах і підручниках; ідеалізуються в методах, засобах і організаційних формах навчання. Методика тісно пов'язана з дидактикою і спирається на її загальні положення. Ґрунтуючись на принципах виховання, методика розкриває цілі навчання предмета, його значення для розвитку особистості школяра.
Методика являє собою педагогічну галузеву макротехнологію. Але між методикою й технологією наявні суттєві відмінності.
Пріоритетне питання методики – «як», а технології – «як це зробити оптимально». 
Технологію від методики відрізняють два моменти: гарантія кінцевого результату й проектування майбутнього навчального процесу. Технологія, на відміну від методики, не припускає варіативності, із неї не можна викинути якісь елементи [4, с.26].