Поглинання світла і забарвлення золей

Нефелометрія

Мутність досліджуваного і стандартного розчинів оцінюють в нефелометрі по висоті стовпчиків рідин h, що забезпечує рівну освітленість полів в окулярі. В цьому випадку при постійному розмірі частинок можна оцінити масову концентрацію частинок золю:

,

а при постійній концентрації частинок дисперсної фази - їх розмір:

.

Поглинання світла залежить від індивідуальних фізичних і хімічних властивостей речовин і є вибірковим, тобто кожна речовина поглинає світло певних довжин хвиль. З цим пов’язане забарвлення тіл.

В розчинах з прозорим розчинником світло поглинається тільки розчиненою речовиною. Для них справедливе рівняння Бугера-Ламберта-Бера:

,

де І ₀ і І – інтенсивності падаючого світла і світла, що пройшло крізь розчин; l – товщина поглинаючого шару; ε – коефіцієнт світлопогли­нання, С – концентрація дисперсної фази.

Логарифм відношення інтенсивності падаючого світла до інтенсивності світла, що пройшло крізь розчин називається оптичною густиною (А):

.

Це дозволяє оцінити концентрацію дисперсної фази, порівнюючи оптичні густини досліджуваного і стандартного розчину з відомою концентрацією частинок. При рівній товщині шару справедливим є відношення , звідки:

С = С _ст.

Перевірка примінимості закону Бугера-Ламберта-Бера:

1) аналітична – розраховані значення коефіцієнту поглинання ε для різних концентрацій одного і того ж золю повинні мати близькі чисельні значення.

2) графічна – залежність оптичної густини від концентрації повинна бути лінійною і виходити із початку координат. Якщо поглинання світла дисперсною системою підпорядковується закону Бугера-Ламберта-Бера, то вимірявши оптичну густину золю, можна знайти концентрацію дисперсної фази:

Дата добавления: 2014-01-04