Алгоритм лікування тиреотоксичної кризи

Діагноз встановлено

через 4 - 6 годин

1. Гідрокортизон 75-100 мг в/в, розчин Люголя 5 мл в/в краплинно на 500 мл

5 % розчину глюкози.

2. Мерказоліл 20-30 мг перорально.

3. Анаприлін 80 мг перорально або рауседил 1 мл 0,25 % розчину в/в.

4. Оксигенотарепія.

В подальшому фармакотерапія проводиться з урахуванням стану хворого.

прогноз

q покращення в 30 % випадків;

q стабілізація 60 %;

q прогресування 10 %

Ендокринна (тиреотоксична) офтальмопатія

Визначення: Це аутоімунне захворювання, зумовлене утворенням специфічних імуноглобулінів, що характеризується набряком периорбітальних тканин, екстраокулярних окорухових м’язів

епідеміологія

зустрічається у 5-20 % хворих з ДТЗ, проте може зустрічатися у пацієнтів без тиреотоксиозу; частіще у чоловіків білої раси; фактором ризику є лікування ДТЗ радіоак-тивним йодом

класифікація

І стадія: припухлість повік; відчуття “піску” в очах, сльозотеча;

ІІ стадія: диплопія, обмеження відведення очних яблук, парез погляду догори

ІІІ стадія: неповне закриття очної щілини; виразкування очної рогівки, стійка диплопія; атрофія зорового нерва

діагностика

1) анамнез: супутня аутоімунна тиреопатія;

2) клініка: початок поступовий, частіше з однієї сторони; з’являється відчуття тиску за очними яблуками, підвищена світочутливість, периорбітальний набряк, зміни полів зору кольоровідчуття та інші ознаки відповідно до стадї;

3) інструментальні дані: УЗД, КТ- і МРТ дослідження

лікування

І. стійка компенсація захворювань щитоподібної залози

ІІ. 1) глюкокортикоїди (тривалість 4-6 міс.)

- преднізолон 50-100 мг/добу 2 тижні з наступним

поступовим зниженням дози до 5 мг (підтримуюча доза);

- при важкій швидкопрогресуючій формі: пульс –

терапія (1000-1200 мг на день преднізолону в/в 3 дні з

наступним переходом на вищеописану схему)

2) при резистентності до глюкокортикоїдів- циклоспорин А, октреотид;

3) біогенні стимулятори (алое, фібс);

4) препарати для покращення мінерального обміну із анаболічною дією

ІІІ. Фізіотерапевтичні процедури: трансорбітальний електрофорез з глюкокортикоїдами і ферментними препаратами (лідаза, гіалуромідаза);

IV. Після лікування глюкокортикоїдами при їх недостатній ефективності – рентгентерапія на дялінку орбіти

V. В край важких випадках при загрозі втрати зору –

декомпресія очного яблука (видалення дна і латеральної

стінки очниці); оперативне лікування м’язевого фіброзу

при стійкій контрактурі повік, двоїнні

• Пункційна
(тонкоголкова, аспіраційна)
біопсія щитовидної залози

Показання

q всі вузлові утвори, що пальпуються

q утвори більше 1 см в діаметрі за даними УЗД (доброякісність чи злоякісність утвору)

Недоліки

важко віддиференціювати:

q фолікулярну аденому і високодиференційований фолікулярний рак;

q аутоімунний тиреоїдит і лімфому щитовидної залози

• Тонкоголкова біопсія щитовидної залози\

Дата добавления: 2014-01-04